ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
08 квітня 2014 рокусправа № 811/317/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі №811/317/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2012 року №0000621710, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29903,75 грн., в тому числі 23923 грн. за основним платежем та 5980,75 грн. - штрафних санкцій. В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність (робіт, послуг) господарських відносин між позивачем та ПП "Гімалая", та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Взаємовідносини позивача з ПП "Гімалая" мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документи.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративної позову. Апелянт зазначає, що спірні відносини виникли не в зв'язку з тим, що Приватним підприємством «Гімалая» не надавались послуги по організації перевезень для Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а в зв'язку з тим, що в третій ланці по «ланцюгу» контрагентів Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби встановлено нікчемність всіх операцій купівлі-продажу Приватного підприємства «Алтіма», проведених з Приватним підприємством «Украгропостач».
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули; відповідач у поданому до суду клопотанні, просив апеляційний розгляд провести без участі його уповноваженого представника.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у період з 03 жовтня 2012 року по 05 жовтня 2012 року Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби проведено документальна позапланова невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Приватного підприємства "Гімалая" за серпень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 10.10.2012 за №9/1700/НОМЕР_1. В ході перевірки, виявлено порушення пп. 1 п.198.1, пп. 6 п.198.6 ст.198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми 23 922,91 грн. ПДВ по операціям з ПП "Гімалая" в рамках укладених угод, які визнані недійсним актом від 28.08.12 № 108/22-2/37384055. На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000621710 від 24.10.2012, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 23923 грн., штрафних санкцій - 5980,75 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив того, що позивачем не наведено достатніх та допустимих доказів щодо правильності віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, зокрема в частині доведеності фактично отриманих послуг.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Зміст вказаних норм Закону дає підстави стверджувати, що повинно обов'язково відбутися придбання товару, а не лише отримання податкової накладної.
Враховуючи те, що позивачем не було доведено надання ПП «Гімалая» послуг за серпень 2011 року по організації доставки вантажів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно дослідив обставини; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі №811/317/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Судове рішення № 40124648, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 872/7457/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: