Рішення № 40019469, 04.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/4995/14 Головуючий 1-ї інстанції - Лазюк С.В.

Справа №638/5466/14-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: сімейні правовідносини

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Бездітко В.М., Коровіна С.Г.,

при секретарях - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1, зареєстрований 24 червня 1994 року в Московському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №786.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що з червня 1994 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Внаслідок різних поглядів на сімейне життя між ними стали виникають непорозуміння. Останні 13 років відповідач ніде не працює та не бажає працевлаштуватися. Дружина повністю перестала приділяти увагу вихованню їхньої доньки. Дитина матір не бачить, т.я. остання всю ніч проводить у соціальних мережах, де знайомиться та спілкується з чоловіками, а в день спить. Зараз вони проживаються разом в одній квартирі, але спільного господарства не ведуть, мають різний бюджет, будь-яких сімейних відносин не підтримують. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинено, поновлювати їх позивач не бажає, а тому він вважає, що подальше збереження родини є неможливим і таким, що суперечить його інтересам.

В судове засідання суду першої інстанції позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що заявлені вимоги підтримає і просить їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1, зареєстрований 24 червня 2000року Московським відділом реєстрації актів громадського стану, актовий запис №786, розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище дружині змінено з «ОСОБА_1» на дошлюбне - «ОСОБА_1».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, а також надати їм для примирення строк у 3 місяця та залишити їй прізвище «ОСОБА_1», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що в рішенні суд безпідставно вказав, що вона визнавала позовні вимоги, оскільки в дійсності у своїх запереченнях на позов вона просила про надання строку для примирення, але це залишилося поза увагою суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень ч.1 ст.35 СК України наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбним прізвищем.

Частиною 3 ст.105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст..110 цього Кодексу.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання суду, суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість збереження сім'ї, оскільки існуючи між сторонами протиріччя не можливо усунути внаслідок втрати почуття кохання і поваги один до одного кожним із подружжя.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 заявила про небажання надання строку для примирення, оскільки після ухвалення судом першої інстанції рішення про розірвання шлюбу з боку чоловіка ніяких спроб наладити сімейні взаємовідносини не сталося, а тому вона також дійшла висновку про неможливість збереження сім'ї та наполягає на розводі.

Разом з тим, що стосується змінити прізвища відповідачці зі шлюбного «ОСОБА_1» на дівоче прізвище «ОСОБА_1», то це питання з ОСОБА_1 не обговорювалося та її бажання не з'ясовувалось.

Так, ст.113 СК України встановлено право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, вирішення питання про те, яким прізвищем іменуватися після розірвання шлюбу - шлюбним чи дошлюбним, є виключно правом того, хто у зв'язку із шлюбом змінив своє прізвище.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 бажає залишити собі шлюбне прізвище, тому оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні.

Згідно п.4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 травня 2014 року змінити: скасувати його у частині зміни прізвища ОСОБА_3 на «ОСОБА_1» після розірвання шлюбу. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -