Рішення № 40073764, 06.08.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2014 р. Справа № 902/603/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача: Преснякова І.В., представник за довіреністю;

відповідача: Павлишен А.В., представник за довіреністю;

третьої особи: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом: Приватного підприємства "ДОНМЕД" (вул. Ветеринарна, буд. 14, м. Донецьк, 83016; вул. Срібнокільська, 22, оф. 172, м. Київ, 02095)

до: Комунального закладу "База спеціалізованого медичного постачання" (вул. Писарєва, 23, м. Вінниця, 21036)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 23992649,36 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулося Приватного підприємства "ДОНМЕД" (далі-позивач) до Комунального закладу "База спеціалізованого медичного постачання" (далі - відповідач) про стягнення 23331697,45 грн. заборгованості, з яких: 21601670,00 грн. - основного боргу ; 1 010958,16 - інфляційних втрат та 719069,29 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 07 травня 2014 року порушено провадження у справі.

29 травня 2014 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 23992649,36 грн., в т.р. 21601670 грн. - основного боргу; 1512116,90 - інфляційних втрат та 878862,46 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 29 травня 2014 року заяву позивача прийнято судом на підставі ст. 22 ГПК України, а також залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Ухвалою від 23.06.2014 року суддею Маслієм І.В. прийнято справу до свого провадження на підставі розпорядження керівника апарату суду від 19 червня 2014 року, відповідно до автоматизованого розподілу справ, у зв'язку з перебуванням судді Говор Н.Д. у відрядженні та призначено розгляд на 06 серпня 2014 року.

31 липня 2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який проти позову заперечив посилаючись, зокрема, на те, що відповідачем було вжито всіх встановлених і залежних від нього заходів для проведення розрахунків з позивачем. А виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок незалежних від відповідача обставин - у зв'язку з відсутністю коштів у результаті несвоєчасного виконання визначених завдань Головним управлінням Державної казначейської служби у Вінницькій області.

В судове засідання 06.08.2014 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився витребуваних ухвалою суду письмових пояснень не надав.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача основну заборгованість визнав, однак зазначив, що заборгованість виникла не з вини відповідача, пославшись на обставини викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

22 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 104 (далі - Договір).

Предметом Договору визначається, що позивач зобов'язується до 31 грудня 2012 року поставити відповідачу товар, зазначений в Специфікаціях до Договору, а відповідач - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього договору становить 35630436,00 грн. з ПДВ.

Згідно розділу 6 Договору, датою поставки товару вважається дата отримання товару, вказана у накладній, що оформлена на цей товар, підписана уповноваженими представниками сторін, що є підтвердженням про одержання товару.

26.12.2012 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору від 22.10.2012 року № 104 якою змінили п. 3.1 Договору, а саме: ціна цього договору становить 27280020,00 грн. з ПДВ.

Факт передачі товару на загальну суму 27280020,00 грн. підтверджується видатковими накладними № ДО-0000987 від 21.12.2012 р. на суму 14226500,00 грн.; № ДО-0000747 від 27.11.2012 р. на суму 494250,00 грн.; № ДО-0000711 від 26.11.2012 р. на суму 492800,00 грн.; № ДО-0000709 від 26.11.2012 р. на суму 135050,00 грн.; № ДО-0000694 від 20.11.2012 р. на суму 761403,33 грн.; № ДО-0000689 від 15.11.2012 р. на суму 582480,00 грн.; № ДО-0000618 від 12.11.2012 р. на суму 10512920,00 грн.; (Т.1 а.с.25-43).

Вищевказані видаткові накладні підписані, скріплені печаткою позивача та підписані повноважними на то представниками відповідача. Повноваження представників відповідача підтверджується довіреностями наявними в матеріалах справи.

Факт отримання товару також підтверджується актами прийому-передачі наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати згідно п. 1 постанови КМУ від 09.10.2006 року № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». У разі відсутності фінансування - після поставки товару оплата здійснюється Замовником по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України

Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 5678350,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Загальна сума боргу по Договору, на день розгляду справи з урахуванням часткових проплат, становить 21601670,00 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару, за якими згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 21601670,00 грн. судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1512116,90 - інфляційних втрат та 878862,46 грн. - 3% річних з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 1512116,90 - інфляційних втрат та 878862,46 грн. - 3% річних підлягають задоволенню як такі що підтверджуються матеріалами справи та не суперечать діючому законодавству.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного суду України від 15.05.2012 року по справі № 11/446, яка є обов'язковою для суду згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судоустрій та статус суддів", в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, яке згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Таким чином, заперечення відповідача з посиланням на відсутність бюджетного фінансування для погашення заборгованості перед позивачем суд відхиляє в зв'язку з необґрунтованістю.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з положеннями ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу "База спеціалізованого медичного постачання" (вул. Писарєва, 23, м. Вінниця, 21036, код 00180315) на користь Приватного підприємства "ДОНМЕД" (вул. Ветеринарна, буд. 14, м. Донецьк, 83016; вул. Срібнокільська, 22, оф. 172, м. Київ, 02095, код 36935207) 21601670,00 грн. - основного боргу; 1512116,90 - інфляційних втрат; 878862,46 грн. - 3% річних та 73080,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити згідно переліку.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 серпня 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Срібнокільська, 22, оф. 172, м. Київ, 02095)

3 - третій особі (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018)