Постанова № 40089058, 25.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2014 року № 826/8902/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 26 травня 2014 року № ВП 43466742 про відкриття виконавчого провадження.

Водночас позивач просив поновити строк звернення до суду із цим адміністративним позовом, мотивуючи тим, що оскаржувану постанову отримав лише 10 червня 2014 року.

За висновком суду позивачем дотримано десятиденний строк звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при відкритті виконавчого провадження та винесенні оскаржуваної постанови відповідачем допущені порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження". Пред'явлений до виконання виконавчий документ не відповідає вимогам вказаного Закону, зокрема, у виконавчому документі не зазначено ідентифікаційний код стягувача та невірно зазначено ідентифікаційний код боржника, який є позивачем у даній адміністративній справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явся, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надані письмові заперечення, в яких відповідач вказав на необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Цим Законом визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положень статті 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Згідно зі статтею 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім того, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 11).

Відповідно до статті 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 19 Закону встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Положеннями статті 18 Закону визначені вимоги до виконавчого документа. Відтак, у виконавчому документі зазначаються:

- назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

- дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

- резолютивна частина рішення;

- дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

- строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Згідно зі статтею 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 26 травня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП №43466742 за виконавчим листом Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2014 року №6а-13/2010р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти у розмірі 42 896,64 грн.

Всупереч доводам позивача суд прийшов до висновку, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, відповідає усім вимогам, встановленими статтею 18 Закону.

Не заслуговують на увагу суду доводи позивача щодо відсутності у виконавчому документі ідентифікаційного коду стягувача Міністерства оборони України, оскільки Міністерство оборони України є державним органом, код якого є загальнодоступною інформацією.

Окрім того, у відповідності до Закону державний виконавець в процесі здійснення виконання судового рішення має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Щодо доводів позивача про те, що у виконавчому документі вказано неправильний ідентифікаційний код боржника, необхідно зазначити, що Закон не наділяє державного виконавця при відкритті виконавчого провадження обов'язком перевіряти правильність інформації, що міститься у виконавчому документі.

Однак, в документах, які залучені до матеріалів справи зазначено саме той ідентифікаційний номер позивача, що міститься у виконавчому листі Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Крім того, позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про невідповідність зазначення у виконавчому документі його ідентифікаційного коду.

У відповідності до абзацу 5 пункту 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.

Отже, наведене свідчить, що виконавче провадження відкрито державним виконавцем відповідно до вимог Закону.

За змістом частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративний суд має перевірити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачем постанова винесена державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано та своєчасно. Підстави для скасування даної постанови відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Соколова