Ухвала суду № 40175024, 14.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2014 р. м. Київ К/800/46017/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Олендера І.Я.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Чаплинському районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання у м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Чаплинському районі Херсонської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року,

встановив:

У березні 2013 року Управління Пенсійного Фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (далі - управління ПФУ) пред'явило позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання у м. Нова Каховка Херсонської області (далі - відділення Фонду) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня по грудень 2012 року включно в сумі 5208 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з відділення Фонду на користь управління ПФУ витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з липня по грудень 2012 року в сумі 559,37 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

У касаційній скарзі управління ПФУ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати прийняте ним рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

В запереченні на касаційну скаргу відділення Фонду просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, вказуючи на її законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що за період з липня по грудень 2012 року включно відділенням Фонду не прийнято до заліку витрати управління ПФУ, пов'язані з виплатою гр. ОСОБА_4 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 5208 грн, з яких: 384,78 грн. - основний розмір пенсії; 6 грн - витрати на доставку основного розміру пенсії; 166,02 грн - цільова допомога на прожиття; 2,58 грн - витрати на доставку щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття; 4577,20 грн - державна адресна допомога; 71,42 грн - витрати на доставку державної адресної допомоги.

Згідно з пунктом 4 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) пенсія по інвалідності є одним із видів матеріального забезпечення, що надається за загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

В силу статті 6 Основ, статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховиками є цільові страхові фонди, зокрема з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме - Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплено пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, встановлений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (далі - Порядок).

До вказаного переліку входять: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття; допомога на поховання; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).

Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати, понесені ПФУ у зв'язку з виплатою і доставкою пенсії по інвалідності ОСОБА_4, яка отримала трудове каліцтво у 1979 році на території Російської РФСР, та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Водночас, як правильно зазначив окружний адміністративний суд, витрати управління ПФУ на виплату і доставку державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", не підлягають відшкодуванню відділенням Фонду, оскільки такі витрати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та визначеного статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і пунктом 4 Порядку переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що відшкодування понесених управлінням ПФУ витрат здійснюється виключно на централізованому рівні безпосередньо Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України.

Так, вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Згідно із статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Чаплинському районі Херсонської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Олендер І.Я.