Ухвала суду № 3997858, 10.06.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 23/400/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Юхименко О.В.,

при секретарі Галоян О.Г.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_5, довіреність № 92 від 10.03.2009р.;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_2

великими платниками податків у АДРЕСА_1

на постанову господарського суду Запорізької області від 24.11.2008р.

у справі № 23/400/08-АП

за позовом ОСОБА_1

«Запорізька кондитерська фабрика», м. Запоріжжя

до відповідача  ОСОБА_2

великими платниками податків у АДРЕСА_1

про визнання протиправними та скасування податкових

повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000130804/0 від 17.03.2008р., №0000130804/1 від 23.05.2008р., №0000130804/2 від 06.08.2008р.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 24.11.2008р. у справі №23/400/08-АП позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 № 0000130804/2 від 06.08.2008р. В іншій частині позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивована тим, що в перевіряємому періоді відбулися обидві події, за наявністю яких Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення права на податковий кредит, а саме: відбулося і списання коштів в оплату послуг, і отримання податкових накладних, що засвідчують факт придбання цих послуг. Законодавство України не пов'язує виникнення права на податковий кредит з наявністю документів, що підтверджують фактичне отримання послуг. Позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні аудиторських послуг, а саме - проведення «Етапу 3 перевірки фінансової звітності», яка є обов'язковою для відкритих акціонерних товариств, на підставі п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та за наявності фактично здійсненої оплати послуг та належним чином оформлених податкових накладних. Суми податку на додану вартість по придбанню позивачем масложирової продукції у ОСОБА_3 включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних за квітень - грудень 2006р. та за січень, лютий 2007р. Позивач повністю оплатив отриманий товар шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників, тобто позивачем повністю сплачений податок на додану вартість, включений до ціни товару. Під час перевірки не встановлено використання придбаної продукції поза господарською діяльністю, оскільки придбана продукція використана позивачем безпосередньо для виробництва кондитерських виробів. Підставою для віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при придбанні масложирової продукції, яка є основною сировиною для виготовлення кондитерських виробів, наявні податкові накладні, складені в момент виникнення податкових зобов'язань продавця цього товару.

В частині відмови у задоволенні позову судове рішення мотивоване тим, що податкові повідомлення-рішення № 0000130804/0 від 17.03.2008р. та № 0000130804/1 від 23.05.2008р. вважаються відкликаними та не породжують для платника податків будь-яких прав та обов'язків, згідно з п.п. «б» п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови господарського суду Запорізької області від 24.11.2008р. у справі № 23/400/08-АП та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що постанова суду прийнята в порушення приписів норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що судом не досліджено у повному обсязі всіх обставин, викладених в акті перевірки щодо завищення підприємством суми податкового кредиту ПДВ у розмірі 10660,02 грн., та залишено поза увагою, що в акті здачі-прийому наданих послуг відсутня інформація щодо здійсненого етапу робіт. Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ придбаних товарів за податковими накладними, отриманих від ПП «Дебра», ПП «Детера», ПП «Вігуль» - від підприємств з ознаками фіктивності, у зв'язку з чим позивачем завищено суму податкового кредиту ПДВ у розмірі 790083,63 грн.

ОСОБА_1 в запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є правомірною. Зазначає зокрема, що позивачем обгрунтовано віднесено до податкового кредиту в травні та серпні 2007р. суми податків, нарахованих (сплачених) в зв'язку з оплатою аудиторських послуг, на підставі податкових накладних, складених в момент виникнення податкових зобов'язань, за наявності всіх реквізитів, передбачених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Судом повністю з'ясовані обставини справи щодо фактичного придбання позивачем масложирової продукції, що є сировиною для кондитерських виробів, у ОСОБА_3; вказана продукція використана позивачем у власній господарській діяльності.

Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 24.11.2008р. у справі № 23/400/08-АП - без змін.

В судовому засіданні 10.06.2009р. представник позивача підтримав доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Відповідач законним правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів на підставі ст. 196 КАС України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009р. № 362 апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 10.06.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_2 була проведена виїзна планова перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р., за наслідками чого складений акт від 03.03.2008р. № 98/08-04/00382094.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством віднесено до складу податкового кредиту витрати на проведення «Етапу 3 перевірки фінансової звітності ОСОБА_1, підготовленої відповідно до вимог Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності, які не підтверджені висновкомОСОБА_4в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 10660,02 грн., в т.ч. по періодам: травень 2007р. - у сумі 5330,01 грн.; серпень 2007р. - у сумі 5330,01 грн.

На суму попередньої оплати «Етапу 3» про проведенню аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства ОСОБА_1, підготовленої відповідно до вимог Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності станом та за звітний рік, що закінчується 31.12.2005р. («Етап 3») до складу податкового кредиту віднесено суми за податковими накладними: № 140 від 17.05.2007р. - 1996,67 грн. ПДВ, № 143 від 18.05.2007р. - 1666,67 грн. ПДВ, № 151 від 23.05.2007р. - 1666,67 грн. ПДВ, № 224 від 27.08.2007р. - 1666,67 грн. ПДВ, № 219 від 21.08.2007р. - 1996,67 грн. ПДВ, № 221 від 23.08.2007р. - 1666,67 грн. ПДВ.

В акті зазначено, що в ході перевірки не надано висновокОСОБА_4щодо виконання робіт по перевірці фінансової звітності, підготовленої відповідно до вимог Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності станом та за звітний рік, що закінчується 31.12.2005р. («Етап 3»), тобто не надано підтвердження фактичного здійснення господарської операції (отримання платником податку результатів робіт (послуг)) від ОСОБА_4.

Перевіркою встановлено віднесення ОСОБА_1 до податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях з придбання масложирової продукції по ланцюгу постачання у суб'єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності згідно листа, адресованого ОСОБА_2 від ОСОБА_2 «Щодо проведення зустрічної перевірки» від 28.01.2008р. № 3491/7/236.

Згідно договору № ДГ00-04/04 від 12.04.2006р. та договору від 01.12.2006р. ОСОБА_3 здійснено постачання товару для ОСОБА_1 на загальну суму 4740502,80 грн., в т.ч. сума ПДВ 790083,63 грн., згідно з виписаними податковими накладними (додаток № 16 до акту перевірки).

Згідно листа ОСОБА_2 «Щодо проведення зустрічної перевірки» від 28.01.2008р. № 3491/7/236 отримано інформацію, в якій зазначено, що постачальниками масложирової продукції ОСОБА_3 були: ПП «Дебра», ПП «Вігуль», ПП «Детера» - підприємства з ознаками фіктивності.

В акті зазначено, що ОСОБА_3 відносило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від ПП «Дебра», ПП «Вігуль», ПП «Детера».

В акті зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 в порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ 790083,63 грн.

Таким чином, на думку податкового органу, в порушення п.п.7.4.1 і п.п.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.12.6 п.12 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 ОСОБА_1 віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ на загальну суму 800745,00 грн., в результаті чого завищено податковий кредит на суму 800745,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03.03.2008р. № 98/08-04/00382094 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000130804/0 від 17.03.2008р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 753190,50 грн., у т.ч. 502127,00 грн. основного платежу та 251063,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками процедури адміністративного оскарження за скаргою позивача до ОСОБА_2 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000130804/1 від 23.05.2008р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 753190,50 грн., у т.ч. 502127,00 грн. основного платежу та 251063,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками розгляду повторної скарги позивача до ДПА у Запорізькій області, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000130804/2 від 06.08.2008р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 739993,50 грн., у т.ч. 493329,00 грн. основного платежу, 246664,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується із висновком податкового органу про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, посилаючись на наступні обставини. З питання висновків податкового органу про завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 10660,02 грн. за період травень, серпень 2007р. зазначається, що ОСОБА_1 правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні аудиторських послуг, а саме - проведення «Етапу 3 перевірки фінансової звітності», яка є обов'язковою для відкритих акціонерних товариств, на підставі п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та за наявності фактично здійсненої оплати послуг та належним чином оформлених податкових накладних. З питання висновку податкового органу про завищення підприємством суми податкового кредиту на суму ПДВ 790083,63 грн. за період квітень 2006р. - лютий 2007р. зазначається, що ОСОБА_1 правомірно включило суму сплаченого при придбанні сировини податку на додану вартість, яка підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, до податкового кредиту та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість, а у СДПІ відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість та зменшення розміру бюджетного відшкодування. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Пунктом 1 ст.8 Закону України «Про аудиторську діяльність» встановлено, що проведення аудиту є обов'язковим для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств.

З матеріалів справи вбачається, що з бокуОСОБА_4здійснювалася аудиторська перевірка фінансової звітності ОСОБА_1 за 2003 - 2005 роки на підставі договору № 19-А/2002 від 29.12.2002р. В акті здачі-прийомки наданих послуг від 29.08.2007р. зазначено, що виконавцем належним чином надано послуги з питань, передбачених договором № 19-А/2002 від 29.12.2002р., на суму 106600,00 грн., ПДВ - 21320,00 грн.

Станом на 01.04.2006р. часткова попередня оплата за здійснення «Етапу 3 перевірки фінансової звітності» склала суму 63960,00 грн. На протязі перевіреного періоду позивачем здійснено остаточну попередню оплату на загальну суму 63960,00 грн.

На суму здійсненої попередньої оплати «Етапу 3» до складу податкового кредиту віднесено суми за наданимиОСОБА_4податковими накладними.

Отже, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні аудиторських послуг, тобто проведення «Етапу 3 перевірки фінансової звітності», яка є обов'язковою для відкритих акціонерних товариств, та за наявності фактично здійсненої оплати послуг, а також належним чином оформлених податкових накладних .

Щодо питання про віднесення підприємством сум ПДВ до податкового кредиту у розмірі 790083,63 грн. за період квітень 2006р. - лютий 2007р., то слід зазначити, що суми ПДВ по придбанню ОСОБА_1 масложирової продукції у ОСОБА_3 включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних за вказаний період.

Позивачем повністю оплачений отриманий товар шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників, тобто ОСОБА_1 повністю сплачений податок на додану вартість, включений до ціни товару.

Під час проведення податкової перевірки також не було встановлено використання придбаної позивачем продукції поза межами господарської діяльності, оскільки придбана продукція використана підприємством безпосередньо для виробництва кондитерських виробів.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем віднесено ПДВ до складу податкового кредиту, мають всі необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, позивачем правомірно включено суму сплаченого при придбанні продукції податку на додану вартість до податкового кредиту та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000130804/2 від 06.08.2008р.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000130804/0 від 17.03.2008р. та № 0000130804/1 від 23.05.2008р. внаслідок дії п. «б» п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються відкликаними та не породжують для платника податків будь-яких прав та обов'язків, оскільки під час здійснення процедури адміністративного оскарження за розглядом повторної скарги позивача, ДПА у Запорізькій області прийнято рішення про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000130804/0 від 17.03.2008р. в частині 8798,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ та 4399,00 грн. надмірно застосованих штрафних санкцій. Отже, в цій частині позовних вимог судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідачем не була доведена правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000130804/2 від 06.08.2008р. В той же час, позивачем доведена правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у спірних правовідносинах.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 24.11.2008р. у справі № 23/400/08-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 19.06.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

  Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко