Постанова № 39984014, 05.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 травня 2014 року Справа № 2а-5886/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМО» (вул. Самойловича, 38, м. Миколаїв, 54051)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Артема, 1-а, м. Миколаїв, 54052)

про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2012р. № 0000952300,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМО» (далі - ТОВ «ОМО»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000952300 від 12.10.2012 року.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без законних підстав, без дослідження первинних документів, оскільки лист від 21.09.2012 року за вих. № 11, який відображений в акті перевірки та став підставою для нарахування податкового боргу, складений невідомою особою. Позивачем до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва був наданий інший лист, друкований, ще 21.09.2012 року, в зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі вимог чинного податкового законодавства (арк. спр. 25 - 26).

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (спр. 206, 208).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

У період з 14.09.2012 року по 24.09.2012 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва провкдкно документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОМО» з питань перевірки нарахування податкового зобов'язання ПДВ у зв'язку з умовним продажем товарів, необоротних активів та анулюванням його реєстрації як платника податків за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1952/22-00/32720119 від 01.10.2012 року (далі - акт перевірки, арк. спр. 9 - 13).

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 184.7 ст. 184, п. 188.1 ст.188, п. 189.11 ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2011 року на загальну суму 60 899,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 12.10.2012 року було прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000952300 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму на суму 76 124,00 грн., з яких за основним платежем - 60 899,00 грн., за штрафними санкціями - 15 225,00 грн. (арк. спр. 6).

Позивач із зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погодився та оскаржив його у судовому порядку.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Як зазначено у акті перевірки заниження податку па додану вартість виникло у зв'язку з тим, що після анулювання його реєстрації як платника податку 15.09.2011 року на обліку у платника податку залишились товари та необоротні активи на загальну вартість 304 497,00 грн, суми податку були включені до податкового кредиту. ТОВ «ОМО» зобов'язаний не пізніше дати (15.09.2011) анулювання його реєстрації як платника податку визначити умовне постачання залишків товарів і необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни товарів га необоротних активів (арк. спр. 13).

Угоди позивач укладав зі своїми контрагентами раніше перевіряємого періоду.

Підпунктом 184.6 статі 184 цього кодексу встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Підпунктом 184.6 статі 184 цього кодексу встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня. що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п.п. 203.1 ст. 203 ГІК України. - податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, для правильного нарахування податкового зобов'язання з ПДВ при умовному продажі товару необхідно дотримання декількох умов одночасно, а саме:

- наявність товарів або послуг, необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту;

- ці товари або послуги не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- визначення залишку цих товарів або послуг в останньому звітному (податковому) періоді;

- застосування звичайної ціни відповідних товарів/послуг.

Під час проведення перевірки відповідачем були використані установчі документи ТОВ «ОМО», податкові декларації з ПДВ ТОВ «ОМО» за перевіряємий період, службова записка відділу оподаткування осіб від 24.05.2012року, пояснення від 21.09.2012 року директора ТОВ «ОМО» ОСОБА_1 та документи, надані ТОВ «ОМО» до перевірки (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, журнали та ордера).

25.03.2013 року позивачем у судовому засіданні зазначено, що директором ТОВ «ОМО», ОСОБА_1, 21.09.2012 року надано пояснення на лист ДПІ у Корабельному районі № 7374/10/22-06 від 18.09.2011 року про надання інформації щодо наявності власних або орендованих складських приміщень та надання підтверджуючих документів наявності таких приміщень (арк. спр. 125) в друкованому вигляді, яке отримано відповідачем 21.09.2012 року (арк. спр. 123 - 124).

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що підставою для винесення відповідачем спірного повідомлення-рішення стало зазначене пояснення від 21.09.12 року, однак відповідач посилається на інші пояснення директора ТОВ «ОМО» від 21.09.2012 року, виконанні вручну.

В судовому засіданні ОСОБА_1, директор ТОВ «ОМО», зазначив, що даний лист він не писав та до податкової інспекції його не надавав.

Виходячи з вищезазначеного, позивачем заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи (арк. спр. 85).

За результатами експертизи встановлено, що:

1. Рукописний текст в листі на ім'я начальника ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської ДПС від 21.09.2012 року за вих. № 11, який починається словами: «На Ваші листи...» і закінчується словами «... податкової звітності помилково» виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою;

2. Підпис від імені ОСОБА_1 під текстом листа на ім'я начальника ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської ДПС від 21.09.2012 року за вих. № 11 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (арк. спр. 163 - 165).

Згідно із пп. 21.1.1 п. 21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищевказане, суд приходить до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва № 0000952300 від 12.10.2012 року та вважає за необхідне його скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст 2, 7, 17, 94, 122, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0000952300 від 12.10.2012 року, яким ГОВ «ОМО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 60 899,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 15 225,00 грн.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМО» (код ЄДРПОУ 32720119) судовий збір у сумі 761,25 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 84 від 07.11.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих