Рішення № 4018698, 02.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.09 р. Справа № 16/41

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Дорожньо-будівельна компанія” м.Донецьк

про стягнення 231383,63грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Мамро О.О. – за довіреністю

від відповідача: Загребельна О.В. – директор, Королюк Л.Г. – за довіреністю

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.02.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Дорожньо-будівельна компанія” м.Донецьк про стягнення 231383,63грн., у тому числі заборгованості з лізингових платежів в розмірі 217881,02грн., пені в розмірі 10994,50грн., 3% річних в розмірі 903,66грн., індекс інфляції в розмірі 1604,45грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 02.03.2009р. – 10 год. 15 хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 394 від 30.07.2007р., план лізингу до договору, зміни до плану лізингу, акти приймання-передачі, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого виникла заборгованість та позивачем були нараховані пеня та штрафні санкції.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач надав через канцелярію суду заяву за № 2705 від 27.05.2009р. про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість з лізингових платежів в розмірі 307767,79грн., пеню в розмірі 15800,48грн., 3% річних в розмірі 1453,40грн., індекс інфляції в розмірі 11158,75грн.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи була частково погашена сума наявної заборгованості з лізингових платежів, позивач надав до суду заяву б/н від 02.07.2009р. про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість з лізингових платежів в розмірі 176750,95грн., пеню в розмірі 11627,17грн., 3% річних в розмірі 1453,40грн., індекс інфляції в розмірі 8297,78грн.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, але письмового відзиву до матеріалів справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

30.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Перша Дорожньо-будівельна компанія” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу за № 394 (далі за текстом – договір), згідно п.2 якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ у відповідності з Замовленням на ТЗ.

Договір вступає в дію з моменту його підписання (п.19.1. договору).

Термін дії Договору зумовлений строком лізингу, який вказується в Плані лізингу окремо щодо кожного ТЗ. Договір втрачає свою силу після виконання Сторонами своїх зобов’язань по ньому (п.19.2. договору).

Договір підписаний без заперечень та зауважень.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані акти приймання-передачі за № 394/001 від 17.08.2007р., за № 394/002 від 17.08.2007р., за № 394/004 від 11.09.2008р., за № 394/005 від 10.07.2008р., за № 394/006 від 10.07.2008р. щодо передачі транспортних засобів платне користування на умовах договору.

Згідно пункту 3 договору Лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу та змінах до Планів лізингу.

За умовами договору Лізингоодержувач прийняв на себе зобов’язання вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов’язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів (п.7.16 договору).

За переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу та інших додатках (п.5.1. договору).

Відповідно до узгоджених між сторонами змін до Плану лізингу оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку Лізингодавцем.

Сторонами було досягнуто згоди щодо розміру платежів за договором та дати лізингового платежу за відповідний період користування ТЗ за планом лізингу (визначено 20 число кожного місяця).

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).

На підставі договору позивачем були виставлені рахунки-фактури на сплату лізингових платежів за період з листопада 2008р. по березень 2009р. Оскільки відповідач не сплачував своєчасно лізингові платежі у строк, встановлений умовами договору, за уточнений розрахунок позивача сума заборгованості з лізингових платежів становить 307767,79грн.

Під час розгляду справи відповідачем було здійснено часткову оплату наявної заборгованості з лізингових платежів на суму 131016,84грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 59 від 26.02.2009р., № 131 від 30.04.2009р., № 202 від 15.06.2009р.

Зважаючи на часткову оплату відповідачем суми заборгованості, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки на момент розгляду справи Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав у повному обсязі, до матеріалів справи доказів оплати лізингових платежів на суму 176750,95грн. не надано, уточнені вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 176750,95грн. є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 11627,17грн., суд виходить з наступного:

Згідно пункту 16.1. договору при порушенні Лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Однак, відповідно до вимог статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому згідно наданого позивачем уточненого розрахунку розмір пені становить 11627,17грн. та визнаний обґрунтованим та арифметично вірним.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, три відсотки річних становлять 1453,40грн. та індекс інфляції складає 8297,78грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі п.3 ч.2 ст.11, ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.525, 615, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості з лізингових платежів в розмірі 131016,84грн., відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Дорожньо-будівельна компанія” м.Донецьк про стягнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 176750,95грн., пені в розмірі 11627,17грн., 3% річних в розмірі 1453,40грн., індексу інфляції в розмірі 8297,78грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Перша Дорожньо-будівельна компанія” м.Донецьк (вул.Економічна, 34, м.Донецьк, 83054; ЄДРПОУ 35174848; р/р 2600801171 в Донбаській ФВАТ „Родовід Банк”, МФО 394512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м.Київ (юридична адреса: пр.Перемоги, 67, м.Київ, 03062; поштова адреса: вул.Сурікова, 3, корп.8-б, м.Київ, 03035; ЄДРПОУ 32774741; п/р 2600510828 у ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) заборгованість з лізингових платежів в розмірі 176750,95грн., пеню в розмірі 11627,17грн., 3% річних в розмірі 1453,40грн., індекс інфляції в розмірі 8297,78грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 3291,46грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,53грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 02.07.2009р.

Суддя

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу № 16/44

Вик. Єрохіна В.В.