Постанова № 40124059, 08.08.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року Справа № 803/1385/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача Ніколайчука А. П., Назарука В. А., Бігун Г. В., Горбачука М. Я.,

представника відповідача Мельничука М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Камінь-Каширська ПМК-70» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Камінь-Каширська ПМК-70», далі - ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70») звернулося з адміністративним позовом до Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової адміністрації України, правонаступником якої є Ратнівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2008 року № 0000082301 у сумі 8 615 680 грн.

Постановою Господарського суду Волинської області від 09.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року, визнано нечинним рішення Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області від 20.03.2008 року № 0000082301 про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Камінь-Каширська ПМК-70» штрафних санкцій у розмірі 8615680,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2014 року скасовано постанову Господарського суду Волинської області від 09.06.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що готівкові кошти на оплату будівельно-монтажних робіт по угодам, укладеним між позивачем та вуличними кооперативами, отримував головний інженер підприємства; останні в касі позивача не оприбутковувалися у встановленому порядку, оскільки за умовами контрактів поставка матеріалів покладалась на замовника (кооперативи), а підприємство виконувало лише підрядні роботи з матеріалів замовника.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

У судовому засідання представник відповідача позовних вимог позивача не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.03.2008 року № 0000082301 винесене правомірно, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Камінь-Каширської МДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2007.

За результатами перевірки складено акт від 19.02.2008 №5 8/32-01036690, яким зафіксовано порушення пп. 2.6, 3,3, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, встановлено не оприбуткування ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» у касу готівкових коштів у сумі 1 723 136 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 20.03.2008 року винесено рішення № 0000082301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8 615 680,00 грн.

Позивачем оскаржувалось зазначене рішення в адміністративному поряду, однак скарги були відхилені, а податковим органом прийняті рішення про результати розгляду вказаних скарг.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало невнесення до каси підприємства коштів, отриманих головним інженером ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_6 від голів вуличних кооперативів для придбання матеріалів для будівництва газопроводів.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що рішення від 20.03.2008 року № 0000082301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте всупереч вимогам законодавства, а тому позовні вимоги ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» підлягають до повного задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктами 3.1., 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Пунктами 4.2, 43.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» є газопровідні роботи. У періоді, що перевірявся позивачем здійснювались будівельно-монтажні роботи по прокладенню вуличних газопроводів в селах Волинської області. Зазначені роботи проводились згідно укладених договорів з вуличними кооперативами, предметом яких було будівництво газопроводів у селах згідно узгоджених кошторисів. Відповідно до умов даних договорів поставка матеріалів і обладнання на об'єкти покладались на замовників, тобто вуличні кооперативи, а здійснення підрядних робіт покладалось на підрядника ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70», контракти та розрахунки вартості будівництва по кожному з 11 об'єктів знаходяться в матеріалах справи.

Взаємовідносини сторін будувались на укладених договорах та розрахунках до них, що за своєю правовою природою є договорами підряду та кошторисами на виконання підрядних робіт. У розрахунках вартості будівництва виділено окремо вартість матеріалів кооперативів, їх кількість та ціна, а також вартість виконаних робіт, що відповідає вимогам глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно бухгалтерських документів та актів виконаних робіт (помісячна ф.3-КБ), довідок про вартість будівництва об'єктів, протоколів розгляду будівництва вуличних газопроводів, актів безоплатної передачі матеріалів, на позабалансовий рахунок ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» вуличними кооперативами фактично передавались для товариства матеріали з вартістю та відображались товариством на позабалансовому рахунку «022», а товариством передавалась по актах передачі вартість об'єктів будівництва включаючи вартість матеріалів замовника та вартість виконаних товариством робіт.

З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 05.08.2008 року, винесеної ст. слідчим ОВСВПМ ДПА у Волинській області, слідує, що згідно з даними перевірки ВАТ «Камінь Каширська ПМК-70» не здійснювалось придбання матеріалів, які використовувались для проведення робіт по угодах з кооперативами. Розпоряджаючись отриманими від кооперативів коштами на придбання матеріалів для будівництва вуличних газопроводів, головний інженер ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_6 діяв як фізична особа - посередник, за згодою кооперативів. 05.08.2008 року отримано матеріали ТзОВ «Ельпласт-Львів» (копії накладних, доручень, касових ордерів, акті звірки), які вказують, що труби, які ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» використовувало для прокладання вуличних газопроводів на виконання угод з сільськими кооперативами протягом 2006- 2007 рр., були придбані на ТзОВ «Ельпласт-Львів» за готівкові кошти гр. ОСОБА_6 як фізичною особою.

