Постанова № 40028948, 16.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 р. Справа № 820/1861/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Кудіній Я. Г.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Глущенко Є. В.,

представника відповідача - Льодяного В. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 820/1861/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова

до Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

05.02.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова звернулося до суду із позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 10386,75 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.05.2014 року позов задовольнив частково. Стягнув з Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" на користь управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 4313 грн. 86 коп.

Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова вважає постанову суду першої інстанції незаконною та нееобгрунтованою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що в ДП "УкрНДІЛивмаш" на посадах, перебування на яких дає право на призначення пенсії як науковому працівнику, за переліком посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 04 березня 2004 року №257 та які перебувають на обліку в районних управліннях Пенсійного фонду України і отримують пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" працювали робітники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, що підтверджується копіями довідок, трудових книжок працівників, копії яких наявні у матеріалах справи, яким призначено пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (надалі Закон України № 1977 від 13.12.1991 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено правомірність вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 5220,91 грн., доказів сплати суми заборгованості підприємством не надано.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою КМ України, від 24.03.2004 року № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

П. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та ст. 2 зазначеного Порядку підприємство повинно внести Пенсійному фонду України суму на покриття сум наукових пенсій.

Крім того, п. 5 Порядку № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії, про що відповідному підприємству надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (абз.2 ч. 5 Порядку №372 від 24.03.2004 року).

З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова складало та направляло Державному підприємству "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" відповідні повідомлення передбачені Додатком до Порядку №372 від 24.03.2004 року, в яких повідомлялася сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем в судовому засіданні не доведено правомірності вимоги про стягнення з відповідача суми витрат на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 5336,30 грн. Суд не наділений повноваженням здійснювати розрахунки сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів та не може переймати на себе повноваження Управління пенсійного фонду України, а отже в цій частині вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Але, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова просило стягнути з Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 10386,75 грн.

При цьому, судом першої інстанції позовні вимоги задоволено частково у розмірі 5220, 91 грн.

Тобто, враховуючи, що сума позовних вимог з урахуванням уточнень становить 10386,75 грн., а сума, яка була задоволена судом першої інстанції, та сума, яка не підлягає задоволенню у сукупності становлять 10557,21 грн. (5220,91 + 5336,30), виходить сума позовних вимог більша, ніж та, що заявлена позивачем.

Судовим розглядом також встановлено, що ухвалою з питань виправлення описки від 12.05.2014 року судом першої інстанції зазначена загальна сума, що підлягає стягненню у розмірі 5220, 91 грн., що також не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки загальна сума відшкодування за листопад та грудень 2013 року стосовно вищевказаних осіб становить 5251,67 грн.

Отже, колегія суддів не погоджується із твердженням суду першої інстанції про правомірність вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 5220,91 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо суми стягнення коштів з Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" на виплату пенсії науковим працівникам, а тому постанова від 12.05.2014 року підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. по справі № 820/1861/14 скасувати.

Стягнути з Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" на користь Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 5251 грн. 67 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 21.07.2014 р.