Постанова № 400762, 28.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.11.2006

Справа №2-26/18023-2006А

Суддя господарського суду АР Крим Проніна О. Л. розглянувши матеріалиадміністративної справи № 2-26/18023-2006А 28.11.2006р. у судовому засіданні, що почалося у 14:00 за участю секретаря судового засідання Кім Є. Л.,

За участю представників:

Позивача – Грибахо С. В., довіреність від 06.05.2006р. №9

Відповідача – не з’явився

ухвалив постанову в 14:15

За позовом Управління ПФУ в Сімферопольському районі (95051, м. Сімферополь, вул. Павленко, 54, код ЄДРПОУ 2225961)

До відповідача Фермерського (селянського) господарства «Сауле» (97546, Сімферопольський район, с. Розділля, вул. Нова, 4, ідентифікаційний код 22311261)

Про стягнення 170,00 грн.

Сутність адміністративної справи:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовної заявою та просить стягнути з відповідача з дійсного спору штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. Про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази по справі, суд встановив:

Фермерське господарство «Сауле» зареєстровано в Управлінні ПФУ в Сімферопольському районі як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р.

Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлений термін та у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 12 ст. 20 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. п. 2,3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» суми страхових внесків, вчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками в строки, зазначені ст. 20 даного Закону, вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно п.п. 11.11 Інструкції “Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх находження до ПФУ” №21-1 від 23.12.2003р. страхувальники самостійно обчислюють суми зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та надають щомісяця відповідні Розрахунки за формою до контролюючого органу в строки, що встановлені законодавством.

Так, відповідно п. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому, відповідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 органами Пенсійного фонду на страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення — у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно акту про неподання, несвоєчасне подання розрахунків від 01.07.2006р. №6 було встанволено, що відповідачем з дійсної справи не був своєчасно поданий розрахунок за травень 2005р.

На підставі вказаного акту було прийнято рішення №173 від 01.07.2005р. про застосування фінансових санкцій за неподання Розрахунку у розмірі 170 грн. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Відповідно п. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 про накладення штрафів, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Згідно п. 14 ст. 106 Закону №1058 рішення є виконавчим документом, строк оскарження якого встановлений Законом у десять днів.

Суду під час розгляду справи по суті доказів з оскарження зазначеного рішення відповідачем не надано. Отже, за нормами абз. 2 п. 14 ст. 106 Закону №1058 відповідач був зобовязаний сплатити нараховані суми фінансових санкцій.

З положень ч. 1 ст. 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність “ і п. п. 7 ч. 3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” в новий редакції випливає, що державний виконавець має право накласти арешт на кошти фізичних або юридичних осіб, які знаходяться на його рахунках в установах банку виключно на підстав рішення суду.

Судом встановлено, що рішення позивача про застосування штрафних санкцій та пені не є виконавчими документами, вичерпний перелік яких наведено у ст.. 18 –1 Закону України “Про виконавче провадження”. Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по страховим внескам надано п. п. 9 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Таким чином, у відповідача склалася узгоджена і безспірна заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку у розмірі 170,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянского (Фермерського) господарства «Сауле» (97546, Сімферопольський район, с. Розділля, вул. Нова, 4, ідентифікаційний код 22311261) на користь Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі (95051, м. Сімферополь, вул. Павленка, 54, код ЄДРПОУ 2225961, п/р 2560870447612 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805) 170,00 грн.

3. Стягнути з Селянского (Фермерського) господарства «Сауле» (97546, Сімферопольський район, с. Розділля, вул. Нова, 4, ідентифікаційний код 22311261) у доход держбюджету України (р\з31118095600002; у банку одержувача: Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 22301854) держмито в сумі 17,00 грн.

Судом роз'яснює сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Виконавчі документи видати після вступу Постанови в закону силу за заявою сторони.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Проніна О.Л.