Вирок № 40156376, 30.07.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3390/14-к

Провадження № 1-кп/369/174/14

В И Р О К

іменем України

30.07.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Дяченка О.О., Козинчука С.Д.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2

цивільного позивача ОСОБА_3

представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013100200004109 за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який має повну загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком від 14.11.2013 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ст. ст. 75, 76 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

10 травня 2011 року о 17 годині 20 хвилин водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки «Toyоta Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автодорозі Київ-Одеса в межах Києво-Святошинського району Київської області зі сторони міста Києва в напрямку міста Одеса.

Рухаючись у вказаному напрямку по ділянці автодороги Київ-Одеса на 17 км+576 матерів водій ОСОБА_7 проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, перед розворотом завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, перед зміною руху, а саме перестроюванням, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху та не дав дорогу транспортним засобам, що рухались в попутному з ним напрямку, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_3, який рухався у попутному з ним напрямку.

В результаті ДТП пасажирка автомобіля марки «Toyta Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого неускладненого компресійно-осколкового перелому 4-го поперекового хребця, який, згідно висновку експерта № 232/Д від 16-18.08.2011 року відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідно більше 21 дня.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі); п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитись, що це буде безпечно та не створить перешкод або загрози іншими учасникам дорожнього руху), п. 10.3 (у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися) та п. 10.4 (водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза межами перехрестя з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Порушення водієм ОСОБА_7 п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 10.1, п. 10.3 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася, та наслідками - отриманням середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_1

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, суду показав, що автомобіль марки «Toyоta Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2, належить його матері ОСОБА_9 10.05.2011 року на вказаному автомобілі він близько 17 години повертався з роботи, їхав до знайомого ОСОБА_10, який живе в м. Боярка, за запчастинами, тому рухався з міста Києва до міста Боярка. З ОСОБА_10 домовились зустрітися біля ринку. Їхав зі швидкістю 90-100 км/год, дотримувався дистанції, був щільний потік руху, почав гальмувати, коли побачив перед собою автомобіль, який також почав гальмування. Під час гальмування швидкість знизив до 50-60 км/год. Коли він загальмував, то в нього в'їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_3. Ніяких маневрів не робив, у дзеркало заднього виду бачив автомобіль марки «Honda Civic», але це було декілька секунд, бо «Honda Civic» їхала дуже швидко. Зіткнення відбулось в лівій смузі руху. Від удару його автомобіль викинуло наліво. На місці ДТП він запропонував викликати швидку медичну допомогу, намагався надати допомогу пасажирці ОСОБА_1, але з місця ДТП її забрали якимось автомобілем. Наступного дня після ДПТ йому зателефонував брат потерпілої з погрозами, якщо ОСОБА_9 не передасть 50000 доларів США, то вся його сім'я буде за гратами. Разом з матір'ю він їздив в лікарню до ОСОБА_1, але вона була в істериці та не захотіла з ними спілкуватися, вони пробули в лікарні цілий день, але лікарі також не захотіли з ними спілкуватися. Більше спроб поспілкуватися з ОСОБА_1 не було, погроз він також більше не отримував. Про погрози ОСОБА_9 повідомляв слідчому, на що той сказав, що це не стосується ДТП. Після того, як йому погрожували, у ОСОБА_9 пропало бажання спілкуватися з потерпілою ОСОБА_1. У пред'явленому обвинуваченні просив його виправдати, пред'явленні до нього цивільні позови не визнав з тих підстав, що не визнає свою провину. В останньому слові вибачився перед потерпілою, щирого каяття не виявив, просив не засуджувати його до арешту, оскільки його обвинувачуються у вчиненні злочину з необережності та не становить загрози для суспільства.

Не зважаючи на такі покази обвинуваченого ОСОБА_7 його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка суду показала, що 10.05.2011 року після 17 години вона їхала з роботи - з міста Києва додому - до м. Василькова в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні в автомобілі, за кермом якого перебував ОСОБА_3, її співробітник. Раптово перед ними з'явився автомобіль, який вилетів з правої смуги, в який вони врізались, оскільки їм не хватило гальмівного шляху. Після зіткнення в неї дуже боліла спина. Після ДТП ОСОБА_7 вона бачила один раз в лікарні, куди він приїхав разом зі своєю матір'ю, яка влаштувала скандал та кричала, що ОСОБА_1 симулянтка. З приводу погроз ОСОБА_7 її братом повідомила, що їй такі обставини невідомі. У зв'язку з тим, що внаслідок отриманих в ДТП тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_1 витратила кошти на лікування та через неправомірну поведінку обвинуваченого зазнала моральних переживань, пред'явила до суду цивільний позов, в якому просила стягнути з ОСОБА_7 та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» солідарно на свою користь 28800,40 грн. матеріальної та 60000 грн. завданої моральної шкоди, при призначенні покарання поклалась на розсуд суду;

