Ухвала суду № 40037025, 29.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10967/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова з позовом до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості сум фактичних витрат на виплату пенсій, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості сум фактичних витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 443 542,70 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2014 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, в управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова перебуває на обліку як платник страхових внесків Філія «УкрНДІгаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», не має статусу юридичної особи, головним підприємством є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова у зв'язку зі змінами в сумі пенсій відповідачу визначено до сплати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 542 840,64 грн. згідно направлених повідомлень листами № 3331/03-33 від 15.04.2013, № 1674/03-33 від 14.02.2013, № 2457/03-33 від 15.03.2013 на суму 443 542,70 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п. 2 ст. 13 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково - технічну діяльність».

Згідно з ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року № 1977-ХII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 5 «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372 (далі - Порядок № 372), розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктом 6, 8 Порядку № 372 передбачено, що у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за формою, встановленою Порядком направлені на адресу відповідача повідомлення, в яких визначена сума витрат на фінансування різниці між сумами пенсій відносно пенсіонерів, які працювали у відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2013 позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо зазначення в супровідних листах від 14.02.2013 №1674/03-33, від 15.03.2013 №2457/03-33 та від 15.04.2013 №3331/03-33 вимоги про необхідність сплати коштів на загальну суму 443 542, 70 грн. на відповідний рахунок Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, а в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо направлення позивачу супровідними листами від 14.02.2013 №1674/03-33, від 15.03.2013 №2457/03-33, від 15.04.2013 №3331/03-33 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 443 542, 70 грн. було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2013 - в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо зазначення в супровідних листах від 14.02.2013 №1674/03-33, від 15.03.2013 №2457/03-33 та від 15.04.2013 №3331/03-33 вимоги про необхідність сплати коштів на загальну суму 443 542, 70 грн. на відповідний рахунок Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова - скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даних позовних вимог відмовлено.

Отже судовим рішенням, що набрало законної сили встановлено правомірність направлення повідомлень на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 1 ст. 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом є визначення заборгованості, згідно вказаних повідомлень, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог є обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року у справі № 2а-8541/11/2670.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.