Рішення № 39982700, 21.07.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/838/2014(м)

0519/2306/2012

Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.О.

Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Баркової Л.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі Брежневі Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/11-155/058, на підставі якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 270000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 12% річних і строком повернення до 15 березня 2017 року.

У порушення норм закону та умов договору ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 17 січня 2012 року має заборгованість у розмірі 329769 доларів 99 центів, що в перерахунку на гривню за курсом НБУ становить 2634796 грн. 27 коп.

В уточненій заяві (а.с. 34 т. 1) позивач, посилаючись на помилку у попередньому розрахунку заборгованості, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 329764 доларів США 42 центів, яка складається із: заборгованості за кредитом - 229500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на 17 квітня 2012 року еквівалентно 1833659 грн. 10 коп.; заборгованості за процентами - 87581 доларів США 06 центів, що еквівалентно 699755 грн. 15 коп.; пені за порушення строків погашення кредиту (за 6 місяців) - 6367 доларів США 50 центів, що еквівалентно 50875 грн. 05 коп. та пені за порушення строків погашення процентів (за 6 місяців) - 6315 доларів США 86 центів, що еквівалентно 50462 грн. 46 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року, в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року зазначені судові рішення скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскаржуваним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення зі ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в розмірі 329769 доларів США 99 центів відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в апеляційній скарзі просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилається на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, неврахування наданих доказів про отримання відповідачем кредиту і його неповернення банку.

У судове засідання представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_4 у четвертий раз не з'явились. Про розгляд справи банк та відповідач ОСОБА_4 повідомлені.

З урахуванням вимог ст. 303-1, ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглядається за їх відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_5, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що згідно зі статутними документами 27 березня 1992 року було створено Акціонерний комерційний банк «Аваль».

21 січня 1994 року прийнято рішення про зміну найменування банку на Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», 21 квітня 2006 року - рішення про зміну найменування банку на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», а 14 жовтня 2009 року - про зміну найменування на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

16 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/11-155/058 на суму 270000,00 доларів США зі сплатою 12% річних за користування кредитом та погашення кредиту і сплати відсотків щомісячними платежами строком до 15 березня 2017 року. Умовами договору передбачено надання кредиту траншами у кількості не більше 20 і сумою траншу не менше 10% від суми кредиту та не менше 5000 Євро чи еквіваленту в іншій валюті, з цільовим призначенням - на ремонт нерухомості, а також передбачено відкриття позичальнику рахунків: позичкового - НОМЕР_2; рахунку процентів - НОМЕР_3 та поточного - НОМЕР_1 (а.с. 6-10 т.1).

За Додатком №1 до кредитного договору кредитна заборгованість мала погашатись згідно встановленого графіку з березня 2007 року по березень 2017 року шляхом внесення щомісячних платежів в розмірі 2250 доларів США (а.с.4 т.1).

Відповідно до кредитного договору при наданні кожного наступного траншу підписується новий графік повернення кредиту та сплати процентів. Банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитними заявками позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншем шляхом дебетування кредитного рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника в Банку. Кожний наступний транш надається позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього траншу. (п.2, п.1.5.1.5, п.1.7.1).

На підтвердження отримання відповідачем кредиту в іноземній валюті у зазначеній в кредитному договорі сумі банком надані: 1) оригінали та копії 7 клопотань ОСОБА_4 про перерахування на його рахунок кредитних коштів, з яких: 2 заяви виконані власноруч відповідачем (т.1 а.с.60, 65), 3 заяви надруковані за невстановлених обставин (т.1 а.с.68, 72, 84), 2 заяви написані іншою особою (т.1 а.с.76, 80);

2) Копії валютних меморіальних ордерів:

від 16.03.2007 року на суму 70000 доларів США, що було еквівалентно 353500 гривень,

від 30.03.20207 року на суму 65000 доларів США, що було еквівалентно 328250 гривень,

від 11.05.2007 року на суму 30000 доларів США, що було еквівалентно 151500 гривень,

від 08.06.2007 року на суму 30000 доларів США, що було еквівалентно 151500 гривень,

від 13.07.2007 року на суму 35000 доларів США, що було еквівалентно 176750 гривень,

від 27.07.2007 року на суму 20000 доларів США, що було еквівалентно 101000 гривень,

від 02.08.2007 року на суму 20000 доларів США, що було еквівалентно 101000 гривень.