- показаннями цивільного позивача ОСОБА_3 - водія автомобіля марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_3, який суду показав, що вказаним автомобілем він керував на підставі доручення, проте вказаний автомобіль він фактично купив у ОСОБА_11, який вказану обставину підтвердив в судовому засіданні під час допиту в якості свідка. 10.05.2011 року після 17 години він виїхав з міста Києва до м. Василькова, в автомобілі в якості пасажирів були ОСОБА_12, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, та ОСОБА_13, який був на задньому пасажирському сидінні. Їхав зі швидкістю 90-95 км/год в лівій крайній полосі руху. Раптово з правої смуги руху вискочив автомобіль марки «Toyоta Corolla», ОСОБА_3 застосував екстрене гальмування, проте було мало місця і він врізався в цей автомобіль. Вважає, що ОСОБА_7 намагався здійснити маневр розвороту, проте в кармані для розвороту стояв автомобіль марки «Nissan Qashqai». У зв'язку з тим, що під час ДТП автомобіль марки «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_3, зазнав механічних пошкоджень, ОСОБА_3 звернувся до суду з цивільним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на свою користь 66887,62 грн. завданої матеріальної шкоди;

- показаннями свідка ОСОБА_13, який суду показав, що 10.05.2011 року після 17 години він їхав в якості пасажира на задньому пасажирському сидінні в автомобілі марки «Honda Civic», за кермом якого був ОСОБА_3, в Одеському напрямку. Раптово з правої смуги на їхню смугу руху виїхав автомобіль, з яким, в подальшому, відбулось зіткнення;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який суду показав, що 10.05.2011 року він їхав за кермом автомобіля марки ВАЗ 2114 по Одеській трасі - з міста Києва в середній смузі руху в напрямку м. Одеси. Раптово перед ним з крайньої правої смуги вилетів автомобіль марки «Toyоta» синього кольору, пересік його полосу руху з виїздом у ліву крайню смугу. ОСОБА_14 їхав зі швидкістю 50-60 км/год, тому встиг загальмувати і таким чином уникнути зіткнення. В лівій крайній смузі в цей автомобіль врізалась «Honda». Водій автомобіля «Toyоta» скоріше за все мав намір проскочити на розворот, але в кармані розвороту стояв автомобіль «Nissan Qashqai», за кремом якого була жінка;

- витягом з кримінального провадження № 12013100200004109 (том 2 а.с. 1,3);

- даними з рапорту слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про обставини ДТП, відповідно до якого 10.05.2011 року близько 17.20 на 18 км автодороги Київ-Одеса водій автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_7, рухаючись в середній смузі руху в напрямку м. Одеса, здійснюючи розворот в напрямку м. Києва, не переконався, що це буде безпечним, не зайняв крайнє положення на проїзній частині, створив аварійну обстановку автомобілю марки «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який рухався в крайній лівій смузі в попутному напрямку, допустив зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai», д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_15, яка знаходилась в смузі гальмування перед розворотом. Внаслідок ДТП пасажирка автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою поперекового відділу хребта, перелом 4-го хребця поперекового відділу, яка була доставлена до приймального відділення Васильківської ЦРЛ (том 2 а.с. 14);

- протоколом огляду місця ДТП від 10.05.2011 року, відповідно до якого місце ДТП знаходиться на а/д Київ-Одеса, розворот, автомобіль «Honda Civic» рухався в напрямку з м. Києва до м. Одеса, автомобілі «Toyоta Corolla» та «Nissan Qashqai» розверталися та схемою до нього (том 2 а.с. 14-23);

- протоколами огляду транспорту від 10.05.2011 року, в яких зафіксовані пошкодження, які автомобілі отримали під час ДТП (том 2 а.с. 24-26);

- висновком № 095-11 від 30.06.2011 року транспортно-трасологічного дослідження за матеріалами ДТП - зіткнення автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, та автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, відповідно до якого первинний контакт відбувся центральною частиною переднього бамперу автомобіля Honda Civic, д/н НОМЕР_3 з лівим кутом заднього бамперу автомобіля Toyоta Corolla, д/н НОМЕР_2, правою частиною капота двигуна та передньою частиною правого переднього крила автомобіля Honda Civic із лівим заднім крилом та лівою частиною кришки багажного відсіку автомобіля Toyоta Corolla, кут між повздовжніми осями автомобілів Toyоta Corolla, д/н НОМЕР_2 та Honda Civic, д/н НОМЕР_3 на момент їх первинного контакту становив біля 25 градусів; з урахуванням схеми до протоколу огляду місця ДТП від 10.05.2011 року первинний контакт між автомобілем марки Toyоta Corolla, д/н НОМЕР_2, та автомобілем марки Honda Civic, д/н НОМЕР_3, відбувався в крайній лівій смузі для руху на м. Одеса в районі різкого зміщення вправо слідів гальмування автомобіля Honda Civic - на відстані 4,5-6,2 м від лівої межі вказаної смуги руху та за 8 м до місця розташування автомобіля Honda Civic, зафіксованого на місці пригоди; зафіксована на місці пригоди слідові інформація та взаємне розташування автомобілів на момент зіткнення, не дають достатніх підстав технічного характеру для категоричного висновку щодо перебування автомобіля Toyоta Corolla, д/н НОМЕР_2, на момент контакту з автомобілем марки Honda Civic, д/н НОМЕР_3, в русі чи в нерухомому стані (том 2 а.с. 58-74);

- висновком експерта № 232/Д від 16-18.08.2011 року, відповідно до якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_1 мався закритий неускладнений компресійно-осколковий перелом 4-го поперекового хребця, який утворився від дії тупого предмету, можливо при ДТП 10.05.2011 року та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідно більше 21 дня (том 2 а.с. 80);

- висновком експерта № 833А від 10.11.2011 року, відповідно до якого за даних дорожніх умов залишеному на проїзній частині сліду гальмування автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, відповідає швидкість руху 95…99 км/год. Покази водія автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, в частині того, що він не змінював напрямок свого руху згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи є технічно неспроможними, а технічно неспроможні покази не можуть бути покладені в основу дослідження. За даних дорожніх умов, водій автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР, тобто при виникненні небезпеки негайно вжити заходів до зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу. В заданих дорожніх умовах водій автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем марки «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, шляхом екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію. За даних дорожніх обставин водій автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 10.3 ПДР, тобто перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, з автомобілем «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, полягала у виконанні водієм автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, п.п. 10.1 та 10.3 ПДР. При виконанні вищевказаних пунктів ПДР водій автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, на що у нього не було перешкод технічного характеру (том 2 а.с. 126-129). Допитаний судом експерт ОСОБА_16 висновок № 833А від 10.11.2011 року підтримав та показав, що висновки він робив з урахуванням матеріалів справи та попереднього висновку експерта 095-11 від 30.06.2011 року;

- висновком експерта № 603А від 27.08.2013 року, відповідно до якого зіткнення автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, та «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, сталось в лівій смузі руху проїзної частини в напрямку м. Одеса автодороги Київ-Одеса, в районі різкої зміни напрямку праворуч слідів гальмування автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2 (том 2 а.с. 190-192). Допитаний судом експерт ОСОБА_17 показав, що у висновку № 603А допущена механічна помилка в написанні марки автомобіля та вірним слід вважати, що зіткнення автомобіля «Toyоta Corolla», д/н НОМЕР_2, та «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, сталось в лівій смузі руху проїзної частини в напрямку м. Одеса автодороги Київ-Одеса, в районі різкої зміни напрямку праворуч слідів гальмування автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_3.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд визнає, що допитані судом потерпіла, цивільний позивач, свідки, експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_17 дали суду правдиві послідовні покази, які узгоджуються між собою та підтверджуються письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду кримінального провадження.

Показання обвинуваченого ОСОБА_7 суд вважає неправдивими та розцінює їх лінією його захисту.

