Рішення № 400763, 30.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2006

Справа №2-13/17690-2006

За позовом Прокурора Чорноморського району в інтересах держави в особі Відділу освіти Чорноморської районної державної адміністрації, смт. Чорноморське

До відповідача ТОВ “Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення”, смт. Чорноморське

Про стягнення 4928,45 грн.

Суддя ГС АР Крим А.І.Жукова

Представники:

Позивач – Красненко В.П. – представник, дов. від 29.11.2006 року

Відповідач – Малахів П.В. – представник, дов. від 01.06.2006 року.

З участю прокурора – Куінджи М.А.

Сутність спору: Прокурор Чорноморського району в інтересах держави в особі Відділу освіти Чорноморської районної державної адміністрації звернувся до ГС АР Крим з позовом про стягнення з ТОВ “Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” 4928,45 грн., у тому числі 3266,60 грн. орендної плати та 1661,85 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої обов’язки по договору оренди трактора ДТ-75 та не сплачував орендну плату.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами, що строк дії договору сплинув і трактор був повернутий власнику у 2003 році та сторони за вказаним договором оренди вже не состоять у договірних правовідносинах. У зв’язку з чим, вказані суми не підлягають стягненню.

Прокурор та позивач у судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку позовної давності.

Слухання по справі відкладалось у порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002 року між Відділом освіти Чорноморської районної державної адміністрації, смт. Чорноморське та ТОВ “Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” був укладений догові оренди трактора ДТ-75.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, орендодавець зобов’язується передати в тимчасове користування трактор ДТ-75.

Згідно до п. 3.1 орендна плата встановлюється у розмірі 5 тисяч гривень у рік з урахуванням ПДВ.

Частина 4 договору передбачає, що орендар зобов’язаний у встановлені договором строки вносити орендну плату.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 12.08.2004 року частково сплачував суму заборгованості за договором оренди трактора, що свідчить про налічіє заборгованості відповідача з орендної плати і намири провести розрахунок з позивачем.

Проте за ним залишилася сума заборгованості у розмірі 3266,60 грн.

05.03.2005 року позивач звернувся з письмовою претензією до відповідача, але відповідь на претензію позивач не отримав.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідач порушив умови договору оренди трактора ДТ-75.

Статтями 161, 162 ГК України (що діяв на момент укладення і дії договору) ст. ст. 525, 526 ГК України (що діє в наступний період) передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що строк дії договору складає з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року.

Таким чином позовні вимоги заявлені з пропущенням встановленого строку позовної давності.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України, а сам ЦК України вступив у силу з 01.01.2004р., тобто у період, коли строк позовної давності для пред’явлення позову по дійсної справі не сплинув, до відношень сторін повинні застосовуватися правила позовної давності, встановлені ЦК України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст. 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку позовної давності.

Заява мотивована тим, що позивач є бюджетною установою й не має коштів для звернення до суду за захистом своїх порушених прав. За цих обставин позивач листами від 19.12.2003 року, 08.04.2005 року та 05.10.2006 року звертався до Прокуратури Чорноморського району з клопотанням оказати поміч у пред’явленні позову до відповідача по дійсній справі.

Проте прокурором був пред’явлений позов лише 25.10.2006 року.

Суд враховує, що по дійсному спору зачіпляються інтереси держави в особі державної установи – Відділу освіти Чорноморської РДА.

За таких обставин, суд вважає причини пропуску строку позовної давності поважними.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 УК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Прокурор та позивач також просять стягнути пеню у розмірі 1661,85 грн. за період з 01.01.2004 року по 10.06.2006 року.

Поняття пені передбачено п. 3 ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, таким чином, вказаною статтею визначений порядок нарахування пені – за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Крім того, відповідно до статті 232 ГК України, пеня стягується за період встановлений у шість місяців.

Відповідач у своєму розрахунку просить стягнути пеню за період - з 01.01.2004 року по 10.06.2006 року.

Оскільки по стягненню пені передбачений скорочений строк позовної давності то суд не вбачає підстав для його продовження.

Прокурором та позивачем пропущений строк позовної давності по стягненню пені, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 3266,60 грн. у частині стягнення пені у позові відмовити.

Судові витрати по оплаті держмита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача у порядку ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до зложеного, керуючись ст.ст. 49, ст.ст.82-85, 121 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ “Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” (смт. Чорноморське вул. Южна, 56; ЗКПО 00905184, банківські реквізити суду не відомі) на користь Відділу освіти Чорноморської районної державної адміністрації (смт. Чорноморське вул. Кірова, 16; ЗКПО 02144424, банківські реквізити суду не відомі) 3266,60 грн. заборгованості з орендної плати.

У іншій частині у позові відмовити.

Стягнути з ТОВ “Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” (смт. Чорноморське вул. Южна, 56; ЗКПО 00905184, банківські реквізити суду не відомі) у дохід Державного бюджету України (отримувача: Держбюджет м. Сімферополь, р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управлення Держказначейства в АРК, МФО 824026, код ЗКПО 22301854) державне мито у розмірі 67,60 грн.

Стягнути з ТОВ “Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” (смт. Чорноморське вул. Южна, 56; ЗКПО 00905184, банківські реквізити суду не відомі) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (м. Київ, вул. Пр. Перемоги, 44, рахунок №26002014180001 у Відкритому акціонерному товаристві «Банк Універсальний», МФО 325707, код ЗКПО 30045370) 78,21 грн. витрат, пов'язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Накази видати після вступу рішення у законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Жукова А.І.