Вирок № 40041768, 30.07.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/779/14-к

1-кп/369/88/14

В И Р О К

іменем України

30.07.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Дехтяренка Я.Г., Жилко Я.А.

за участю прокурора Алфьорової Г.В., Фокіної Т.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.1997 року за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.08.1999 року за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3, ч. 3 ст. 81, ст. 42, ст. 43 КК України до 6 років позбавлення волі, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.12.1999 року за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89, ст. 208, ст. 42, ст. 43 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.10.2009 року за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 81 КК України 22.12.2010 року звільнений умовно достроково з невідбутим покаранням 6 місяців 20 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України

встановив:

13.01.2014 року близько 17 години 50 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна, через незачинені двері гаражу проник до будинку АДРЕСА_2, де скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб таємно викрав золотий ланцюжок вартістю 3960 грн., золотий хрестик вартістю 3680 грн., золоту каблучку вартістю 2405 грн., та золоту каблучку з каменем вартістю 6103 грн., але з причин, які не залежали від його волі, злочинний умисел до кінця не довів, та як був затриманий власником будинку ОСОБА_3. Злочинними діями ОСОБА_2 ОСОБА_3 було завдано матеріального збитку на суму 16148 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та суду пояснив, що ОСОБА_3 він знає як власника авто мийки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Так, 13.01.2014 року близько 17-18 годин він приїхав на таксі, автомобіль марки «ДЕО Ланос» на авто мийку за вказаною вище адресою, оскільки домовився з водієм таксі, що він розрахується за мийку автомобіля таксі. Коли він зайшов до авто мийки, працівник, що там перебував повідомив, що він зайнятий миттям іншого автомобіля та у них є ще одна особа, яка може зайнятись їхнім автомобілем, який знаходиться на території мийка, але де саме йому невідомо. Після чого він вирішив знайти працівника, який займеться миттям автомобіля таксі та зайшов до приміщення двохповерхового будинку, який знаходиться на території авто мийки, на відстані близько 10 метрів від авто мийки, двері якого були відкриті. Будинок має два входи, він заходив через приміщення гаражу. Потім він піднявся на другий поверх, оскільки почув звідти жіночий голос та за ним відразу зайшов власник будинку, який запитав, що він там робить, на що він відповів, що шукав працівника мийки після чого власник будинку одразу накинувся на нього та почав бити, потім прийшов ще один чоловік, який тримав його. Його побиття тривало до приїзду працівників міліції, які забрали його до районного відділу. Побої він не знімав та не звертався за медичною допомогою. Також додав, що коли він приїхав на авто мийку він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Речей з будинку він ніяких не брав та не бачив ті золоті вироби, в викраденні яких його звинувачують.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) його винність у вчиненні вказаного злочину підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який будучи допитаним в залі судового засідання суду пояснив, що 13.01.2014 року близько 18 години йому зателефонувала дружина та запитала хто ходить по будинку, в той час він був біля гаражу на мийці. Після чого він зайшов до будинку через хвіртку та піднявся на другий поверх, де побачив ОСОБА_2, який освітлюючи собі ліхтариком шукав речі в спальній кімнаті. На його запитання до ОСОБА_2 хто він такий і що робить, останній відповів тим самим запитанням, після чого вони вийшли на подвір'я будинку та він викликав працівників міліції, які затримали ОСОБА_2 Також зазначив, що коли він зайшов до спальної кімнати то побачив, що золоті вироби розкидані по підлозі. ОСОБА_2 він наносив тілесні ушкодження лише коли останній чинив опір та намагався втекти та ОСОБА_2 при собі не мав ніяких речей. Також зазначив, що золоті вироби, а саме золотий ланцюжок, золотий хрестик та дві каблучки лежали на підлозі в спальній кімнаті, хоча повинні були лежати на тумбочці в іншому місці. Ні він, ні його дружина в той день золоті вироби не брали, крім його та його дружини до будинку в той день ніхто більше не заходив. Претензій майнового характеру до ОСОБА_2 він не має. При вирішення питання щодо міри покарання поклався на розсуд суду;

- показами свідка ОСОБА_4, який будучи допитаним в залі судового засідання суду пояснив, що 13.01.2014 року до нього підійшов чоловік, як пізніше з'ясувалось ОСОБА_2, який запитав, де знаходиться вбиральня, на що він відповів, що вона лише для працівників мийки та клієнтів. Через деякий час після чого з будинку вибіг ОСОБА_3 і покликав його та вони затримали ОСОБА_2 Яким чином ОСОБА_2 потрапив до будинку йому невідомо. Доступу в ОСОБА_4 до домоволодіння не має, оскільки він лише працює на мийці. Коли вони затримували ОСОБА_2 він поклав його на землю та тримав до приїзду працівників міліції. Коли він затримував ОСОБА_2 він побачив лише паспорт громадянина України, який належить ОСОБА_3 та більше ніяких речей при ньому не було;

- даними з заяви потерпілого ОСОБА_3 від 13.01.2014 року, відповідно до якої невідома особа 13.01.2014 року близько 17 години 50 хвилин проникла до приміщення його будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та здійснив крадіжку золотих виробів та його паспорту громадянина України, невідому особу, що здійснила крадіжку він затримав особисто в спальній кімнаті свого будинку (а.с. 20);

- даними з протоколу огляду місця події від 13.01.2014 року, відповідно до якого оглянуто подвір'я та приміщення будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, на підлозі спальної кімнати якого було виявлено золоті вироби, а саме: золота каблучка з білого та жовтого золота з каменем прозорого кольору, каблучка з жовтого золота з прозорим каменем, золотий ланцюжок з білого та жовтого золота на якому знаходиться хрестик з білого золота з прозорим камінням, також оглянуто невідому особу, яку ОСОБА_3 затримав в спальній кімнаті під час здійснення нею крадіжки вищезазначених речей, біля якої знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар». Під час огляду було вилучено сім-карта мобільного оператора «Київстар», дві золоті каблучки, золотий ланцюжок, золотий хрестик та сліди пальців рук (а.с. 21-24);

- даними з протоколу огляду предметів від 14.01.2014 року, відповідно до якого оглянуто ком пакт-диск марки «Verbatim» на якому міститься файл з назвою « 1652452.AVI.», розміром 1,32 ГБ, під час перегляду встановлено проведення відео зйомки в приміщені авто мийки, до приміщення якої о 17 годині 21 хвилин 45 секунд входить громадянин візуально схожий на ОСОБА_2 та починає про щось розмовляти з працівником мийки, який в цей час миє автомобіль, о 17 годині 22 хвилини 20 секунд громадянин візуально схожий на ОСОБА_2 виходить з приміщення авто мийки (а.с. 36).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що потерпілий ОСОБА_3, свідок ОСОБА_4, частково обвинувачений ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді, давали правдиві, послідовні, логічні покази, які відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 в частині того, що він не брав золоті вироби суд вважає не правдивими, спрямованими на уникнення відповідальності, оскільки в цій частині вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3, який повідомив, що коли він зайшов до спальної кімнати золоті вироби були розкидані на підлозі, хоча вони постійно зберігатись на тумбочці, заявою потерпілого ОСОБА_3 від 13.01.2014 року, відповідно до якої невідома особа 13.01.2014 року близько 17 години 50 хвилин проникла до приміщення його будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та здійснив крадіжку золотих виробів та його паспорту громадянина України, невідому особу, що здійснила крадіжку він затримав особисто в спальній кімнаті свого будинку протоколом огляду місця події від 13.01.2014 року, відповідно до якого оглянуто подвір'я та приміщення будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, на підлозі спальної кімнати якого було виявлено золоті вироби, а саме: золота каблучка з білого та жовтого золота з каменем прозорого кольору, каблучка з жовтого золота з прозорим каменем, золотий ланцюжок з білого та жовтого золота на якому знаходиться хрестик з білого золота з прозорим камінням.

Суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю, його дії кваліфікуються судом як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) з проникненням в приміщення, вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує, що злочин за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий (а.с. 83-84), за місцем проживання негативних характеристик не має (а.с. 85), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 86).

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п.3 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання з 21.05.2014 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в період відбування покарання строк перебування ОСОБА_2 під вартою в період з 13.01.2014 року по 15.01.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави в особі Науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру. Сектор № 7 ВТКЗ ОВС при ГУ МВС України в Київській області (реєстраційний рахунок 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, Код 37975298, призначення платежу: «за проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12014110200000094») - 391 (триста дев'яносто одну) гривень 20 коп. процесуальних витрат (а.с. 73).

Речові докази по справі, а саме:

- золотий ланцюжок, золотий хрестик, золоту каблучку з одним каменем, золоту каблучку з двома каменями, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 26,27) - залишити в його розпорядженні;

- оглянутий диск із фалом відеозапису « 1652452Р.AVI.», приєднаний до матеріалів кримінального провадження (а.с. 37, 95) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, потерпілим та обвинуваченим з моменту його отримання

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.