Ухвала суду № 40041242, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2435/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК Фортекс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МТК Фортекс» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2013 №0002622205 та №0002632205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «МТК Фортекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 138.10.1 пункту 138.10, пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 164 709,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 252 818,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 02.10.2013 №844/26-53-22-05-21/35572188 та прийнято податкові повідомлення-рішення: від 11.10.2013 №0002622205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 301 147,00 грн. у тому числі: 252 818,00 грн. - основний платіж, 48 329,00 - штрафні (фінансові) санкції; від 11.10.2013 №0002632205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 184 772,00 грн. у тому числі: 164 709,00 грн. - основний платіж, 20 063,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТК Фортекс» (замовник) та його контрагентами (виконавцями): Приватним підприємством «Арісто Авто», Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» та Приватним підприємством «Ольвія-2003» укладеного типові договори на технічне обслуговування, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника в об'ємі та на умовах, визначених актами виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів на технічне обслуговування від 04.01.2011 №040111, від 03.05.2012 №030512, від 01.02.2012 №010212; актів виконаних робіт за відповідні періоди; актів наданих послуг за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; рахунків за відповідні періоди.

Також, між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайкс» (виконавець) укладений договір від 01.07.2011 №0107 про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності підприємства.

На підтвердження виконання умов названого договору, руху активів під час здійснення господарської діяльності, позивачем надано суду копію цього договору, рахунків на здійснення оплати, актів наданих послуг із розшифровкою щодо виду консультацій та їх вартості, податкових накладних тощо.

Крім того, між позивачем (експедитор - 1) та його контрагентами (експедиторами - 2): Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор», Товариством з обмеженою відповідальністю «НТК «Новатекс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтенсивник плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Експедиційна компанія «Транссервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Трансбудсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «БДМ - Консалт Груп», Приватним підприємством «Кваліта», Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-Трейд» укладеного типові договори на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до яких експедитор - 1 залучає експедитора - 2 до перевезення вантажу в міжнародних сполученнях і по Україні, який здійснює перевезення автомобільним транспортом, доставляючи заявлений експедитором - 1 вантаж в пункт призначення, а експедитор - 1 оплачує послуги експедитора - 2 на узгоджених умовах.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2012 №э249, від 01.04.2011 №7511э, від 01.09.2010 №176/10-Э, від 30.07.2010 №308/10-е, від 30.10.2010 №258/10-э, від 01.10.2010 №214/10-э, від 30.11.2011 №10611Э, від 02.01.2012 №Е43; актів виконаних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; рахунків за відповідні періоди, а також міжнародних товарно-транспортних накладних за відповідні періоди.

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 31.07.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.