Висновок № 15 від 25.10.2011 року спеціаліста ОСОБА_18 за результатами транспортно-трасологічного дослідження механізму ДТП, яка мала місце 10.05.2011 року на 17 км автодороги Київ-Одеса (том 3 а.с. 5-14) та покази експерта ОСОБА_18 суд не приймає до уваги як доказ, який виправдовує ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні, оскільки свої висновки спеціаліст ОСОБА_18 давав на підставі заяви ОСОБА_7 де вказано, що ОСОБА_7 рухався в лівій крайній смузі проїзної частини і напрямку свого руху не змінював (том 3 а.с. 5 зворот), а такі пояснення ОСОБА_7 згідно висновків № 095-11 від 30.06.2011 року та № 833А від 10.11.2011 року є технічно неспроможними.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України доведена повністю та кваліфікує його дії за вказаною статтею як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого ним діяння, характеризуючі дані його особи, ставлення до вчиненого, думку потерпілої.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_7 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчиненням злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, де характеризуються позитивно, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України судом не встановлено, а тому, з урахуванням встановлених судом обставин справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думки потерпілої, вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді арешту в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, оскільки приходить до переконання, що саме така міра покарання буде достатньою для його виправлення та перевиховання.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2013 року, яким ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 4 (чотирьох) років позбавленні волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України - з іспитовим строком 2 (два) роки - підлягає самостійному виконанню на підставі п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», оскільки у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду та розміру; коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і за таких умов вирок виконується самостійно.

Заявлені у справі цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а позов прокурора в інтересах закладу охорони здоров'я - повному задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпіла ОСОБА_1 просила солідарно стягнути з ОСОБА_7 та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на свою користь 28800,40 грн. матеріальної та 60000 грн. завданої моральної шкоди, при цьому заявлений до відшкодування розмір матеріальної шкоди є витратами на лікування у зв'язку з травмою, отриманою в ДТП, розмір моральної шкоди оцінений потерпілою з урахуванням негативних хвилювань внаслідок погіршення стану здоров'я, постійного психологічного, морального, емоційного напруження.

Оскільки розмір матеріальної шкоди, завданий потерпілій ОСОБА_1 підтверджений документально, суд вважає, що вимоги про стягнення 28800,40 грн. підлягають задоволенню та вказаний розмір завданої матеріальної шкоди підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», де була застрахована цивільно-правова відповідальність за страховим полісом № ВС/9867991. Вирішуючи питання про стягнення заявленого до відшкодування розміру моральної шкоди, суд, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає таким, що підлягає до задоволення розмір спричиненої моральної шкоди потерпілій в сумі 10000 грн., яка повинна бути стягнута з винуватця ДТП - обвинуваченого ОСОБА_7, підстав для солідарного стягнення суд не вбачає, оскільки в даному випадку відсутній солідарний обов'язок по відшкодуванню шкоди, передбачений ст. 1190 ЦК України.

ОСОБА_3 просив стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на свою користь 66887,62 грн. матеріальної шкоди, завданої йому як власнику транспортного засобу, який зазнав механічних пошкоджень в ДТП. Оскільки заявлений до відшкодування розмір матеріальної шкоди підтверджується звітом № 78206 про оцінку автомобіля «Honda Civic», д/н НОМЕР_3, від 20.06.2011 року експерта-оцінювача ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги» ОСОБА_19 суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню, проте у частковому співвідношенні відповідно до встановлених лімітів відповідальності згідно страхового полісу № ВС/9867991 - 24990 грн. з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та на підставі ст. 1194 ЦК України 41897,62 грн. - з обвинуваченого ОСОБА_7 Підстав для солідарного стягнення суд не вбачає, оскільки в даному випадку відсутній солідарний обов'язок по відшкодуванню шкоди, передбачений ст. 1190 ЦК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах закладу охорони здоров'я - Головного військово-медичного клінічного Ордена червоної зірки центру «Головного військового клінічного госпіталю» про стягнення 7933,91 грн. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 на підставі ст. 1206 ЦК України підлягає повному задоволенню, оскільки ОСОБА_7 як особа, яка вчинила злочин, зобов'язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді арешту строком 4 (чотири) місяці з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Застосований ухвалою від 07.03.2014 року слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набранням вироком законної сили змінити на взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області, взявши його під варту в залі суду негайно.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2013 року, яким ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до 4 (чотирьох) років позбавленні волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки - виконувати самостійно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) - 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн. 40 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 10000 (десять тисяч) грн. завданої моральної шкоди.

В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_20 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) 24990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3) 41897 (сорок одну тисячу вісімсот дев'яносто сім) грн. 62 коп. завданої матеріальної шкоди.

Позов прокурора в інтересах закладу охорони здоров'я задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3) на користь Головного військово-медичного клінічного Ордена червоної зірки центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (код ЄРПОУ 07773293, р/р 31258201206863 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019) - 7933 (сім тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 91 коп. витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3) на користь держави процесуальні витрати у розмірі 4641 (чотири тисячі шістсот сорок одну) грн. 40 коп.

Речові докази у справі: автомобілі, які передані на відповідальне зберігання власникам, залишити у їх розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Омельченко М.М.