Постанова № 40109913, 15.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2013 рокусправа № 2а-5662/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Божко Л.А. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Скорук А.В.» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року

у адміністративній справі № 2а-5662/10/0470 за позовом селянського (фермерського) господарства «Скорук А.В.» до Марганецької обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року відмовлено у задоволені адміністративного позову селянського (фермерського) господарства «Скорук А.В.» щодо визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2009 року №0000091742/0, від 18.12.2009 року № 0000091742/1, від 08.02.2010 року № 0000091742/2; а також щодо зменшення донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 11210,01 грн., як безпідставно донараховану, та зменшення нарахованих штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб на суму 22420,02 грн., як безпідставно нараховані.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем з підстав порушення норм матеріального права, та неврахування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спірних правовідносин, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заявлених у цій справі вимог у повному обсязі

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Відмовляючи у задоволені вимог позивача, суд першої інстанції виходив з правомірності винесених відповідачем оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень від 09.10.2009 року №0000091742/0, від 18.12.2009 року № 0000091742/1, від 08.02.2010 року № 0000091742/2, та необґрунтованості заявлених позивачем у цій справі позовних вимог, оскільки податковим органом доведено невиконання позивачем зобов'язання по утриманню та перерахуванню податку з доходів фізичних осіб в сумі 11336,28 грн., за що згідно п.п. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачена відповідальність платника податків, а також не підтвердження позивачем належними доказами факту реалізації частини продукції за готівку по податковій накладній від 30.11.08 р. № 154 (на загальну суму 1285070,98 грн.)

Зазначені висновки судом першої інстанції мотивовані тим, що під час планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.08 р. по 30.06.09 р., Марганецькою ОДПІ було виявлено факт розрахунку СФГ Скорук А.В. в 2008 р. з пайовиками за оренду земельних сільськогосподарських ділянок в натуральній формі, а саме: було видано сільськогосподарську продукцію (ячмінь, соняшник, борошно, висівки) та надано послуги на загальну суму 1285071,02 грн., з утриманням при цьому та перерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 181550,64 грн., замість 192760,65 грн., що є порушенням п.3.4 ст., п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.03 р. № 889 „Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами та доповненнями) Зазначене порушення позивачем чинного законодавства зафіксовано податковим органом в складеному за результатом перевірки акті від 28.09.09 р. N 942/230/20260217, в якому зазначено, що виявлена Марганецькою ОДПІ за результатами перевірки різниця в сумі 11210,01 грн, стала підставою для застосування до позивача штрафної санкції у подвійному розмірі відповідно до вимог п.п.17.1.9 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскільки відмовляючи у задоволені вимог позивача, та визнаючи оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 09.10.2009 року №0000091742/0, від 18.12.2009 року № 0000091742/1, від 08.02.2010 року № 0000091742/2, суд першої інстанції безпідставно не узяв до уваги, що частина відображеної в податковій накладній № 154 від 30.11.2008 року продукції на загальну суму 74733,80 грн. - була позивачем реалізована пайовикам за готівку, а не видана в рахунок орендної плати за оренду земельних паїв, що підтверджується Реєстром № 4 (а.с.7-8), який був предметом дослідження податковим органом під час перевірки, та судом під час судового вирішення спору у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган під час перевірки досліджував як Реєстр № 4 реалізації фуражного зерна пайовикам за готівку у листопаді 2008 року (а.с.7-8), так і головні та касові книги позивача за 2008-2009 р.р., журнали ордери 1,2,7 за 2008-2009 р.р., ліміт каси 2008-2009 р.р., авансові звіти 2008-2009 р.р., реєстри виданих податкових накладних, звіти про рух та інвентаризацію матеріальних цінностей, що перебувають на балансі СФГ Скорук А.В., договори з громадянами на оренду земельних ділянок, відомості щодо виплати сільгосппродукції по пайовикам, та інші первинні документи позивача, як ведуться у відповідності до вимог чинного законодавства, про що чітко прописано відповідачем в п.2.4 Акту перевірки (а.с.42), та в рішеннях податкового органу щодо результатів розгляду скарг позивача на акт перевірки (а.с.46-52). У зв'язку з чим судова колегія визнає безпідставними висновки суду першої інстанції стосовно ненадання позивачем до перевірки податковому органу витребуваних останнім первинних документів (головної книги, касової книги, звітів про рух продукції на складах та іншого).

Безпідставними, та такими, що суперечать матеріалам справи, судова колегія визнає також висновки суду першої інстанції про те, що в ході перевірки позивачем була надана інша податкова накладна за тим же номером та від тієї ж дати, в якій була відображена операція відпуску сільськогосподарської продукції пайовикам лише по бартеру на загальну суму 1285071,02 грн., що відображено на сторінці 43 акту перевірки, а в подальшому, після проведення перевірки, позивачем зазначена накладна була переписана, при цьому в ній проведена розбивка відпущеного ячменю на дві строки та зазначена форма розрахунку „бартер, готівка". Новий варіант накладної разом з реєстром реалізації зерна пайовикам зявився вже після проведення перевірки, при поданні скарги на податкове повідомлення рішення. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що податковий орган не узяв до уваги податкову накладну позивача № 154 від 30.11.2008 року (а.с.6) не з тих підстав, які зазначено судом першої інстанції в судовій постанові, а у зв'язку з тим, що на думку відповідача, СФГ Скорук А.В. при поставці товарів (послуг) за готівку кінцевим споживачам (які не є платниками податку), повинен був виписати дві податкові накладні, оскільки нормами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 - не встановлено виписувати одну податкову накладну для господарських операцій, які передбачають проведення розрахунків за готівкові кошти та по бартеру.

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що якщо й допустити порушення позивачем Порядку № 165 при складенні однієї податкової накладної № 154 від 30.11.2008 року з одночасним відображенням в ній двох господарських операцій, то й і в цьому випадку, це не може слугувати підставою вважати, що позивачем порушено вимоги Закону України від 22.05.03 р. № 889 „Про податок з доходів фізичних осіб" (зі змінами та доповненнями), та є підставою для донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб на суму 11210,01 грн., накладенням штрафних санкцій, оскільки позивачем в повному обсязі було виконано обов'язок по утриманню та перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб за Законом „Про податок з доходів фізичних осіб"

Неврахування судом першої інстанції наведених в попередньому абзаці фактичних обставин, які не спростовуються відповідачем по справі, призвело до неправильного вирішення спору у цій справі, та до постановлення незаконного рішення по справі, яке підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки в податковій накладній позивача № 154 від 30.11.2008 року відображено одночасно як операції по розрахункам з пайовиками по договорам оренди так і господарські операції по реалізації продукції на загальну суму 74733,80 грн. пайовикам за готівку згідно Реєстру № 4 (а.с.7-8), що свідчить про відсутність правових підстав для донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб на суму 11210,01 грн, та для нарахування штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб на суму 22420,02 грн.,

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції, та прийняття нової постанови про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Скорук А.В.» - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року - скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позову

Скасувати податкові повідомлення-рішення Марганецької обєднаної державної податкової інспекції від 09.10.2009 року №0000091742/0, від 18.12.2009 року № 0000091742/1, від 08.02.2010 року № 0000091742/2, та зменшити СФГ Скорук А.В. донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 11210,01 грн., та нараховані штрафні санкції по податку з доходів фізичних осіб на суму 22420,02 грн., як безпідставно нараховані.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Д.В. Чепурнов