Ухвала суду № 39988328, 23.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/316/14 Справа № 203/7183/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Підберезний Г. А. Доповідач - Кір`як А.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кір'яка А.В.,

суддів: Крот С.І., Косенка Л.М.,

за участю: прокурора Ярової О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши 23 липня 2014 року у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_2, на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2014 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи за звинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Андріївка Синельниківського р-ну Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.1 КК України;

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він, працюючи на підставі рішення загальних зборів засновників і наказу № 1 від 08.09.2008 року на посаді директора ТОВ «Дельтаінвест Трейд», будучи посадовою (службовою) особою суб'єкта господарювання, виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки і володіючи правом першого підпису фінансово-господарських документів, а також на підставі наказу № 2 від 08.09.2008 року маючи обов'язки по веденню бухгалтерського обліку і фінансових операцій, - 01 жовтня 2008 року в ході здійснення фінансово-господарської діяльності уклав контракт № DI-SUN-08 китайським підприємством LOGISTICS SHENZHEN Co/LTD (Продавець) про покупку товару - виробів з гуми в рулонах на загальну суму 250 000 доларів США.

21 липня 2009 року ОСОБА_2, знаходячись у відділі митного оформлення № 1 Дніпропетровської митниці по вул. Криворізькій у м. Дніпропетровську, діючи недбало, неналежним чином виконуючи свої посадові обов'язки внаслідок недобросовісного відношення до них, при отриманні партії товару відповідно зазначеного контракту, склав вантажно-митну декларацію №110000001/9/121040, до якої вніс відомості, які не відповідають дійсності, зазначивши вид переміщуваного через митний кордон товару як «вироби з непористої вулканізованої гуми» в кількості 3 618 рулонів загальною вагою 7 265 кг, вартістю 53 099,05 гр. по коду УКТВЭД 4008211000 зі ставкою імпортного мита 2% і, завіривши цю декларацію круглою печаткою ТОВ «Дельтаінвест Трейд», надав її працівникам Дніпропетровської митниці для здійснення митного контролю і проведення митного оформлення товару.

Але, в ході митного контролю, працівниками Дніпропетровської митниці було встановлено, що товар, наданий для митного оформлення являє собою «вироби із пористої вулканізованої наповненої гуми» в кількості 36 рулонів і повинен бути класифікований: по коду УКТВЭД 4008110000 зі ставкою мита 5%.

В результаті недбалих дій ОСОБА_2 було занижено розмір митних платежів, що призвело до недобору перерахованих до бюджету податків і зборів в сумі 72 681,18 гр., які більше ніж в 100 разів перевищують неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян.

Ці дії ОСОБА_2, що виразились у службовій недбалості, тобто в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, були кваліфіковані за ст. 367 ч.1 КК України.

В ході судового розгляду постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.04.2014 року ця кримінальна справа за клопотанням прокурора направлена на підставі ст. 246 КПК України (в редакції Закону від 28.12.1960 року) прокурору прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська для проведення додаткового розслідування у зв'язку з тим, що згідно з Конституцією України ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності за одне і те ж діяння, а ОСОБА_2 за неправильне заповнення митної декларації вже був притягнутий до адміністративної відповідальності та ним був сплачений штраф. Крім того, в матеріалах кримінальної справи відсутні нормативно-правові документи, які регламентують класифікацію кодів товарів, що завозяться на територію України.

Постановою визначено, що органу досудового слідства в ході додаткового розслідування необхідно витребувати та приєднати до матеріалів справи нормативно-правові документи, які регламентують класифікацію кодів товарів, що завозяться на територію України.

Не погодившись з цією постановою, обвинувачений ОСОБА_2 подав на неї апеляцію, у якій просить цю постанову про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування скасувати у зв'язку з неповнотою судового розслідування, допущеням суттєвих порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильним трактуванням судом кримінального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам викладеним у постанові, порушенням конституційних прав обвинуваченного під час порушення та розгляду кримінальної справи, а кримінальну справу закрити за відсутністю ознак злочину за ст. 6 ч.2 КПК України 1960 року.

