Ухвала суду № 40041241, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2601/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року позивач Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна», в якому просили суд стягнути з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 48631,69 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області.

У відповідача наявна заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2012 рік у сумі 35105,85 грн. і за період січень, лютий, березень, квітень 2013 року у сумі 13525,84 грн. Позивачем сформовано і надіслано відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з січня 2013 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.06.2013 відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, з 27.03.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновника.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є боржником Пенсійного фонду України і знаходиться на території адміністративної одиниці, на яку поширюються повноваження позивача, дії позивача щодо стягнення заборгованості на користь Пенсійного фонду України є правомірними.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до ст.104 ЦК України в редакції, що діяла на час прийняття рішення про ліквідацію підприємства, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок ліквідації юридичної особи та задоволення вимог кредиторів встановлений ст.ст.110-112 ЦК України.

На час вирішення спору у суді першої інстанції доказів закінчення ліквідаційної процедури із складенням відповідних документів сторонами не подано.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів не приймає доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог через припинення підприємства - відповідача.

По суті заявлених позовних вимог колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що відповідач як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначена пенсія на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що на підприємстві відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали пенсіонери, яким була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених цим пенсіонерам за період з 01.01.2013 по 30.04.2013, становить 48 631,69 грн.

З 01.01.04 набрав чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення та перерахунку пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідача як платника збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За правилами, визначеними абз.1 п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1.

Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі, в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п.6.8 Інструкції).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач зобов'язаний в установленому порядку вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Пенсійне забезпечення» на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В установленому порядку призначення пенсії на пільгових умовах кожному із зазначених в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», осіб, встановлення розміру такої пенсії неправомірним, неправильним не визнано.

Суми витрат, що підлягають сплаті відповідачем, визначені позивачем в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за відповідні періоди 2012-2013 років, які направлені відповідачу і проти отримання яких відповідач не заперечує.

Вказані розрахунки відповідачем в установленому порядку не оскаржені та їх дані не спростовані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 31.07.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.