Ухвала суду № 40049624, 29.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2014 р. м. Київ К/800/41160/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013 року по справі №826/116/13-а за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року ДПІІ «Сантрейд» звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року № 0000282320.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року, у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року № 0000282320 в частині встановлення завищення бюджетного відшкодування на 291639 грн. 02 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145819 грн. 51 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Позивач у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, Окружною державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговуванням великих платників податків ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДПІІ «Сантрейд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за грудень 2011 року.

На підставі вказаного перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2012 року № 0000282320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на 370536 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 185268 грн. 00 коп.

Суди попередніх інстанцій, частково відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що позивачем не доведено фактичне отримання послуг від вказаного контрагента.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Стаття 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно тлумачити ці норми.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

У мотивувальній частині рішення, зокрема, слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки судів про відсутність підстав для задоволення позову у відповідній частині з огляду на те, що відповідні первинні документи складені позивачем, який зацікавлений в отриманні податкового кредиту та контрагента, що згідно акту є недобросовісним платником податків, засновані на припущеннях, оскільки судами у межах приписів статті 70 КАС України не надано оцінки доводам позивача та документам бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, в процесі розгляду даної справи, у частині відмови у задоволенні позову судами не були дослідженні реальність здійснення господарських операцій, факти придбання товару, надходження коштів у відповідному обсязі за поставлений товар від конкретного учасника господарської операції. Також залишено поза увагою необхідність встановлення у подібних випадках юридично значимих фактів, з метою підтвердження зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Покладаючи на позивача обов'язок доведення відсутності його вини у вчинених правопорушеннях, суди тим самим порушили норми процесуального права, а саме приписи наведеної вище статті КАС України.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій ухилилися від повного і всебічного з'ясування обставин у справі.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013 року по справі №826/116/13-а скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а справу направити в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013 року по справі №826/116/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.