Ухвала суду № 40190115, 05.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2014 р. м. Київ К/800/15432/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Борисенко І.В., Моторного О.А.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Овруцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року

у справі №2а-1606/09/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ноблис» (надалі – ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Ноблис»)

до Овруцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (надалі – Овруцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області)

за участю прокуратури Житомирської області на стороні відповідача

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2009р. позивач звернуся до суду з позовом, у якому просив, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Овруцької МДПІ у Житомирській області №0000592301/0 від 10.12.2008р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою скасовано податкове повідомлення-рішення Овруцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 10.12.2008р. №0000592301/0 в частині нарахованого податкового зобов’язання в сумі 315278,00грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 70077,00грн. В іншій частині постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014р. в частині задоволення позовних вимог та постановити нове – про відмову у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що працівниками Овруцької МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., про що складено акт №563/23-01/33950353 від 27.11.2008р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимоги п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством не відкориговані (не зменшені) валові витрати за 4 квартал 2007р. на суму кредиторської заборгованості з ліквідованими підприємствами, в результаті чого занижено валовий дохід; п.п.11.2.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: безпідставно віднесено до складу валових витрат суму здійсненої попередньої оплати СТОВ "Дружба", в результаті чого завищено валові витрати, в т.ч. І квартал 2008р., І півріччя 2008р.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592301/0 від 10.12.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток із врахуванням штрафних (фінансових) санкції.

Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як вбачається із касаційної скарги, Овруцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції стосовно господарських операцій позивача з СТОВ "Дружба" дійшов висновку, що позивачем віднесено до складу валових витрат попередні оплати, які здійсненні без фактичного укладення договору, звідси - позивач завищив валові витрати на 1666667,00грн.

Разом з тим, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано не погодилась з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.п.11.2.1 п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пп.11.2.3. п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена зазначеною нормою Закону, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 24.03.2008р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" укладено договір купівлі-продажу №24/03-08 від 24.03.2008р. Відповідно до умов договору продавець (СТОВ "Дружба") зобов'язувався передати у власність покупцю (ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс"), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити насіння ріпаку у кількості 1000 тон за ціною - 200,00грн. за одну тону, на суму 2000000,00грн. Підпунктом 2.2 пункту 2 договору покупець зобов'язаний здійснити передоплату за насіння ріпаку.

На виконання умов договору ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" здійснив попередню оплату в розмірі 2000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,33 грн. (платіжні доручення №252 від 26.03.2008р. на суму 500000,00грн., №262 від 09.04.2008р. на суму 720000,00грн., №264 від 11.04.2008р. на суму 180000,00грн., №269 від 16.04.2008р. на суму 60000,00грн., №268 від 16.04.2008р. на суму 140000,00грн., №270 від 17.04.2008р. на суму 100000,00грн., №276 від 19.04.2008р. на суму 1000000,00грн., №277 від 24.04.2008р. на суму 200000,00грн.).

Відповідно до пп.6.2 п.6 договору №24/03-08 від 24.03.2008р. на момент укладення договору продавець (СТОВ "Дружба") та покупець (ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс") є платниками податку на прибуток підприємств на загальних умовах.

Позивач, на підставі зазначеного договору, здійснив передоплату за товар, а суму сплачених коштів - 1666667,00грн. відніс до складу валових витрат за датою списання коштів з банківського рахунку, при цьому позивач правомірно виходив з положень п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Договір, між сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс", укладений у відповідності до вимог ст.ст.203, 215 ЦК України.

Договір ніким не оскаржений та є чинним на час розгляду справи.

Відповідачем не надано суду доказів про укладення зазначеної угоди між СТОВ "Дружба" та позивачем, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду щодо скасування спірного податкового повідомлення – рішення в частині нарахування податкового зобов’язання в сумі 315278,00грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 70077,00грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Овруцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області –залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року в оскаржуваній частині – залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.