Постанова № 40185191, 07.08.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4342/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О., позивача ОСОБА_1, прокурора Настич В.О., представників відповідачів Кондратюка, Позднякова С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 до Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Херсонській області, Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, прокуратури міста Нова Каховка Херсонської області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7 звернулися до адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Херсонській області (далі-відповідач-1), Виконавчого комітету Новокаховської міської ради (далі - відповідач-2), прокуратури міста Нова Каховка Херсонської області (далі - відповідач-3), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області (далі - відповідач-4) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі-1,2,3,4 не тільки порушують вимоги діючого законодавства України під час здійснення ними владних управлінських функцій, а і допускають бездіяльність.

З огляду на предмет і підстави позову, суд вважає за необхідне відобразити як то зазначено в позовній заяві з урахуванням останніх уточнень: 19.04.2011р. згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду (в подальшому - ОААС) набрала чинності Постанова від 25.10.2010р. Новокаховського міського суду і ці рішення підлягають виконанню, згідно ст.255 КАС України і ст.124 Конституції України. Із невідомих причин Новокаховським міським судом, який затримував видачу виконавчого листа, сім'ям ОСОБА_1 виконавчий лист №2а-978/10 було видано лише у січні 2013р.

29.01.2013р. ухвалою Новокаховського міського суду поновлено строк на один рік для пред'явлення виконавчого листа №2а-978/10 до виконання відділом ДВС. 24.10.2013 р. 2-ма сім'ями ОСОБА_1 і сім'єю ОСОБА_7 з 3-ма малолітніми дітьми подано заяву до Головного відділу примусового виконання судових рішень управління Державної Виконавчої Служби Головного управління юстиції у Херсонській області стосовно примусового виконання судових рішень - постанови від 25.10.2010р. Новокаховського міського суду і ухвали від 19.04.2011р. ОААС по виконавчому листу №2а-978/10, так як у добровільному порядку згідно діючого законодавства Новокаховський виконком не виконав і не виконує рішення судів.

08.11.2013р. поштою рекомендаційним листом з повідомленням 2-і сім'ї ОСОБА_1 і сім'я ОСОБА_7 отримали від Головного відділу примусового виконання судових рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Херсонській області постанову ВП№40467049 від 04.11.2013 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження із посиланням на відсутність у рішенні суду заходів примусового характеру. Відповідно ч.3 результативної частини постанови ВП №40467029 від 04.11.2013 р. і згідно ч.4 ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження" позивачі мають право у 10-денний строк оскаржити до суду протиправні дії відділу ДВС і його постанову ВП№40467029 від 04.11.2013р. Так як постанова ВП№40467029 від 04.11.2013р. отримана позивачами поштою 08.11.2013р., тому строк вважати протягом 10-ти днів з цієї дати. Новокаховський виконком, без згоди позивачів, тобто самоправно у 2009 р. приймає протиправні і протизаконні рішення виконкому №231 від 30.06.2009р. і №368 від 27.10.2009р., якими намагається відчужити у позивачів їх житлові і нежитлові м2 на користь сусідів, щоб вони побудували собі окремі квартири, і ці протиправні дії виконком вчиняє вже при діючому мораторію (забороні) на відчуження житлових і нежитлових приміщень та технічного обладнання і інвентаря згідно ЗУ "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", тому позивачі змушені були захищати свої порушені права у суді, і відповідно постановою від 25.10.2010р. по адміністративній справі №2а-978/2010р., та ухвалою ОААС від 19.04.2011р. по адміністративній справі №2а-978/10/2117 рішення виконкому були скасовані, і рішення судів підлягають обов'язковому виконанню усіма на усій території України. Проте, Новокаховський виконком зловмисно не виконуючи ці рішення судів приймає нові протиправні рішення, а саме: п.3.3 рішення №261 від 26.07.2011р., п.6 рішення №376 від 25.10.2011р., п.3 рішення №377 від 25.10.2011р. п.1 і п. 1.17 рішення №378 від 25.10.2011р., п.1 і п.1.19 рішення №422 від 22.11.2011р., якими намагається примусити позивачів проводити реконструкцію, якої у житловій секції к.к. 101 -107 сімейного гуртожитку взагалі не повинно бути, так як постанова від 16.03.2010р. Херсонського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-10447/09/2170 також підлягає обов'язковому виконанню, а тому позивачі звертались за захистом своїх порушених прав у Новокаховський міський суд із адміністративним позовом від 06.12.2011р., і в процесі розгляду адміністративної справи №2117/2а-9117/11 на судовому засіданні 15.02.2012р. позивачі вперше дізнаються про існування рішення виконкому №417 від 18.12.2007р., що підтверджується клопотання №24/656 від 13.02.2012р. і відповідно позивачами клопотанням і заявою було збільшено позовні вимоги щодо скасування судом рішення №417 від 18.12.2007р., проте ухвалою від 18.06.2012р. Новокаховського міського суду по справі №2117/2а-9117, суд відмовив позивачам у розгляді рішення на що позивачами подавалася апеляційна скарга від 21.06.2012р. до ОААС, яка ухвалою ОААС від 04.09.2013р. по справі №2а/2117/29/12 була відхилена. На заяви позивачів до Новокаховської прокуратури : від 27.04.2011р., від 30.01.2012р., від 14.12.2011р., від 23.01.2012р., від 20.02.2012р., від 08.04.2013р. прокуратура взагалі не відреагувала, як і на сьогодні не реагує, і це при тому, що прокуратура своїм листом № 100-92/вих.; від 14.09.2011р. і висновком (копії надані суду з клопотанням від 22.07.2014р. п.11 - що доводить повну бездіяльність Новокаховської прокуратури. Про існування судового рішення : постанови від 16.03.2010р. Херсонського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-10447/09/2170 і про невиконання цієї постанови позивачі дізналися із листа Херсонського окружного адміністративного суду №1008 від 12.03.2013р., на що було подано адміністративний позов від 15.03.2013р. у Херсонський окружний адміністративний суд і по справі №821/2739/13-а та постановою від 31.08.2013р. відмовлено у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 11.12.2013р. ОААС по справі №821/2739/13-а було відмовлено позивачам у задоволенні апеляційної скарги. Після подання адміністративного позову від 12.11.2013р. і відмови ухвалами від 18.11.2012р. по справі №821/4342/13-а у розгляді адміністративного позову із посиланням в ухвалі на подання скарги до суду, який приймав рішення позивачами була подана скарга 09.12.2013р. до Новокаховського міського суду, на що отримана постанова від 17.01.2014р. Новокаховського міського суду по справі №661/5994/13-а, якою відмовлено позивачам у задоволенні позовних вимог ( копія постанови надана суду із запереченням відповідачів -1 і 4. на цю постанову від 17.01.2014р. позивачами подана апеляційна скарга від 22.01.2014 до ОААС (копії 1-ї стор.. апел.скарги і поштових рахунків додаються), яка на сьогодні ще не розглядалася і взагалі на час винесення рішення не прийнята до провадження у ОААС). Позивачі просять суд врахувати, що ними не подавали позовні вимоги у адміністративному позові від 22.05.2012 р. по справі №2117/3174/12 щодо стягнення суми з відповідача, а подавалися фактичні позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення виконкому №425 від 22.11.2011р. і ці позовні вимоги були задоволені судом, проте Новокаховським виконкомом у добровільному порядку не виконанні і не виконуються, до того ж виконавчий лист Новокаховським судом складено з грубим допущенням помилок на що ні суддя Червоненко Д.В. приймаючи постанову від 17.01.2014р. по справі №661/5994/13-а не звернув уваги, ні виконавча служба перевіряючи виконавчий лист не зауважила у своїй постанові про невідповідність 4-х виконавчих листів фактичному запису постанови від 03.08.2012р. по справі №2117/3174/12, тобто невідповідність заповнених 4-х виконавчих листів ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" і відповідно позивачі мають право на оскарження постанов виконавчої служби: ВП №40467029 від 04.11.2013р.; ВП № 41218227 від 18.12.2013р.; ВП №41216149 від 18.12.2013р.; ВП №41216427 від 18.12.2013р.; ВП №41218384 від 18.12.2013р.

Тому просять визнати і підтвердити протиправність дій Новокаховського виконкому по зловмисному невиконанню судових рішень, а саме: постанови від 16.03.2010р. Херсонського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-10447/09/2170; постанов від 25.10.2010р. по адміністративній справі №2а-/978/2010р. та від 03.08.2012р. Новокаховського міського суду по адміністративній справі №2117/3174/2012р., та ухвал від 19.04.2011р. по адміністративній справі №2а-978/10/2117, і від 26.03.2013р. Одеського апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №2117/3174/2012р.

Також просять зобов'язати судом Головний відділ примусового виконання судових рішень управління Державної Виконавчої Служби Головного управління юстиції у Херсонській області, Новокаховську прокуратуру у примусовому порядку виконати рішення судів, а саме: постанову від 16.03.2010р. Херсонського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-10447/09/2170; постанови від 25.10.2010р. по адміністративній справі №2а-978/2010р. та від 03.08.2012р. Новокаховського міського суду по адміністративній справі №2117/3174/2012р., та ухвали від 19.04.2011р. по адміністративній справі №2а-978/10/2117 та від 26.03.2013р. по адміністративній справі №2117/3174/2012р. Одеського апеляційного адміністративного суду.

Визнати і підтвердити: протиправною бездіяльність Новокаховської прокуратури по невиконанню постанови від 16.03.2010 р. Херсонського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-10447/09/2170 і по ненаданню захисту прав, свобод і інтересів, та житла 2-м сім'ям ОСОБА_1 і сім'ї ОСОБА_7 з 4-ма малолітніми дітьми згідно ч.5 ст. 121 Конституції України від правопорушень зі сторони Новокаховського виконкому, Новокаховської міської ради, їх посадових осіб та підпорядкованих їм підприємств, а також визнати та підтвердити, що ця протиправна бездіяльність Новокаховської прокуратури спричинила моральну шкоду 2-м сім'ям ОСОБА_1 і сім'ї ОСОБА_7 з 3-ма малолітніми дітьми. Також зобов'язати судом Новокаховську прокуратуру: а) поновити судом строки і подати до Державної виконавчої служби виконавчий лист по адміністративній справі №23-10447/09/2170 для примусового виконання Державною виконавчою службою постанови від 16.03.2010р. Херсонського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-10447/09/2170; б) вжити заходів по захисту житла та прав, свобод і інтересів 2-х сімей ОСОБА_1 і сім'ї ОСОБА_7 з 4-ма малолітніми дітьми від протиправних дій Новокаховського виконкому, Новокаховської міської ради, їх посадових осіб, та підпорядкованих їм підприємств.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечував. Вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, порушень законів та Конституції України не допущено.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечував, вказуючи, що порушень вимог чинного законодавства не допущено.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Вказував, що бездіяльності або порушень з боку органів прокуратури не допущено.

Представник відповідача -4 в судове засідання не з'явився. Про дату, час місце слухання справи був повідомлений належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: з огляду на позовні вимоги , суд зазначає, що відповідно до ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст.258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копії документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, про відсутність будь-якого обґрунтування позивачами тверджень щодо протиправності дій і невиконанню судових рішень, порушенню прав сімей ОСОБА_1 і ОСОБА_7 на приватизацію свого житла.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що питання невиконання судових рішень, ухвал суду які набрали законної сили не може бути предметом дослідження в адміністративному судочинстві оскільки врегульовано кримінально - процесуальним законодавством, зокрема ст.382 Кримінально - процесуального кодексу України.

Виходячи з обґрунтувань позивачами позову та вимог ст.ст.161, 162 КАС України, тому відсутні будь-які підстави і повноваження по зобов'язанню Головного відділу примусового виконання судових рішень управління Державної Виконавчої Служби Головного управління юстиції у Херсонській області, Новокаховську прокуратуру у примусовому порядку виконати рішення судів: постанову від 16.03.2010р. Херсонського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-10447/09/2170; постанов від 25.10.2010р. по адміністративній справі №2а-978/2010р. та від 03.08.2012р. Новокаховського міського суду по адміністративній справі №2117/3174/2012р., та ухвали від 19.04.2011р. по адміністративній справі №2а-978/10/2117 та від 26.03.2013р. по адміністративній справі №2117/3174/2012р. Одеського апеляційного адміністративного суду.