Свою апеляцію він обґрунтовує тим, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Але під час судового розгляду були виявлені підстави які унеможливлють як судовий розгляд, так і досудове розслідування. Тому кримінальне переслідування необхідно негайно припинити та відновити права людини підсудного, порушенні при порушенні кримінальної справи.

Заслухавши: доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області; обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію; прокурора Ярову О.А., яка також частково підтримала апеляцію ОСОБА_2, - перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував цих вимог закону та знехтував наведеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» застереженнями, внаслідок чого постановив у справі рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону і є передчасним.

Відповідно до п.9 названої постанови Пленуму Верховного Суду України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Як зазначено у цій постанові Пленуму Верховного Суду України, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове слідство по ній проведено з дотриманням вимог ст.22 КПК України 1960 року. Зокрема, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи органами досудового слідства були допитані обвинувачений, представник цивільного позивача та свідок, витребувані письмові докази, проведено виїмку та огляд адміністративної справи стосовно ОСОБА_2 Обвинувачення ОСОБА_2 пред'явлено з дотриманням вимог ст.64 і ст.132 КПК 1960 року, а обвинувальний висновок у справі складено з дотриманням ст.223 КПК України 1960 року.

Згідно з оскаржуваною постановою, першою підставою для повернення справи на додаткове розслідування є те, що що згідно з Конституцією України ніхто не може бути притягнутий двічі до юридичної відповідальності за одне і те ж діяння, а ОСОБА_2 за неправильне заповнення митної декларації вже був притягнутий до адміністративної відповідальності та ним був сплачений штраф. За думкою колегії суддів такий висновок суду першої інстанції є безпідставним, так як в силу ст.61 Коституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності, що ніяк не може бути перешкодою для притягнення його до кримінальної відповідальності при наявності в його діях складу злочину. Тому колегія суддів не вбачає тут неправильності досудового слідства.

Другою підставою для повергнення справи на додаткове розслідування в постанові вказана відсутність в матеріалах кримінальної справи нормативно-правових документів, які регламентують класифікацію кодів товарів, що завозяться на територію України. Колегія суддів вважає, що в силу п.9 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України відсутність цих документів не може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування, так як ця неповнота досудового слідства може бути усунута шляхом витребування цих документів або шляхом надання доручення слідчому на виконання слідчих дій у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України 1960 року.

Крім того, оскаржувана постанова була ухвалена судом першої інстанції в ході судового розгляду, а значить - в порядку, передбаченому ст. 281 КПК України 1960 року, але при ухваленні постанови суд першої інстанції в обгрунтування послався на ст. 246 КПК України 1960 року, яка регламентує порядок повернення справи на додаткове розслідування при попередньому розгляді справи.

З огляду на вказане вище, колегія суддів вважає, що неправильність та неповнота досудового слідства, на яку вказано судом у постанові, не є підставою для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, а дана справа на додаткове розслідування з підстав, вказаних у постанові суду, повернута необгрунтовано. Це значить, що висновки суду першої інстанції, вказані в постанові, не відповідають фактичним обставинам, викладеним у цій постанові, що згідно зі ст.ст. 367.369 КПК України 1960 року є підставою для скасування постанови. Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи в той самий суд на новий судовий розгляд.

Що стосується вимог апелянта про закриття кримінальної справи за відсутністю ознак складу злочину за ст. 6 ч.2 КПК України 1960 року, то колегія суддів вважає, що це питання повинно вирішуватись судом першої інстанції при розгляді справи по суті.

Керуючись ст.ст. 353, 366, 367 КПК України (в редакції Закону України від 28.12.1960 року) та п.11,15 Розділу ХI Перехідні положення КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2014 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_2 за ст. 367 ч.1 КК України, - скасувати.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 367 ч.1 КК України направити до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Судді

.