Рішення № 40019467, 01.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/5018/14 Головуючий 1-ї інстанції Шуліка Ю.В.

Справа №646/11094/13-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: стягнення заборгованості

за комунальні послуги

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Бездітко В.М.

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2014 року по справі

за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Харківводоканал», третя особа: Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення на загальну суму 5 942,45грн., а саме: 3 381,07грн. - за період з 01 січня 1999 року по 31 серпня 2005 року; 1 963,23грн. - за період з 01 вересня 2008 року по 31 жовтня 2013 року; 556,33грн. - за період з 01 лютого 2011 року по 31 жовтня 2013 року; індекс інфляції - 11,07грн.; 3% річних від простроченої суми - 30,75грн.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що вищеназвані відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами комунальних послуг, які надаються позивачем. У підсумку за боржниками утворилася заборгованість у вищезазначеній сумі, яку в добровільному порядку сплати вони відмовляються.

У грудні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до КП «Харківводоканал», в якому просили стягнути з цього підприємства на їх користь належні їм грошові кошти в розмірі 1 475,37грн. та вартість незаконно привласненого майна на суму 2 250,00грн., а також у відшкодування моральної шкоди просили стягнути 5 000,00грн., яку завдано їм внаслідок, як вони вважають, протиправних дій позивача.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.04.2014року позов КП «Харківводоканал» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2010року по 01.04.2014року в сумі 1 211,10грн., за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.02.2011р. по 31.10.2013року в сумі 551,47грн., індекс інфляції - 8,15грн., 3% річних від простроченої суми - 22,19грн., судові витрати по сплаті судового збору - 114,00грн. У задоволенні решта позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 11 червня 2014 року усунені описки в написанні дати ухвалення рішення та суми стягнутих судових витрат, а саме замість 114,00грн. стягнуто солідарно - 229,40грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в позові КП «Харківводоканал» та задовольнити його зустрічний позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що судом до даних правовідносин не були застосовані норми Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини у таких самих відношеннях.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги КП «Харківводоканал» та стягуючи солідарно з відповідачів заборгованість за останні три роки, тобто до моменту звернення з позовом до суду, з урахуванням строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони повинні сплатити за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Так, судовим розглядом встановлено, що відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проживають і зареєстровані в установленому законом порядку в кв.АДРЕСА_1, та являються споживачами послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно акту опломбування лічильника від 30.04.2009року, квартира відповідачів обладнана лічильником холодної води.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача або членів його сім»ї при відповідному документальному оформленні на підставі письмової заяви споживача та офіційного документу, що підтверджує його відсутність.

Як свідчать матеріали справи відповідачі, як споживачі послуг централізованого водопостачання та водовідведення, на протязі значного часу проводили оплату за ці послуги не своєчасно та в неналежному обсязі, у зв'язку з чим за ними, згідно наданого розрахунку, утворилася заборгованість, яка становить: за послуги централізованого водопостачання за період 01.01.1999р. по 31.10.2013р. в розмірі 3 980,28грн., за послуги централізованого водовідведення за період з 01.02.2011р. по 31.10.2013р. в розмірі 551,47грн.

При цьому суд правомірно до даних правовідносин застосував зальний строк позовної давності, оскільки відповідач не було доведено поважність причин пропуску строку.

Що стосується сплати відповідачами комунальних платежів за централізоване водопостачання за показниками лічильника, то судом взято до уваги те, що встановлений у квартирі лічильник води повинен був пройти чергову повірку у IV кварталі 2012року, однак цього здійснено не було.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово- комунальних послуг.

Згідно положень ч.ч.1,.2 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», заборонено використовувати не повірений лічильник, а тому його показання не можуть бути враховані при здійсненні розрахунків за послуги водопостачання. Натомість нарахування здійснюються, як при відсутності лічильника на підставі п.21 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07.2005р., згідно якого у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормами споживання.

Отже, за таких обставин нарахування плати за надані послуги водопостачання провадяться згідно встановлених норм водоспоживання, на підставі Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення та застосування норм водоспоживання, водовідведення та порядку розрахунків» від 09.04.1997р. за №256, (зі змінами від 29.12.2000р. №1886, від 20.09.2006р. №721).

Відповідно до вимог діючого законодавства судом зроблений правильний висновок про те, що не повірений лічильник води не може використовуватись для визначення кількості води спожитої абонентом.

Оскільки показники приладу обліку води, який не пройшов повірку, не можуть використовуватись при визначенні оплати за надані послуги, позивач обґрунтовано нарахував відповідачам плату за послуги з водопостачання, згідно з нормами споживання згідно з п.21 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» №630 від 21.07.2005р.

З метою відокремлення межі відповідальності двох виконавців послуг з постачання холодної води - підприємств, які надають в межах населеного пункту послугу з централізованого водопостачання, а також житлово- експлуатаційних підприємств, на законодавчому рівні визначено такий термін як точка розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій для водопроводу і інших мереж.