На копіях меморіальних ордерів маються штампи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і в них вказано про перерахування з позичкового рахунку НОМЕР_2 на поточний рахунок НОМЕР_1 грошових сум в доларах США із зазначенням еквівалента у гривнях України (т.1 а.с.62, 66, 69, 73, 77, 81, 85).

3) Копії заяв ОСОБА_4 про видачу готівки, які містять штампи Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». (т.1 а.с.63, 64, 67, 70, 74, 78, 82, 86).

Також надані заяви ОСОБА_4 від 01 червня 2007 року, від 12 липня 2007 року, від 26 липня 2007 року, від 01 серпня 2007 року, від 02 вересня 2007 року, в яких повідомлено, що отримані кошти за кредитним договором перераховані підрядній організації ТОВ «Кристаб» для закупівлі будівельних матеріалів. (т.1 а.с.71, 75, 79, 83, 87).

Згідно з договором підряду на виконання будівельних робіт від 16.03.2007 року ОСОБА_4 та ТОВ «Кристаб-ЛТД» уклали угоду про проведення будівельних робіт за адресою: м. Маріуполь, вул. Ш.Руставелі, 69. Ціна договору становить 1300000 гривень.

Відповідно до довідки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 29 березня 2007 року за результатами перевірки цільового використання кредитних коштів встановлено, що 19 березня 2007 року ТОВ «Кристаб-ЛТД» отримало від ОСОБА_4 гроші у сумі 350000 гривень в рахунок оплати будівельних робіт, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера.

У службовій записці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вказано, що касові та меморіальні документи за 2007 рік списані і знищені.

Штампи з найменуванням ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» використовувалися в період з 03 серпня 2010 року.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 червня 2011 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 грудня 2011 року, було відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/11-155/058 від 16 березня 2007 року станом на 12 травня 2009 року в сумі 245072 доларів США 14 центів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що банком не підтверджено платіжними документами отримання відповідачем кредитних коштів у доларах США, а меморіальні ордери лише фіксують внутрішньобанківські операції; не спростовані доводи відповідача про порушення банком умов кредитного договору щодо надання кредиту в іноземній валюті шляхом її конвертації у національну валюту; крім того попереднім рішенням суду відмовлено у задоволені позову банку з підстав недоведеності надання відповідачу кредиту у розмірі 270000 доларів США та недоведеності розміру заборгованості за кредитним договором.

З висновками суду, як такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та положеннях закону, не можна погодитись.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін; відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629, 638 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу 3 Інструкції про касові операції у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 14 серпня 2003 року № 337 до касових документів, які оформлюються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6),прибутково-касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказну готівки та отримання його в готівковій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Зі справи вбачається, що 16 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/11-155/058 на суму 270000,00 доларів США зі сплатою 12% річних за користування кредитом та погашенням кредиту і сплати відсотків щомісячними платежами строком до 15 березня 2017 року (а.с. 6-12 т. 1).

Відповідно до п. 2 кредитного договору та заяви ОСОБА_4 від 15 березня 2007 року банком йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 6 т.1).

Пунктом 1.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 передбачено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

16 березня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів у розмірі 70000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 60 т.1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 38 від 16 березня 2007 року з позичкового на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 було перераховано 70000 доларів США, що еквівалентно було 353500 грн. ( а.с. 62 т. 1).

28 березня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до банку з заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 65000 доларів США, відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 65 т.1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 2 від 30 березня 2007 року з позичкового на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 було перераховано 65000 доларів США, що еквівалентно було 328250 грн. (а.с. 66 т.1).

11 травня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 30000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 68 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 5 від 11 травня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 було перераховано 30000 доларів США, що еквівалентно було 151500 грн. (а.с. 69 т.1).

08 червня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до банку з заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 30000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 72 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 7 від 08 червня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 було перераховано 30000 доларів США, що еквівалентно було 151500 грн. (а.с. 73 т.1).

13 липня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 35000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 76 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 8 від 13 липня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 було перераховано 35000 доларів США, що еквівалентно було 176750 грн. (а.с. 77 т.1).

27 липня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 20000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 80 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 4 від 27 липня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 було перераховано 20000 доларів США, що еквівалентно було 101000 грн. (а.с. 81 т.1).

02 серпня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до банку із заявою про перерахування на його рахунок кредитних коштів в розмірі 20000 доларів США відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 84 т. 1).

Відповідно до валютного меморіального ордера № 5 від 02 серпня 2007 року на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 було перераховано 20000 доларів США, що еквівалентно було 101000 грн. (а.с. 85 т.1).

Згідно зі службовою запискою від 19 листопада 3013 року і актом від 10 січня 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вказані заяви на видачу готівки і меморіальні ордери списані (а.с. 26-32 т. 2).

Відомості зазначені у валютних меморіальних ордерах та заявах відповідача підтверджуються даними банківських рахунків по вказаному кредитному договору.

Так, відповідно до виписки з позичкового рахунку «Райффайзен Банк Аваль» видало ОСОБА_4 по кредитному договору № 014/11-155/058 від 16 березня 2007 року кредит траншами на загальну суму 270000 доларів США, а саме: 16 березня 2007 року - 70000 доларів США; 30 березня 2007 року - 65000 доларів США, 11 травня 2007 року - 30000 доларів США; 08 червня 2007 року - 30000 доларів США; 13 липня 2007 року - 35000 доларів США; 27 липня 2007 року - 20000 доларів США і 02 серпня 2007 року - 20000 доларів США, перерахувавши зазначені грошові суми у доларах США на поточний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1.

Згідно з випискою з поточного рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» перерахувало йому на зазначений рахунок по кредитному договору № 014/11-155/058 від 16 березня 2007 року: 16 березня 2007 року - 70000 доларів США; 30 березня 2007 року - 65000 доларів США, 11 травня 2007 року - 30000 доларів США; 08 червня 2007 року - 30000 доларів США; 13 липня 2007 року - 35000 доларів США; 27 липня 2007 року - 20000 доларів США і 02 серпня 2007 року - 20000 доларів США (а.с.167 т.2, витребуваної за клопотанням представника відповідача справи № 2-40/11 Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області).

Перерахування на поточний рахунок відповідача грошових коштів в сумі 270000 доларів США підтверджує виконання банком умов кредитного договору про надання кредиту в зазначеній сумі і валюті.

01 червня 2007 року, 12 липня 2007 року, 26 липня 2007 року, 01 серпня 2007 року та 02 вересня 2007 року ОСОБА_4 письмово повідомив директора Донецької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про отримання грошових коштів у доларах США і про їх цільове використання відповідно до кредитного договору № 014/11-155/058 (а.с. 71, 75, 79, 83, 87 т. 1).

Згідно п. 1.5.1. кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до договору), шляхом внесення готівки у касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок (а.с. 7 т.1).

З Додатку № 1 до кредитного договору вбачається, що сторонами було узгоджено графік погашення кредиту, за яким позичальник мав щомісячно з квітня 2007 року по березень 2017 року сплачувати по 2250 доларів США (а.с.11-12 т.1).

Відповідно до виписки з банківського рахунку по кредитному договору №014/11-155/058 з 28 квітня 2007 року по 13 жовтня 2008 року ОСОБА_4 щомісячно сплачував у погашення кредиту грошові суми від 2150 доларів США до 2340 доларів США і за цей період виплатив 40500 доларів США. Після чого припинив погашення кредиту і на 26 грудня 2008 року його заборгованість за кредитом становила 229500 доларів США (270000 - 40500) (а.с. 195-196 т.1).

Відповідно до виписки з рахунку відсотків по зазначеному кредитному договору ОСОБА_4 з 30 березня 2007 року по 31 жовтня 2008 року щомісячно сплачував відсотки за користування кредитом у доларах США і всього сплатив 43766,30 доларів США (а.с.197-207 т.1).

19 грудня 2008 року ОСОБА_4 і його майновий поручитель ОСОБА_6 звертались до банку із клопотаннями про відстрочку сплати заборгованості за кредитним договором, посилаючись на збільшення курсу долара США (а.с. 88, 89 т.1).

Пунктом 1.9.1. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначений банком частині у випадку невиконання позичальником та/або майновим поручителем своїх боргових зобовязан6ь за цим договором (а.с.8 зв. Т.1)

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки.

13 серпня 2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до суду про стягнення зі ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в сумі 245072,14 доларів США, яка утворилась станом 12 травня 2009 року (а.с. 99 т.1). ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на відсутність індивідуальної ліцензії у банку на надання кредиту в іноземній валюті та відсутність індивідуальної ліцензії у нього на проведення платежів в іноземній валюті у погашення кредиту, а також на те, що з осені 2008 року зріс курс долара США і банком він не був попереджений про вартість кредиту у такому разі (а.с. 1-14, 226 т. 2 справи № 2-40/11).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 червня 2011 року за заявою представника ОСОБА_4 зустрічна позовна заява залишена без розгляду (а.с. 235 т.2 справи 2-40/11).

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 червня 2011 року в позові банку було відмовлено у зв'язку з недоведеністю ним розміру заборгованості за кредитом та відсотками за кредитним договором. Проте зазначено, що 16 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір на 270000 доларів США і позичальник порушив умови договору (а.с. 99 т.1).

Згідно розрахунку банку заборгованість відповідача на 17 січня 2012 становить 329764,42 доларів США, а саме: за кредитом - в розмірі 229500 доларів США, що еквівалентно 1833659 грн. 10 коп; за відсотками 87581,06 доларів США, що еквівалентно 699755 грн. 15 коп.; пеня за порушення строку повернення кредиту за 6 місяців - 6367,50 доларів США і пеня за порушення строку повернення відсотків за 6 місяців - 6315,86 доларів США (а.с.29-32 т.1).

У розрахунку зазначені щомісячні нарахування платежів, передбачених умовами кредитного договору, та грошові суми внесені у їх погашення відповідно до банківських рахунків відповідача.

24 січня 2012 року банк направляв на адресу відповідача замовленим листом досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, яка залишена без задоволення (а.с.17-19 т.1).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Заперечуючи проти позовних вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_4 не надав будь-яких доказів у спростування доводів позивача про видачу йому кредиту в сумі 270000 доларів США або у спростування розміру заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд помилково дійшов висновку про недоведеність факту отримання ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/11-155/058 від 16 березня 2007 року кредитних грошових коштів у сумі 270000 доларів США та про недоведеність розміру заборгованості за кредитним договором.

Тому рішення суду, як таке, що не відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213-214 ЦПК України та положенням ст. ст. 526, 530, 610, 612, 629, 638, 1048, 1054 ЦК України, підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується,

зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим

майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Положення ч. 2 ст. 258 ЦК України про строк позовної давності є обов'язковими для суду.

Зі справи вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені за 6 місяців.

Оскільки пеня є засобом юридичної відповідальності позичальника колегія суддів вважає, що розмір пені має бути стягнуто в гривнях за курсом НБУ на 17 січня 2012 року.

З урахуванням встановленого і положень закону колегія суддів вважає необхідним ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/11-155/058 від 16 березня 2007 року і стягнути зі ОСОБА_4 на користь банку заборгованість станом на 17 січня 2012 року: по кредиту в розмірі 229500 доларів США; по відсоткам - 87581доларів США 06 центів, і пеню в розмірі 101337 грн. 43 коп. (6367,50 + 6316,26 х 7,9898).

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України зі ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь позивача відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 9064 грн. 20 коп. (3219 (а.с.2 т.1), + 1609,50 грн. (а.с. 139 т.1) + 2408,70 грн. (а.с. 223 т.1) + 1827 грн. (а.с. 64 т.2).

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 квітня 2014 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2007 року станом на 17 січня 2012 року: по кредиту в розмірі 229500 (двісті двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) доларів США, по відсоткам в розмірі 87581 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят один) доларів США 06 центів і пеню в розмірі 101337 (сто одна тисяча триста тридцять сім) грн. 43 коп. та відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 9064 (дев'ять тисяч шістдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді