Постанова № 40109909, 07.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2013 рокусправа № 2а/0470/15712/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року

у адміністративній справі № 2а/0470/15712/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року частково задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.11.1011 р. № 0002191520, яким Публічному акціонерному товариству "Новопавлівський гранітний кар'єр" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 64257,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 32128,50 грн., та стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 64257,00 грн., а також стягнуто з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" судові витрати в розмірі 1 057,96 грн..

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби в частині задоволення вимог позивача, просить рішення суду в цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені вимог позивача. В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган посилається на порушення судом норм матеріального права та прийняття судового рішення без належного врахування всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апеляційно скарга та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи в межах оскарження судового рішення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічним акціонерним товариством "Новопавлівський гранітний кар'єр" відповідно до податкової декларації було заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 64 257,00 грн. за серпень 2011 р., у зв'язку з чим 18.10.2011 р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 64 257,00 грн. за серпень 2011 р., за результатами якої складено акт від 19.10.2011 р. № 1140/152/00292304 у висновках якого: підприємству не було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 р. в розмірі 64 257,00 грн., що пов'язано з відсутністю результатів зустрічних звірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань, щодо обґрунтованості заявлених платником податку - Публічним акціонерним товариством "Новопавлівський гранітний кар'єр" вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України та наявності взаємовідносин Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" з постачальниками ризикової категорії.

На підставі акту перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 р. № 0002191520, яким Публічному акціонерному товариству "Новопавлівський гранітний кар'єр" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 64 257,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 32 128,50 грн.

Задовольняючи позов ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.11.1011 р. № 0002191520, та стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 64257,00 грн., суд першої інстанції узяв до уваги надані позивачем копії первинних документів, на підставі аналізу яких суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та відповідно про правомірність формування ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" податкового кредиту та заявленого бюджетного відшкодування

За наведених обставин, та керуючись положеннями п.1 ст.10 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", п.п.198.1., 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.п. 200.1.-200.4, п.п. 200.7., 200.8, 200.10, п. 200.14 Податкового кодексу України, та ст.25, ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, а також пояснення представника відповідача по справі, яким не не заперечується, що позивач під час здійснення господарських операцій не вчиняв порушень податкового законодавства, а відмова податкового органу підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 р. в розмірі 64 257,00 грн. та надати відповідний висновок органам Державної казначейської служби обґрунтована лише відсутністю результатів зустрічних звірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання - суд першої інстанції дійшов висновку про не відповідність вимогам п.3 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.11.2011 р. № 0002191520, яким Публічному акціонерному товариству "Новопавлівський гранітний кар'єр" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 64 257,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 32 128,50 грн., та відповідно про наявність правових підстав для його скасування і для стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 64257,00 грн

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.11.2011 р. № 0002191520, оскільки підставою для зменшення ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 64 257,00 грн. та для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32 128,50 грн. стало лише відсутність результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача по ланцюгу поставок, хоча за приписами Податкового кодексу сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про виникнення цивільних прав та обовязків між позивачем і його контрагентами, а також про фактичне здійснення між ними господарських операцій, що є достатньою підставою для включення позивачем суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування при фактичному здійсненні господарської операції.

Відсутність у податкових органів можливості нараховувати податок на додану вартість при несплаті цього податку продавцем, та неможливість перекладення на платника податків (позивача у справі) відповідальності контрагента, також як і визначення податковим органом позивачу податкових зобовязань, як наслідок неможливості належним чином перевірити його контрагентів та неотриманні результаттів їх перевірки, що є недотриманням принципу індивідуалізації відповідальності - повністю узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною ще у постанові від 26.09.2006 року, та з рішенням Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Тобто, вимога щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується саме платника, який поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його контрагента. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вбачається, що податкові повідомлення-рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання. Податкові повідомлення-рішення, складені на підставі актів перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання, що не можуть бути визнані допустимими доказами по справі, зумовлюють безпідставність складення оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення.

В адміністративному процесі у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості, тобто, тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Судова колегія визнає, що відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення від 09.11.1011 р. № 0002191520 - не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого суд першої інстанції правильно визнав його протиправним та скасував це податкове повідомлення-рішення.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції повністю дослідив всі обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.11.2011 р. № 0002191520, постанова в цій частині прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для її скасування в цій частині немає.

Разом з тим, судова колегія не може погодитися з рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 64257,00 грн., оскільки такі вимоги позивачем у цій справі не заявлялися, а обов'язок органу державної податкової служби подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету Новопавлівський гранітний кар'єр" у даних спірних правовідносинах у даних спірних правовідносинах, виникає після закінчення процедури судового оскарження, що чітко прописано у ст.200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подає до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету такому платнику.

Згідно із визначенням, наведеним у пп. 14.1.7 п. 14.7 ст. 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Отже, з наведеного випливає, що обов'язковою умовою бюджетного відшкодування податку на додану вартість є наявність висновку податкового органу про правомірність заявленої до відшкодування суми.

З наведених вище підстав, судова колегія вважає, що процедура узгодження суми заявленої ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" до бюджетного відшкодування може розпочатися з часу набрання постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року законної сили, з якого й розпочнеться перебіг строку, встановленого п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

З наведених вище підстав судова колегія не вбачає у даному випадку підстав для стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 64257,00 грн., оскільки нормою п. 200.15 ст. 200 ПК України на відповідача покладений обов'язок у спірних правовідносинах після набрання законної сили відповідним судовим рішенням подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідний висновок. Відповідно до наведеного, судова колегія вважає, що зменшенню також підлягає і розмір суми судового збору, підлягаючого стягненню на користь позивача по цій справі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити частково

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 64 257,00 грн. та судові витрати в розмірі 1 057,96 грн.

У задоволені вимог Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" щодо стягнення з Державного бюджету України через Головнеуправління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на користь ПАТ "Новопавлівський гранітний кар'єр" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 64257,00 грн. на рахунок за його реквізитами - відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" судовий збір в сумі - 963,86 грн.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року - залишити без змін

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Судді: Сафронова С.В.

Поплавський В.Ю.

Чепурнов Д.В.