Щодо позовних вимог про протиправну бездіяльність Новокаховської прокуратури, по невиконанню постанови від 16.03.2010 року у справі №2а-10447/09/2170, і по ненаданню захисту прав , свобод і інтересів та житла 2 сім'ями ОСОБА_1 і ОСОБА_7, вжиття заходів по їх захисту, суд вважає за необхідне вказати на наступне: відповідно до ст.ст. 121, 123 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Таким чином, Конституцією України як нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили, чітко визначені функції органів прокуратури.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначені законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №1789-XII, прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Завдання прокурорського нагляду та функції прокуратури визначені ст.ст. 4, 5 Закону №1789-XII.

Даним Законом до завдань прокуратури віднесено діяльність, спрямовану на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Функціями прокуратури є підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

За змістом ст. 6 Закону №1789-XII, органи прокуратури України здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Згідно із ст. 19 Закону №1789-XII, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Повноваження прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів та підстави, умови і форми прокурорського реагування на порушення законодавства встановлені ст.ст. 20-28 Закону №1789-XII.

Виходячи зі змісту позову, його предмету, зокрема, фактично є покладення на відповідача обов'язку виконати постанови та ухвали судів і вирішити житловий спір шляхом спонукання прокуратури м. Нова Каховка вступити у відносини представництва інтересів позивачів.

Конституцією України та Законом №1789-XII передбачено таку функцію органів прокуратури, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону №1789-XII встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

За наявності вказаних підстав, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Статтею 60 КАС України та ст. 45 Цивільно - процесуального кодексу України, передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Отже, суд на підставі наведених вище правових норм приходить до висновку, що здійснення прокурором представництва інтересів громадянина в суді є його дискреційним повноваженням, яке до того ж реалізується на підставах та за умов, визначених законодавством.

Так само не підлягає задоволенню питання про поновлення строку та зобов'язання Новокаховської прокуратури подати до Державної виконавчої виконавчий лист по адміністративній справі №2а-10447/09/2170, для примусового виконання.

По перше, дана вимога заявлена після початку розгляду справи по суті, що є недотримання вимог ст.137 КАС України.

По друге, питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання повинно вирішуватись з дотриманням вимог ст.261 КАС України. Однією з особливостей цієї норми є суб'єкт, а саме особа яка має право на дане звернення - стягувач.

Позивачі не є будь-якими сторонами у адміністративній справі №2а-10447/09/2170.

Крім того суд зазначає, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2010р. у справі № 2а-10447/09/2170, яка набрала законної сили, задоволено позов прокурора м. Нова Каховка до Новокаховської міської ради та скасовано зазначене рішення.

Оцінюючи доводи позивачів про протиправну бездіяльність відповідача щодо неотримання та не звернення до примусового виконання у вказаній справі, суд звертає увагу, що в даному випадку за судовим рішенням на відповідача чи третіх осіб у справі № 2а-10447/09/2170 не було покладено обов'язку вчиняти будь-які дії, оскільки оскаржене прокурором рішення скасовано судом, а тому не потребує примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Крім того, питання отримання виконавчого листа та звернення судового рішення до примусового виконання відповідно до встановленого ст. 11 КАС України принципу диспозитивності є виключно правом, а не обов'язком особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Суд приходить до висновку, що прокурор м. Нова Каховка приймав участь у справі № 2а-10447/09/2170 як позивач і не здійснював представництва інтересів громадян, тому він на свій власний розсуд вирішує питання щодо реалізації своїх процесуальних прав, зокрема таких, як звернення судового рішення до примусового виконання.

Без усякого сумніву суд не може прийняти рішення про зобов'язання того чи іншого суб'єкту реалізувати своє диспозитивне право.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Відповідачами надано достатньо належних, допустимих доказів правомірності своїх дій, щодо оскаржуваних правовідносин. При цьому доведено законність своїх дій.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 17, 18, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 серпня 2014 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 11.5