Ухвала суду № 4005201, 22.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

Іменем  україни

22 квітня 2009 року№22а-5726/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засіданняСтарунського Д.М.,

Олендера І.Я., Заверухи О.Б.,

Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «555-ІФ» на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 11 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «555-ІФ» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, третя особа – Івано-Франківська міська рада про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

ТзОВ «555-ІФ» 29.03.2007 року звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому просить визнати податкове повідомлення-рішення №0000112304/0 від 31.01.2007 року винесене Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ, яким встановлено (проведено донарахування) 132016,00 гривень орендної плати за землю та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 66008,00 гривень, недійсним.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 11 січня 2008 року в позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТзОВ «555-ІФ» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Івано-Франківської області від 11 січня 2008 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом порушено норми матеріального права. Зазначає, що ТзОВ «555-ІФ» при обчисленні орендної плати за землі комунальної власності, правомірно застосовувало коефіцієнти прибутковості та фонду оплати праці, а орендна плата нарахована у повному обсязі, відповідно до вимог договору оренди та згідно Положення про ставки порядок визначення та сплати орендної плати за землі комунальної власності територіальної громади, що є додатком №2 до рішення Івано-Франківської міської ради від 29.05.2003 року, яке застосовується до регулювання правовідносин оренди земель комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені в апеляційній скарзі вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнають та просять відмовити в її задоволенні, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 11 січня 2008 року залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2007 року представниками ДПІ в м. Івано-Франківську проведено виїзну планову перевірку ТзОВ "555-ІФ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05р. по 30.09.06р.; по податку на додану вартість - з 01.04.05р. по 30.09.06р.; по орендній платі за землю - з 01.01.05р. по 31.12.06р., на підставі якої складено акт перевірки №24/23-4/32076620 від 25.10.2007 року. На виконання вищевказаного акту ДПІ в м. Івано-Франківську 31.01.2007 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000112304/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю, яка проводилась всупереч укладеному договору оренди землі (13050200) – 198024,00 гривень, в т.ч. 132016,00 гривень основний платіж та 66008,00 гривень штрафні (фінансові) санкції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про оренду землі».

Пункт 8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» викладено у такій редакції: 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), тобто до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесені: платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян), які самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (стаття 14) Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 17).

У відповідності з ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про оренду землі», зокрема, розмір орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки.

Крім того, ст..19 Закону України «Про плату за землю», зокрема, передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, розмір та порядок внесення орендної плати за землю визначаються на підставі договору.

Виходячи з договору оренди землі, який укладений між виконавчим комітетом міської ради і ТзОВ "555-ІФ" 24.10.2005 року ВСЕ №721403 та зареєстрований 24.11.05 року. орендна плата за користування земельною ділянкою по вул..Вовчинецькій , 225а, площею 1.0282 га визначено 206465 грн. в рік.

Цим же договором оренди землі, зокрема п.п.3.4, 3.5, 3.6 передбачено вичерпний перелік підстав, умов та порядку зміни орендної плати за землю і ними не передбачено такої підстави для зменшення орендної плати, як понижуючий коефіцієнт прибутковості та фонду оплати праці.

Крім того, у розділі ІІІ, яким визначено порядок сплати орендної плати, п.3.2 передбачено, що орендарі сплачують орендну плату у розмірі та в порядку, визначеному договором оренди.

Таким чином, на думку суду колегії суддів, при сплаті орендної плати єдиною та законною підставою для визначення її розміру, є істотні умови щодо такого розміру, встановлені сторонами у договорі оренди землі від 24.10.05р. ВСЕ №721403, укладеного з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради в сумі 206465.00 гривень в рік і не може бути змінений в односторонньому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому вимоги позивача безпідставні і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «555-ІФ» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 11 січня 2008 року у справі №А-6/89 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяД.М. Старунський

СуддіІ.Я. Олендер

О.Б. Заверуха