Ухвала суду № 39977532, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 804/11959/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю представника позивача: Мадалиць В.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року по справі № 804/11959/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВС БІЛД СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС БІЛД СЕРВІС» звернулося до суду з адміністративним позовом, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, про скасування податкового повідомлення рішення №0000092202 від 06.08.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення є необґрунтованим, оскільки правочин укладений між ним та контрагентом був спрямований на настання правових наслідків, ним обумовлених, що підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000092202 від 06.08.2013 року.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсутність доказів здійснення господарської операції виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам податкового законодавства.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпрпоетрвоська було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «АВС БІЛД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33667932) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у грудні 2012 року.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.п. 185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «АВС БІЛД СЕРВІС» завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту, всього у розмірі 22507.00 грн.;

На підставі зазначеного акту, 06.08.2013 року Відповідачем було винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення № 0000092202 від 06.08.2013 року, яким було зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 33760,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі - 22507.00 грн., штрафними санкціями 11253,50 грн.

Правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення рішення № 0000092202 від 06.08.2013року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно ст..198 Податкового кодексу України свідчить про належне формування Позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 22507,00грн. та штрафними санкціями на суму 11253,00 грн. стали висновки ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області зазначені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС» №435/22.5-10/36120814 від 10.04.2013 року, якими було встановлено неможливість документального підтвердження господарських відносин із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року-лютий 2013 року.

На підставі зазначеного Акту, Відповідач дійшов висновку про відсутність у ПП «Рембудкомплект-Плюс» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також доказів щодо перевезення товару, його походження, сертифікації та інше На думку податкового органу, укладені господарські операції не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, правововідносини між ТОВ ««АВС Білд Сервіс» та ПП ««Рембудкомплект-Плюс»» здійснювались на підставі договору поставки №99ДН від 01.08.2012 року.

На думку податкового органу вказаний правочин укладено без мети реального настання наслідків обумовлених цим правочином.

Надаючи оцінку акту перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише на відсутність контрагента платника податків за своєю юридичною адресою.

Враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи суд апеляційної інстанції, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та ПП ««Рембудкомплект-Плюс»» .

Відповідно до п.п.1.1. договору поставки №99ДН 01.08.2012 року постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар у виді будівельних матеріалів, та матеріали для ремонту та виготовлення ліфтового устаткування та електрообладнання (далі - Товар), згідно рахунків, видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його на умовах цього Договору.

Факт виконання умов договору № №99ДН 01.08.2012 року, та здійснення господарських операцій, підтверджують наступні документи: податкові накладні, виписані на ім'я позивача його контрагентом ПП ««Рембудкомплект-Плюс»» №1806 від 29.12.2012 року, №988 від 18.12.2012 року, №1341 від 24.12.2012 року, №1165 від 20.12.2012 року, №504 від 10.12.2012 року, №157 від 04.12.2012 року, №1624 від 29.11.2012 року, №1379 від 27.11.2012 року, №1462 від 28.11.2012 року, №1731 від 30.11.2012 року, №1214 від 23.11.2012 року, №1137 від 22.11.2012 року, №1068 від 21.11.2012 року, №1008 від 20.11.2012 року, №41 від 01.11.2012 року, №1837 від 31.10.2012 року, №1390 від 26.10.2012 року, №1244 від 24.10.2012 року, №1182 від 23.10.2012 року, №1116 від 22.10.2012 року, №876 від 17.01.2012 року, №819 від 16.10.2012 року, №709 від 15.10.2012 року, №467 від 09.10.2012 року, №356 від 08.10.2012 року, №316 від 05.10.2012 року, №116 від 02.10.2012 року, №60 від 01.10.2012 року, №1570 від 27.09.2012 року, №1563 від 26.09.2012 року, №1388 від 24.09.2012 року, №1182 від 20.09.2012 року, №742 від 13.09.2012 року, №694 від 12.09.2012 року, №603 від 11.09.2012 року, №519 від 10.09.2012 року, №415 від 07.09.2012 року, №319 від 06.09.2012 року, №234 від 05.09.2012 року, №88 від 03.09.2012 року, №892 від 27.08.2012 року, №593 від 17.08.2012 року, №55 від 03.08.2012 року, №45 від 01.08.2012 року, №РН-0000045 від 01.08.2012 року, №РН-0000055 від 03.08.2012 року.

Факт передачі товару, придбаного за договором № №99ДН позивачу підтверджується видатковими накладними: №РН-000131 від 07.08.2012 року, №РН-000185 від 08.08.2012 року, №РН-000593 від 17.08.2012 року, №РН-000892 від 27.08.2012 року, №РН-0000088 від 03.09.2012 року, №РН-000324 від 05.09.2012 року, №РН-000319 від 06.09.2012 року, №РН-000415 від 07.09.2012 року, №РН-0005191 від 10.09.2012 року, №РН-000603 від 11.09.2012 року, №РН-000694 від 12.09.2012 року, №РН-000742 від 13.09.2012 року, №РН-001182 від 20.09.2012 року, №РН-001388 від 24.09.2012 року, №РН-001563 від 26.09.2012 року, №РН-001570 від 27.09.2012 року, №РН-0000060 від 01.10.2012 року, №Рн-0000116 від 02.10.2012 року, №РН-000316 від 05.10.2012 року, №РН-000356 від 08.10.2012 року, №РН-000709 від 15.10.2012 року, №РН-000819 від 16.10.2012 року, №РН-000876 від 17.10.2012 року, №РН-001116 від 22.10.2012 року, №РН-001182 від 23.10.2012 року, №РН-001244 від 24.10.2012 року, №РН-001580 від 26.10.2012 року, №РН-001837 від 31.10.2012 року, №РН-0000041 від 01.11.2012 року, №РН-0001008 від 20.11.2012 року, №РН-0001068 від 21.11.2012 року, №РН-00001137 від 22.11.2012 року, №РН-0001214 від 23.11.2012 року, №РН-00013779 від 27.11.2012 року, №РН-0001462 від 28.11.2012 року, №РН-0001624 від 29.11.2012 року, №РН-0001731 від 30.11.2012 року, №РН-0000157 від 04.12.2012 року, №РН-0000504 від 10.12.2012 року, №РН-0000988 від 18.12.2012 року, №РН-0001165 від 20.12.2012 року, №РН-0001341 від 24.12.2012 року, №РН-0001606 від 27.12.2012 року, №РН-0001806 від 29.12.2012 року.

Оплату за постановлений товар позивачем було здійснено у безготівковій формі, про що свідчать виписки з банківського рахунку, з яких вбачається списання грошових коштів в сплати коштів з призначенням платежу за матеріали згідно договору №99Д від 01.08.2012 р., в т.ч. ПДВ. (а.с.53-91).

Як зазначено Позивачем, та не спростовано матеріалами справи, основним видом діяльності ТОВ «АВС БІЛД СЕРВІС» є виконання будівельних робіт, вказане зумовило необхідність придбання будівельних матеріалів, за договором № №99ДН 01.08.2012 року, які в подальшому використовувались Позивачем у власній господарській діяльності.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ПП ««Рембудкомплект-Плюс»» наслідком яких є поставка товарів, а тому податкове повідомлення рішення №0000092202 від 06.08.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податкового кредиту, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст. 160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року по справі № 804/11959/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко