Рішення № 3999058, 13.02.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2009 Справа № 7/1-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод", смт.Велика Лепетиха

треті особи без самостійних вимог на стороні позивача:

1 - Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція. смт.Велика Лепетиха

2 - Великолепетиська районна рада, смт.Велика Лепетиха

до відповідача 1 - Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк", Одеська область, м.Іллічівськ

відповідача 2 - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

про  визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача: Уланівський С.Є., дов. від 12.01.2009р., Коваленко І.О., дов. від 27.11.2008р., Дружина Ю.Г.- ліквідатор на підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 13.11.2008р. №12/73-Б-08 (дов. у справі)

третя особа - В.Лепетиська МДПІ - Погорєлий М.О., нач. юр. відд., дов. від 08.01.2009р. №44 ( у справі)

третя особа - В.Лепетиська районна рада - не прибув

від відповідача 1: Казарян А.К. - представник, дов. №16 від 09.01.2007р. ( у справі)

від відповідача 2: ОСОБА_2, представник, дов. від 12.03.2007р.

Позивач (ВАТ "Великолепетиський маслозавод", смт.В.Лепетиха, код ЄДРПОУ 00447505) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати недійсним укладений між відповідачами (ВАТ "Морський транспортний банк", м.Іллічівськ, код ЄДРПОУ 21650966, та ПП ОСОБА_1, м.Херсон, ідент. номер НОМЕР_1) договір про відступлення прав за договором іпотеки від 21.09.2006р.

Обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства та прав позивача.

З посиланням на приписи ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" зазначає, що відступлення прав за іпотечним договором можливо за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Якщо відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, заміна боржника у зобов'язанні (переведення боргу) згідно приписів ст.520 ЦК України відбувається лише за згодою кредитора.

21.09.2006р. між відповідачами було укладено угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до яких ПП ОСОБА_1 прийняла на себе фінансові зобов'язання ВАТ "Великолепетиський маслозавод" за кредитним договором №03/132-К від 02.02.2005р., внаслідок чого відбулась заміна боржника у зобов'язаннях.

В зв'язку з перерахуванням новим боржником 21.09.2006р. кредитного боргу зобов'язання останнього перед банком припинилися належним виконанням.

Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Натомість відповідач після повного виконання зобов'язань за кредитним договором отримує право вимоги боргу, який вже не існує внаслідок виконання ПП ОСОБА_1 грошових зобов'язань по простроченому кредиту.

Внаслідок виконання відповідачкою грошових зобов'язань за кредитним договором право вимоги боргу у кредитора перестало існувати, тому воно не може перейти до іншої особи.

Таким чином, одночасно з укладенням договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки в порушення вимог ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" не було здійснено відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Посилаючись на приписи ч.4 ст.3, п.1 ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", позивач зазначає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п.27 договору іпотеки строк його дії встановлено до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Отже, на момент підписання договору про відступлення прав за договором іпотеки - відповідач -1 не мав прав за ним у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та припинення іпотеки.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція позовні вимоги підтримує, вважає оспорюваний договір таким, що не відповідає вимогам статті 37 Закону України "Про іпотеку" та ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України.

Так, згідно приписів ч.3 ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Задовольняючи свої вимоги іпотекодержателя за оспорюваним договором, відповідач - ОСОБА_1 керувалася звітом про незалежну оцінку ПП "Профіт" від 11.10.2006р., яку неправомірно використано для визначення вартості предмету іпотеки.

Цей факт встановлено судовим рішенням, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2008р. при розгляді справи №14/497-ПН-07, у якій зазначено, що цей звіт був складений з метою визначення вартості земельних поліпшень та обладнання для ведення бухгалтерського обліку згідно з чинним законодавством України, а не для визначення вартості предмету іпотеки відповідно до правової норми ч.3 ст.37 Закону України "Про іпотеку".

Відсутність належної оцінки предмета іпотеки на момент набуття права власності на нього ПП ОСОБА_1 унеможливило настання для позивача належних правових наслідків, що обумовлені правочином із задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки за оспорюваним договором у позивача мало зменшитися забезпечене іпотекою зобов'язання у розмірі вартості предмету іпотеки, який було одержано відповідачем-2 в якості задоволення його вимог як іпотекодержателя.

Натомість для позивача забезпечені іпотекою зобов'язання після задоволення вимог іпотекодержателя залишилися у незмінному вигляді, що підтверджується направленою ліквідатору ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та господарському суду Херсонської області заявою про включення відповідача-2 до реєстру кредиторів з майновими вимогами у сумі 1907 745грн. 13коп., у тому числі - 498 877грн. 89коп. - основний борг за кредитом.

Таким чином, за оспорюваним договором відповідачем-2 набуто у власність належне позивачу майно, вартість якого станом на 11.03.2005р. становила 1412 947грн., при цьому забезпечені іпотекою зобов'язання позивача залишилися незмінними. До державного бюджету не нараховано значну суму ПДВ в результаті задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, який не був оцінений належним чином.

Зазначає, що спірний договір не відповідає вимогам ч.5 ст.203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків що ним обумовлені.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Великолепетиська районна рада підтримує позовні вимоги повністю, у наданих суду поясненнях зазначає, що оспорюваний договір укладено з порушенням приписів ч.3 ст.37 Закону України "Про іпотеку", внаслідок чого ПП ОСОБА_1 набуто майна за ціною, яка є значно меншою від реальної ринкової власності предмета іпотеки - цілісного майнового комплексу ВАТ "Великолепетиський маслозавод".

Зазначає також, що відчуження майна у встановлений спосіб унеможливило одержання прибутку від виробничої діяльності ВАТ, що в свою чергу, унеможливлює вимогу дивідендів акціонерами, у числі яких є районна рада, яка володіє 98785 акціями (8,49% статутного капіталу). Дивіденди є одним з джерел поповнення районного бюджету.

Відповідач - ВАТ "Морський транспортний банк" позов не визнає, у наданому письмовому відзиві та поясненнях посилається на те, що оспорювану позивачем угоду укладено у повній відповідності з вимогами чинного законодавства та відсутності порушень у будь-який спосіб прав та охоронюваних законом інтересів позивача та третіх осіб.

Законність укладених з ПП ОСОБА_1 договорів підтверджується судовими рішеннями: постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі №6/1-ПН-07 від 23.03.2007р., якою встановлено правомірність звернення стягнення на предмет іпотеки ПП ОСОБА_1 шляхом передачі цілісного майнового комплексу у її власність; постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2007р. у справі №14/7-АП-07 встановлено, що право власності на нерухоме майно ПП ОСОБА_1 набуто правомірно на підставі відступлення прав за договором іпотеки.

Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на ст.599 ЦК України та те, що внаслідок виконання ПП ОСОБА_1 зобов'язань перед банком відносно погашення кредитного боргу, у первісного кредитора перестало існувати право вимоги за договором іпотеки, і, відповідно, право відступлення його іншій особі, оскільки права і обов'язки боржника по кредитній угоді відповідачці були передані одночасно. Отже, ПП ОСОБА_1 після виконання зобов'язання за кредитним договором, внаслідок заміни сторони у зобов'язанні на законних підставах набула право вимоги за договором іпотеки за рахунок предмету іпотеки.

Відповідач-2 - ПП ОСОБА_1 письмовий відзив не надала, у наданих суду усних пояснення позов не визнає за наявності підстав та доводів, викладених банком.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Другого березня 2005р. між АБ "Приватінвест" (правонаступник ВАТ "Морський транспортний банк", м.Іллічевськ, код ЄДРПОУ 21650966 ( відповідач у справі) та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (позивач) укладено кредитний договір №03/132-К від 02.03.2005р. про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 500 тис.грн.

З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 11.03.2005р., предметом якого було надання в іпотеку нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою смт.Велика Лепетиха, вул.Дімітрова, 50 (п.6 договору).

У пункті 10 договору іпотеки сторони досягли домовленості, що ринкова вартість переданого в іпотеку майна складає 1412947грн., заставна вартість - 918415грн. 55коп. Сторони також домовилися, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п.16.8.1-16.8.3 цього договору відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі. Реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п.22 та п.23 договору іпотеки).

21 вересня 2006р. між відповідачами був укладений договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до якого відбулась одночасна заміна кредитора та боржника у зобов'язаннях за кредитним договором №03/132-К від 02.03.2005р., відповідач - ОСОБА_1 зобов'язалась сплатити банку (відповідач-1) у строк до 25.09.2006р. 556 033грн. 97коп. боргу за кредитом, 16136грн. 71коп. витрат, позв'язаних з охороною предмета іпотеки, 1730грн. витрат по оплаті держмита та 30грн. судових витрат, всього 573900грн. 68коп.

Після повного виконання зобов'язань за кредитним договором ПП ОСОБА_1 набуває право вимагати від первісного боржника (позивач у справі) виконання грошового зобов'язання по погашенню сплаченої банку суми кредитного боргу.

Одночасно з договором про переведення боргу і відступлення права вимоги між відповідачами 21.09.2006р. був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно умов якого банк на підставі ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступив у повному обсязі всі права іпотекодержателя за цим договором, а новий кредитор (відповідач 2) набула ці права.

Відступлення прав іпотекодержателя здійснено у зв'язку з укладенням між відповідачами договору від 21.09.2006р. про переведення боргу та відступлення права вимоги.

Оспорення зазначеного договору за підстав, викладених у описовій частині рішення є предметом заявленої позовної вимоги.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм юридичну оцінку, суд визнав позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Норма частини 1 ст.215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З наданих у справу фактичних доказів встановлено, що між позивачем і відповідачем-1 було укладено кредитний договір №03/132-К від 02.03.2005р., предметом якого було надання ВАТ "Великолепетиський завод" кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 500 000грн., строком повернення до 01.03.2006р., сплатою 23% річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення зобов'язань за кредитною угодою її сторонами було також укладено договір іпотеки від 11.03.2005р., згідно з яким в іпотеку було передано майно - цілісний майновий комплекс з будівлями та спорудами ВАТ "Великолепетиський маслозавод", розташований в смт.Велика Лепетиха, вул.Дімітрова, 50, склад якого визначено у пункті 6 договору іпотеки. У цьому ж договорі сторона зазначили, що ринкова варість предмету іпотеки становить 1412947грн., заставна за згодою сторін - 918415грн. 55коп. (п.10 договору).

Строк дії договору іпотеки встановлено до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

У встановлені умовами договору строки позичальник зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту не виконав, що було підставою для стягнення кредитного боргу в сумі 556 033грн. 97коп., 16136грн. 71коп. витрат на охорону об'єкту іпотеки, 1730грн. по оплаті державного мита та 30грн. судових витрат, всього 573900грн. 68коп. у судовому порядку.

21 вересня між відповідачами було укладено дві окремі угоди:

- угода про переведення боргу та відступлення права вимоги;

- угода про відступлення прав за договором іпотеки.

Як вбачається зі змісту угоди про переведення боргу та відступлення права вимоги, зокрема її пунктів 2 та 3, відбулась заміна боржника у зобов'язанні - ПП ОСОБА_1 прийняла на себе зобов'язання ВАТ "Великолепетиський маслозавод" за кредитним договором №03/132 від 02.02.2005р. щодо погашення присудженого судом кредитного боргу у сумі 573900грн. 68коп., після повного погашення яких новий боржник набуває право вимоги від первісного боржника сплаченої суми ( 573900грн. 68коп.).

Зазначені кошти новий боржник (відповідач-2) за кредитним договором №03/132-К перерахував кредитору (відповідач-1) платіжним дорученням №6 від 21.09.2006р., повністю виконавши кредитне зобов'язання, внаслідок чого це зобов'язання припинилося належним виконанням, а отже припинилися майнові права відповідача-1 за цим зобов'язанням, у тому числі й право вимоги цього зобов'язання.

Так, відповідно до ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Згідно ст.520 цього Кодексу за згодою кредитора боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.527, ч.1 ст.598 та ст.599 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-2 , будучи новим боржником за кредитним договором №03/132-К, належним чином виконав зобов'язання за цим договором, а відповідач-1 прийняв це виконання, отже, зобов'язання боржника за кредитним договором припинилися, внаслідок чого одночасно з виконанням припинилися майнові права за цим договором відповідача-1 як кредитора, а саме право вимоги боргу.

В силу припинення права вимоги відповідач-1, як кредитор, не мав законних підстав для відступлення цього права (в силу його припинення) іншій особі.

Відповідно до ст.1 закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання, вона має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст.3 Закону України "Про іпотеку").

Тому, в силу приписів ч.1 ст.24 цього Закону відступлення прав за іпотечним договором здійснюється... за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

В силу приписів та правового аналізу вищеперелічених правових норм, відступлення прав за іпотечним договором відбувається одночасно з відступленням права вимоги за основним зобов'язанням, що відповідно до ст.512 ЦК України передбачає заміну кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В порушення вимог ч.1 ст.24 Закону України "Про іпотеку" відповідач-1, як кредитор, поряд з уступкою права вимоги за договором іпотеки не здійснив уступки права вимоги за основним зобов'язанням, провів заміну боржника, прийняв належне виконання та передав останьому неіснуюче право вимоги, яке було припинено в силу виконання основного зобов'язання.

За викладених обставин та з врахуванням вищенаведених правових норм, доводи відповідача є безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Не можуть мати преюдиціальний характер для цієї справи рішення та постанови у справах №6/1-ПН-07 та №14/7-АП-07, оскільки важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктивного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.

Рішення та постанови у справах №6/1-ПН-07 та 14/7-АП-07 мають інший суб'єктний склад спору ніж справа №7/1-ПД-09.

Неприйнятним є посилання відповідача на друге речення ч.1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", згідно з яким, якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, оскільки фактичними обставинами справи та належними доказами доведено інше, а саме те, що відступлення права вимоги за основним зобов'язанням не відбулось в силу переведення боргу, заміни боржника у зобов'язанні, належного виконання зобов'язання боржником, та припинення зобов'язання належним виконанням.

Виходячи з фактичних обставин та наданих доказів, оспорюваний договір порушує права та охоронювані інтереси позивача як власника предмета іпотеки, також внаслідок того, що в результаті його виконання право власності на предмет іпотеки за ціною значно нижчою від заставної перейшло до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що є порушенням приписів ст.37 Закону України "Про іпотеку".

Витрати по оплаті держмита та судові витрати у пропорційних частках покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений 21 вересня 2006р. Кличановською С.І., приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального окрегу, зареєстрований в реєстрі за №2453, укладений між відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" (Одеська область, м.Іллічівськ, вул.Леніна, 28, код ЄДРПОУ 21650966) на користь відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" (Херсонська область, смт.Велика Лепетиха, вул.Дімітрова, 50, код ЄДРПОУ 00447505) 42грн. 50коп. витрат по сплаті державного мита, 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" (Херсонська область, смт.Велика Лепетиха, вул.Дімітрова, 50, код ЄДРПОУ 00447505) 42грн. 50коп. витрат по сплаті державного мита, 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна