Ухвала суду № 40049584, 22.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2014 р. м. Київ К/800/66151/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року

по справі № 826/7821/13-а

за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії в частині внесення завідомо неправдивих відомостей до акту перевірки від 26.04.2013 року №414/22.4/305618866, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 року №0006322204, №0006332204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 09.09.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року №0006322204, №0006332204. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Визнано протиправними дії працівників Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби в частині внесення завідомо неправдивих відомостей до акту перевірки від 26.04.2013 року №414/22.4/305618866 про порушення п.198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 209.9 ст. 209 ПК України, п. 3, 4 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної». В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками ДПІ у Печерському районі було проведено планову виїзну перевірку ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення позивачем, зокрема, пп. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 209.9 ст. 209 ПК України та п. 4 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної». Результати перевірки зафіксовані в акті від 26.04.2013 року №414/22.4/30518866. На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 16.05.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0006322204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16041295,00 грн., у тому числі за основним платежем - 12833036,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 3208259,00 грн.; №0006332204, яким позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 321802,00 грн.

Задовольняючи позов у повному обсязі, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзацом 2 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ)місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність твердження податкового органу про неналежне оформлення податкової накладної №113 від 18.10.2012 року, виписаної ДП «Грузинське», оскільки вичерпний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної не містить застережень щодо імперативної наявності дробу після порядкового номеру останньої.

Порушення вимоги про зазначення спеціального режиму оподаткування через дріб після порядкового номеру податкової накладної, передбаченої п. 3 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», не може вважатися неналежним чином оформленою податковою накладною у розумінні положень ст. 201 ПК України.

Крім того, податковий орган дійшов висновку, що зазначення місцезнаходження позивача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, у податкових накладних та у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України є недостовірним.

Однак, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з доводами податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Тобто, єдиною достовірною інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно яких, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, місцезнаходженням позивача є: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність твердження податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі № 826/7821/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 25.07.2014 р.