Ухвала суду № 40108425, 12.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 рокусправа № 804/4077/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року

у адміністративній справі № 804/4077/13-а за позовом Приватного підприємства фірми «МГТ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року частково задоволено адміністративний позов ППФ «МГТ», визнано протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності ППФ «МГТ» з податку на додану вартість в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були здійснені на підставі акту Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 07.03.2013 року № 72/22-1/20257864 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року», а також зобов'язано Західно-Донбаську ОДПі Дніпропетровської області ДПС відновити показники податкової звітності ППФ «МГТ» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були відкориговані на підставі акту Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 07.03.2013 року № 72/22-1/20257864 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фірми «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року». З Державного бюджету України на користь ППФ «МГТ» стягнуто судовий збір у розмірі 114,70 гривень, в іншій частині вимог позивача судом відмовлено.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, та не врахування обставин, які свідчать про нереальність господарських операцій, що проводилися ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» за ланцюгом постачання від первісного постачальника до позивача, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для коригування податковим органом показників податкового кредиту з податку на додану вартість ППФ «МГТ» за вересень 2011 року та серпень 2012 року в базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» стали результати проведеної Західно-Донбаською ОДПІ документальної позапланової перевірки ППФ «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, які були оформлені відповідачем актом № 72/22-1/20257864, за висновками якого ПП Ф «МГТ» порушено: - п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму - 253 544,43 грн., а саме: за 3 кв. 2012 року - в розмірі 253 544,43 грн. (по контрагенту ТОВ «Матадор» в розмірі 241 457,99 грн., ТОВ «Старт-Д» в розмірі 12 086,44 грн.); - п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено розмір податкового кредиту в розмірі 201 225,74 грн., а саме: за серпень 2012 року в розмірі ПДВ 48 800,00 грн., за вересень 2012 року в розмірі ПДВ 152 425,74 грн., що призвело до порушення пп. 200.1 ст. 200 ПК України та призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет з декларації з ПДВ.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції узяв до уваги інформацію податкової декларації з ПДВ, в якій позивачем задекларовано податковий кредит за операціями з поставки товарів від ТОВ «Матадор» за вересень 2012 року та податкової декларації з ПДВ, в якій позивачем задекларовано податковий кредит за операціями з поставки товарів від ТОВ «Старт-Д» за серпень 2012 року, з урахуванням яких, суд перевіривши правильність формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань по здійсненим у перевіряє мий період господарським операціям ППФ «МГТ» з ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт-Д» та ЦЗФ «Павлоградська» за долученими до матеріалів справи копій: договорів купівлі-продажу товару № 151 від 11.04.2012 року, укладеного з ТОВ «Старт-Д», № 180 від 22.06.2012 року, № 178 від 31.08.2012 року, № 183 від 31.08.2012 року, укладених з ТОВ «Матадор», реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних, рахунків-фактур із зазначенням постачальниками ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор», податкових накладних та переліку основних засобів ППФ «МГТ» станом на 01.01.2013 року, а також актів здачі-приймання наданих послуг з зазначенням замовником ЦЗФ «Павлоградська», дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань в податковій декларації ППФ «МГТ» з ПДВ за серпень, вересень 2012 року по господарським операціям з постачальними - ТОВ «Матадор» і ТОВ «Старт-Д» та подальшому покупцеві - ЦЗФ «Павлоградська», та про відсутність у відповідача правових підстав для коригування по базі АРМ автоматизованого співставлення показників поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ з додатком №5.

Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції в повному обсязі, оскільки наявні в матеріалах адміністративної справи копії первинних документів, які були предметом дослідження податковим органом під час перевірки, повністю підтверджується отримання ППФ «МГТ» товару від ТОВ «Матадор» і ТОВ «Старт-Д», та подальшу реалізацію цього товару покупцеві - ЦЗФ «Павлоградська», в тому числі підтверджується транспортування товару силами та засобами постачальників товару ТОВ «Матадор» і ТОВ «Старт-Д», які на час здійснення укладення відповідних договорів з позивачем та здійснення господарських операцій по цим договорам були зареєстровані платниками ПДВ, а виписані ними податкові накладні відповідають затвердженій формі та мають всі необхідні реквізити, а позивачем по цій справі повно та належним чином були виконанні покладені на нього чинним законодавством обов'язки подання декларації з ПДВ, які були прийняті податковим органом без зауважень до її оформлення, а показники цієї декларації були відображені у відповідних базах податкової звітності.

За наведених вище обставин, та спираючись на положення ст.19 Конституції і відповідні норми Податкового кодексу, суд першої інстанції правильно зазначив про невідповідність вимогам чинного законодавства дій податкового органу по самостійні зміні (коригуванні) показників податкової звітності ППФ «МГТ» на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків). Відповідно визначений судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав позивача та відновлення цих прав шляхом зобов'язання Західно-Донбаської ОДПІ відновити показники податкової звітності ППФ «МГТ» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» - повністю відповідає чинного законодавству, оскільки виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, що чітко прописано в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р., та в рішеннях Європейського Суду з прав людини.

Виходячи з аналізу норм ст. 2, ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, а також беручи до уваги Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1145/11/13-10 від 27.07.2010 року, колегія суддів зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як було встановлено під час розгляду справи, висновки податкового органу про нереальність вчинених господарських операцій з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року - були зроблені лише на підставі висновків перевірок ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор», і інших належним доказів цього відповідачем суду не надано

Колегія суддів зазначає, що відповідно Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що позивач підтвердивши факт реальності укладених із контрагентами господарських операцій належно оформленими первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, та які не містять в собі недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, довів належним чином правомірність формування ним податкового кредиту та податкових зобов'язань по господарським операціям з вказаними контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (далі - Порядок №984) передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та у строки встановлені Податковим Кодексом України приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до п.86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки приймається з урахуванням висновки про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно п.п.14.1.157. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності до вимог п. 58.1. ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 86.9 статті 86 ПК України та пункту 7 Порядку №984 єдиним випадком відсутності у податкового органу обов`язку в десятиденний термін з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийняти за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є призначення такої перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, однак, навіть такі обставини призначення перевірки є підставою не для неприйняття податкового повідомлення-рішення, а для відкладення терміну його прийняття до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Під час розгляду справи було встановлено, що податковим органом, всупереч вищенаведеним нормам права, жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками проведених перевірок (висновки яких оформлені актом прийнято не було. Разом з тим, як було підтверджено під час судового розгляду, контролюючим органом було внесено висновки акту перевірки позивача до бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»,

З даного приводу колегія суддів зазначає, що згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п.2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Врахувавши приписи п. п. 1.3, 2.14 Наказу № 266 та положення Наказу ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997р., колегія суддів зазначає, що База співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, самостійна зміна відповідачем в базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Отже, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з приводу того, коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість не призвело до настання для позивача будь-яких негативних наслідків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів дійшла висновку, що діями відповідача з приводу внесення змін до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту перевірки, створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані, задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості своїх дій, які є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції у цій справі відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов