Вирок № 40152491, 14.08.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/555/14 Справа № Категорія: ч.2 ст. 186 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Орленко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончарук І. М.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого Гончарука І.М.,

суддів Соломки І.А., Поєдинка І.А.,

при секретарі Бєлан О.В.,

за участю прокурора Коваленко Т.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, потерпілого ОСОБА_4 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 червня 2014 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 21.09.2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст. 190 КК України,

засуджено за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС; повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтися для реєстрації в ОКВС. На підставі ч.3 ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, призначене ОСОБА_3 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 190 КК України, - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набуття вироком чинності залишено попередній - особисте зобов'язання.

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 збитки, завдані злочином в розмірі 8 638 грн. 60 коп..

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення експертиз в розмірі 195 грн. 60 коп..

Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 19.12.2013 року близько 17-45 год., перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 26 в приміщенні магазину «Спортландія», маючи умисел на заволодіння чужим майном, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його наміри цілком таємні, в той час, коли працівники магазину «Спортландія» не звертали на останнього уваги, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав з магазину «Спортландія» зимову куртку фірми «Columbia» на суму 2599 грн., власником якої являється приватний підприємець ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого, вийшовши через вхідні двері приміщення, з місця вчинення кримінального правопорушення зникнути не встиг, та був помічений працівниками магазину «Спортландія», але на зауваження та на заклики повернення майна - куртки «Columbia» його власнику уваги не звертав та, вчинивши опір, з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор, подав апеляцію, в якій не заперечуючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність. Просить вирок суду першої інстанції скасувати, та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_4, подав апеляцію, в якій вказує на те, що судом першої інстанції не встановлено обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого. Також зазначає, що вирок винесений з порушенням норм матеріального та процесуального права, міра покарання призначена без врахування особи обвинуваченого та наявності в його діях при вчиненні злочину обставин, що обтяжують покарання. Просить вирок скасувати, та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 та призначити йому покарання за ч.2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, призначене ОСОБА_3 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2012 року за ч.2 ст. 190 КК України, - виконувати самостійно. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 збитки, завдані злочином в розмірі 8 638 грн. 60 коп.. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення експертиз в розмірі 195 грн. 60 коп. Кошти перерахувати на рахунок: 31116115700002 отримувач УДКСУ у м. Черкаси ЄДРПОУ отримувача 38031150 банк отримувача ГУ ДКСУ у Черкаській області МФО 854018 ККДБ 24060300.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, та дала пояснення аналогічні доводам викладеним в апеляційній скарзі, думку потерпілого, який просив задоволити його апеляцію та апеляцію прокурора, думку представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який також вважає що подані апеляції підлягають до задоволення, крім потерпілий та його представник пояснили, що призначене покарання ОСОБА_3 є таким що не відповідає вимогам закону і є занадто м'яким з огляду на його особу, та на те що він на його думку не бажає відшкодувати завдані злочином збитки, думку обвинуваченого ОСОБА_3, який вважає, що призначене покарання є правильним, а апеляції не підлягають до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, з урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду, щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за яке його засуджено при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені кримінального правопорушення.

Його дії за ч.2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.

Ці висновки ніким не оспорюються.

Проте, при призначенні ОСОБА_3 покарання за цим законом місцевий суд не в повній мірі виконав вимоги ст. 65, 75 КК України, та вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», що призвело в кінцевому результаті до призначення покарання, яке є несправедливим внаслідок його м'якості.

Так, призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 186 КК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах враховує, із застосуванням ст. 69 КК України ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке класифікуються як тяжке, також те, що обвинувачений ОСОБА_3 є раніше неодноразово судимим, а саме: 26.04.2012 року Черкаським районним судом за ч.1 ст. 186, КК України; 21.09.2012 року Соснівським районним судом за ч.2 ст.190 КК України, про що свідчить вимога (а.с. 75). За останнім вироком ОСОБА_3 призначено покарання у виді штрафу 850 грн., який до теперішнього часу ним не сплачений. Також, колегія суддів бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3, на момент розгляду справи апеляційним судом завдану шкоду потерпілому ОСОБА_4 відшкодував частково. Відповідно до характеристики (а.с. 70) за місцем проживання характеризується посередньо.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, той факт, що обвинувачений ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення з особливою зухвалістю, яка полягає в тому, що він незважаючи на зауваження працівників магазину «Спортландія», разом зі своїм спільником іншою особою, який на власному автомобілі допомагав йому зникнути з місця події, піддаючи небезпеці свідків, та не зважаючи на їх спроби зупинити його, почав зухвало тікати з місця події.

Також колегія суддів вважає за необхідне врахувати ОСОБА_3 в якості пом'якшуючих обставин: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, та часткове відшкодування шкоди в розмірі 6000 грн..

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, колегія суддів не вбачає.

За таких умов призначене йому покарання з іспитовим строком є занадто м'яким та несправедливим, а тому колегія суддів судової палати в кримінальних справах, вважає необхідним скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_3 покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України з підстав невідповідності призначення покарання, тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та постановити новий вирок.

Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, що пом'якшують покарання, колегія суддів, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України нижчого від найнижчої межі встановленого санкцією ч.2 ст. 186 КК України, в іншій частині вирок необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. 69, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_4 - задоволити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 червня 2014 року, відносно ОСОБА_3 - в частині призначеного покарання ОСОБА_3 - скасувати за м'якістю.

Визнати ОСОБА_3 винним за ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання :

за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 2 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід змінити, взяти ОСОБА_3 під варту в залі апеляційного суду негайно після проголошення вироку.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати з моменту його фактичного затримання та поміщення під варту, а саме з 14 серпня 2014 року.

В решті вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 червня 2014 року, відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

Вирок суду може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяця з моменту його проголошення, а засудженим, з часу отримання корпії вироку.

Головуючий :

Судді :