Згідно п.2.3.7. «Правил утримання будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76 точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій для водопроводу є вентиль або трійник біля будівлі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У пункті 1.1 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006р. №1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» житловий фонд м. Харкова було передано у господарське відання КП «Жилкомсервіс».

Таким чином, КП «Жилкомсервіс» є особою, відповідальною за утримання житлового фонду територіальної громади міста Харкова і має виключне право укладання із позивачем договору послуг з утримання внутрішньобудинкових систем водопостачання, а тому повірки засобів обліку надано КП «Жилкомсервіс».

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.24 вищеназваного Закону балансоутримувач зобов'язаний «укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна».

Також, ст.633 ЦК України встановлено, що договір про надання житлово- комунальних послуг є - публічним договором.

Як особа, що відповідальна за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, КП «Жилкомсервіс» опублікувала в газеті «Слобода» від 26.11.2006 року типовий публічний договір про надання житлово-комунальних послуг у м. Харкові. Зокрема п.15 ч.3 цього публічного договору КП «Жилкомсервіс», визнає себе управителем багатоквартирного будинку і взяло на себе зобов'язання утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Згідно вимог ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Таким чином, відносини по утриманню внутрішньобудинкових систем водопостачання і повірці засобів обліку також будуються на договірних засадах.

Окрім того, згідно приписів ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів обліку спожитої води на періодичну повірку та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів обліку здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання.

Такий порядок оплати встановлено Кабінетом Міністрів України у «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженому постановою КМУ від 01.06.2011року за №869.

Згідно ч. 1 п. 24 «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води до загальної вартості послуг. Згідно приведеної норми права виконавцем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також з утримання внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання є КП «Жилкомсервіс», а субпідрядником є КП «Харківводоканал». Відповідно КП «Жилкомсервіс» в межах багатоквартирного будинку є саме тим виконавцем, який надає послуги з водопостачання.

Отже, проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки здійснюється за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, включаються у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та сплачуються споживачем щомісячно.

Постаново КМУ від 01.06.2012р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яким передбачено послугу - періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Зазначений тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлено рішенням Харківської міської ради від 20.12.2011року за №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова» для КП «Жилкомсервіс». Відповідно до Додатку №1 (Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) до рішення Харківської міської ради від 20.12.2011року за №893 КП «Жилкомсервіс» здійснює нарахування сум оплати за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання.

Обов'язок КП «Жилкомсервіс» укладати із власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем договір про надання житлово-комунальних послуг (в тому рахунку і послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання) у багатоквартирному будинку, а також відсутність такого права у КП «Харківводоканал», підтверджується низкою норм права.

Згідно вимог ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частино 5 ст.28 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» визначено, що повірка засобів вимірювальної техніки проводиться територіальними органами, уповноваженими на її проведення. У разі якщо територіальні органи через відсутність відповідних еталонів не можуть провести повірку окремих типів засобів вимірювальної техніки, повірка цих засобів проводиться метрологічними центрами, уповноваженими на її проведення. До перелічених в даній нормі права осіб КП «Харківводоканал» не відноситься і не несе обов'язків по повірці засобу обліку води встановленого в квартирі відповідачів.

З урахуванням наведених норм закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунок заборгованості виконано у відповідності до чинного законодавства України в сфері житлово-комунальних послуг. А також судом законно стягнуто з відповідачів на користь КП «Харківводоканал» індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути з КП «Харківводоканал» вартість майна 2 250,00грн., арештованого та вилученого державним виконавцем відповідно до акту про опис та арешт майна від 23.03.2002року, складений при виконанні рішення суду від 2002року про стягнення заборгованості. При цьому жодного доказу на підтвердження того, що вказані дії державного виконавця визнані неправомірними, або такими, що суперечать вимогам закону, внаслідок чого, вилучене майно підлягає поверненню ними не надано. Крім того, відповідно до даного акту, вартість вилученого майна складає 100,00грн.

Також колегія суддів погоджується з доводами суду про відсутність підстав для повернення КП «Харківводоканал» відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми - 1 834,63грн., яка була стягнута з них на підставі наказу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.04.2013року. Вказаним судовим наказом з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КП «Харківводоканал» була стягнута заборгованість на загальну суму 4 279,69грн. Цей наказ був пред'явлений на виконання до ВДВС. Згідно відповіді Управління пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі вищенаведеного наказу суду за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто заборгованість в сумі 1 779 грн. 63 коп. та 55 грн. витрати по виконавчому провадженню. Ухвалою цього ж суду від 14.10.2013року вказаний судовий наказ скасовано і КП «Харківводоканал» звернулося до суду за стягнення суми заборгованості в позовному провадженні.

Разом тим, оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, оскільки діючим законодавством (ст.88 ЦПК України) не передбачено солідарне стягнення судових витрат.

Згідно п.4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2014 року зміни: у частині солідарного стягнення судових витрат в розмірі 229,40грн. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судових витрат в розмірі 179,29грн., а саме в рівних частках з кожного - по 35,85грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -