Ухвала суду № 40049623, 29.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 року м. Київ К/800/48780/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року по справі № 1170/2а-1354/11 за позовом Приватного підприємства «Джетта-Плюс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Джетта-Плюс» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання незаконними (протиправними) дій щодо проведення документального невиїзної позапланової перевірки з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року та скасування наказу № 526 від 16.03.2011 року про проведення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Джетта-плюс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 526 від 16.03.2011 року»Про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «Джетта-Плюс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, на підставі службової записки від 16.03.2011 року №468/15-20 відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період з 09.03.2011 року по 15.03.2011 року проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Джетта-Плюс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією складено довідку № 132/1520/37059374 від 16.03.2011 року, відповідно до якої встановлені порушення ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст.ст. 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей під час вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах здійсненних Приватним підприємством «Джетта-Плюс» при здійсненні операцій з контрагентами, а також порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Виходячи із системного аналізу норм Податкового кодексу України, колегія суддів погоджує висновок судів стосовно того, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Судами встановлено, що Наказ начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Джетта-Плюс» № 526 був прийнятий 16.03.2011 року. На копії довідки про встановлення місцезнаходження платника податків № 320 також зазначена дата 16.03.2011 року. Однак, відповідно до Довідки від 16.03.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Джетта-Плюс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року» перевірка була проведена в період з 09.03.2011 року по 15.03.2011 року, тобто до встановлення відсутності позивача за його місцезнаходженням, а також до прийняття Наказу від 16.03.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Отже, податковий орган порушив вимоги п. 4.1.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, а саме: не надіслав у триденний термін повідомлення про проведення перевірки на юридичну адресу ПП «Джетта-Плюс», в зв'язку з чим було порушено право останнього на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.

Згідно положення пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль з дотримання якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом, державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704.

З Довідки перевірки від 16.03.2011 року вбачається, що висновки перевірки зроблені лише на підставі наявних в ДПІ даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки. Довідка перевірки не містить посилань на первинні документи. Висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, судами вірно встановлено, що дії відповідача при проведенні перевірки та складанні Довідки не відповідають вимогам законодавства.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року по справі № 1170/2а-1354/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.