Таким чином, отримані в ході перевірки матеріали підтверджують той факт, що кошти на закупівлю матеріалів для прокладання вуличних газопроводів отримувались від замовників робіт (вуличних кооперативів) головним інженером ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_6 як фізичною особою, після чого ним же, як фізичною особою, здійснювалось придбання матеріалів, які надавались на ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» для виконання робіт.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 19.02.2008 року № 58/32-01036690 Камінь-Каширською МДПІ зроблено висновок про те, що ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» не було включено до валового доходу та не віднесено до податкового зобов'язання суми коштів отримані за виконання роботи по проведенню вуличних газопроводів та матеріалів, які були використані при будівництві даних газопроводів.

20.03.2008 року на підставі акту перевірки від 19.02.2008 року № 58/32-01036690 Камінь-Каширською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000062301/0 по податку на прибуток приватних підприємств, в якому визначено податкове зобов'язання у сумі 534 511,50 грн., в тому числі, за основним платежем 356 341,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 178 170,50 грн. та № 0000072301/0 по податку на додану вартість, в якому визначено податкове зобов'язання у сумі 440 385,00 грн., в тому числі, за основним платежем 293 590,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 146 795,00 грн.

За результатами апеляційного узгодження податкових зобов'язань Камінь-Каширською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 15.04.2008 року № 0000062301/1, № 0000072301/1 та від 16.09.2008 року № 0000072301/3, № 0000062301/3 на ті ж суми податків та штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою господарського суду Волинської області від 26.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2013 року, встановлено, що розпоряджаючись отриманими від кооперативів коштами на придбання матеріалів для будівництва вуличних газопроводів, головний інженер ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» ОСОБА_6 діяв як фізична особа - посередник, за згодою кооперативів. З копій накладних, доручень, касових ордерів, актів звірок вбачається, що труби, що використовувалися ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» для прокладання вуличних газопроводів на виконання укладених з кооперативами угод протягом 2006-2007 років, були придбані у ТзОВ «Ельпласт-Львів» за готівкові кошти громадянином ОСОБА_6 як фізичною особою. Відтак, суд дійшов висновку, що придбання матеріалів здійснювалося за неналежні ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» кошти, а тому у нього не було підстав для включення вартості матеріалів при розрахунках за виконані роботи. Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 розписки складались з метою підтвердження факту одержання грошових коштів від кооперативів, а тому скріплення деяких із них печатками ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» не може вказувати на вчинення таких дій ОСОБА_6 від імені товариства та на обов'язок останнього їх оприбутковувати в касу.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, встановлені вищезазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_6, отримавши кошти від замовників, надав їм розписки, які скріплював печатками. Також печатками були скріплені акти звірок. Однак, з урахуванням викладеного у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 05.08.2008 року, постанові господарського суду Волинської області від 26.12.2008 року, ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 року, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.11.2013 року, суд вважає, що такі розписки та акти звірок самі по собі не можуть свідчити про належність позивачу коштів, отриманих ОСОБА_6 від замовників, а відтак про необхідність оприбутковувати їх у касі підприємства.

Крім того, у розумінні статей, 239 Господарського кодексу України фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно - господарськими санкціями, які повинні застосовуватись в межах строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.

Статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З наданого представником відповідача розрахунку штрафних санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні за матеріалами виїзної планової перевірки ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70», згідно акту від 19.02.2008 року № 58/23-01036690 вбачається, що податковим органом було нараховано штрафну санкцію за період з 2006 року по 18.12.2007 року у сумі 8 615 680 грн.

Таким чином, застосування до ВАТ «Камінь-Каширська ПМК-70» адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки за 2006 рік у сумі 4 101 195 грн. є неправомірним.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні рішення від 20.03.2008 року № 0000082301 про застосування штрафних санкцій у розмірі 8 615 680,00 грн. відповідачем не було дотримано вимог законодавства України та не було враховано усіх обставин, які мають значення для прийняття вказаних рішень. Відтак, оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Господарського кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції від 20.03.2008 року № 0000082301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 13 серпня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко