Ухвала суду № 39978472, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 808/6068/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А..

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи- підприємця ОСОБА_2

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №808/6068/13-а за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

05 липня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Приазовського відділення Приморської МДПІ Запорізької області №0000171700 від 28.05.2013 р., яким збільшено суму податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_2, по податку на додану вартість за період з квітня 2011 року по січень 2012 року на суму 55 132 грн., та нараховано штрафних санкцій на суму 6296,5 грн., всього 61 428 грн., як протиправне та незаконне.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що дії податкового органу щодо призначення та проведення перевірки позивача носять протиправний, оскільки законний підстав для проведення перевірки не існувало. Крім того, відповідач протиправно нарахував ФОП ОСОБА_2 до сплати суми податку на додану вартість, оскільки вони вже були сплачені позивачем при придбанні товарно - матеріалних цінностей у контрагента, що є платником ПДВ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 - відмолено.

Не погодившись з рішенням суду ФОП ОСОБА_2, позивач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 11.02.2013 р. по 15.02.2013 р., посадовими особами Приморської МДПІ Запорізької області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість суб'єкта підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №63/1602/НОМЕР_1 від 22.02.2013 р..

За результатами перевірки податковим органом здійснено висновок про порушення позивачем: п. 181.1 ст. 181, п.183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, п. 187.1, ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р., із змінами та доповненнями у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся у сумі 55132 грн..

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000171700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 55 132 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6296,50 грн..

Правомірність та обґрунтованість дій податкового органу при проведенні перевірки платника податку, а також прийнятті податкового повідомлення - рішення №0000171700 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем завищено суму допустимого доходу від здійснення господарської діяльності за 12 календарних місяців, однак в порушення вимог закону ним не було подано до податкового органу заяву про реєстрацію себе як платника податку на додану вартість, відтак податковим органом було правомірно проведено перевірку за наслідками якої виявлено опущені позивачем порушення та прийнято податкове повідомлення - рішення, яким застосовано до позивача санкції на рівні платника ПДВ як того вимагає ст. 183 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 у перевіряємий період, перебував на обліку в Приморській МДПІ Запорізької області як платник податку на прибуток з фізичних осіб підприємців, перебував на загальній системі оподаткування.

Податковим органом, на підставі первинних документів, встановлено, що 31.03.2011 року ФОП ОСОБА_2 здійснено продаж аміачної селітри в кількості 64000 кг. за ціною 3,233 грн. на зальну суму 206 912,00 грн. без ПДВ, тобто позивачем 31.03.2011 р. досягнуто перевищення граничного обсягу доходів для фізичної особи - підприємця, платника податку на прибуток.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу."

Пунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відтак, з урахуванням наведених норм, якщо особа, у якої обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 місяців перевищив 300 000 грн., не подала до органу державної податкової служби заяву, то обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.

Отже, у зв'язку з тим, що у березні 2011 року позивачем було перевищено допустиму суму прибутку від здійснення операцій з постачання товарів, яка становить 300 000 грн., то ФОП ОСОБА_2 був зобов'язаний до 10 квітня 2011 року подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію його як платника ПДВ.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не подав у встановлений законом термін зави про реєстрацію його платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим, з 11 квітня 2011 року виник обов'язок щодо нарахування та сплати сум ПДВ в силу закону.

В ході перевірки встановлено, що обсяг грошових сум з податку на додану вартість, які мали бути сплачені, але не сплачені позивачем до бюджету з 11 квітня 2011 року по грудень 2012 року становить 55 132 грн..

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем правомірно визначено ФОП ОСОБА_2 до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 55 132 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6296,50 грн. на рівні платника податку на додану вартість.

Щодо доводів позивача стосовно відсутності законних підстав у податкового органу для проведення перевірки ФОП ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до Акту перевірки№63/1602/НОМЕР_1 від 22.02.2013 та направлення №43/1602 від 08.02.2013 р., вбачається, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість позивача.

У відповідності до п.79.1. ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно до п.79.2. ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Плдаткового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав копію наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки 08.02.2013 року особисто, про що свідчить підпис позивача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем процедури повідомлення ФОП ОСОБА_2 про проведення перевірки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №808/6068/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим