Ухвала суду № 39977535, 22.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2014 рокусправа № 804/11839/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпрпопетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі №804/11839/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Державної податкової служби у Дніпрпопетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

09 вересня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська №0001551502 від 24 травня 2013 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за основним платежем сума податкового зобов'язання становить 52 669,29 грн. та 26 334,65 грн. штрафних санкцій.

Адміністратиний позов обгрунтовано тим, що позивач здійнював свою діяльність в межах норм чинного податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з огляду на припущення податкового органу щодо відсутності реального характеру настання наслідків, обумовлених правочинами укладеними позивачем з його контрагентами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 24.05.2013 року №0001551502.

Не погодившись з рішенням суду Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного суду.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем було сформовано податок на додану вартість та податковий кредит на підставі правочинів, які не направлені на реальне настання наслідків ними обумовлених, що в силу закону є недійсним, оскільки носить безтоварний характер. За таких обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідком виявлення вказаних правопорушень.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.04.2013 р. по 18.04.2013 р. посадовими особами Лівобережної МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ" з питань взаємовідносин з ТОВ "Лігран" ТОВ "Ангстрем Континенталь" ПП "Транс - Атлантіка Сервіс" та відображення у податковому обліку за 2012 рік, за результатами якої складено Акт №1882/224/32571045 від 25.04.2013 року.

В ході перевірки встановлено такі порушення чинного законодавства:

1 ст. 203, ст.215, ст.228, ст. 662, ст. 655, ст.656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

2 п.198, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1 ст. 200, п.201.7 п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у травні 2012 року від ТОВ "Лігран" на загальну суму ПДВ 19920 грн., у липні 2012 року від ТОВ "Ангстрем Континенталь" на загальну суму ПДВ 1265 грн. та ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" на загальну суму ПДВ10828,33 грн., у серпні 2012 року від ТОВ "Ангстрем Континенталь" на загальну суму ПДВ 73,33 грн та ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" на загальну суму 20582,63 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 52669,29 грн., а саме:

-травень 2012 року - 19920,00 грн.,

-липень 2012 року - 12093,33 грн.,

-серпень 2012 року - 20566,96 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом присйнято податкове повідомлення - рішення №00015551502 від 24.05.2013 р., яким визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 79003 грн 94 коп., в тому числі за основним платежем з податку на додану вартість донараховано 52669, 29 грн та застосовано штрафні (фінансові санкції у розмірі 26334,65 грн..

Правоміність та обгрунтованість податкового повідомлення - рішення №00015551502 від 24.05.2013 р є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між стронами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до суду документи первинного бухгалтерського обліку свідчать про правомірність відображення у власній податковій звітності грошових коштів, отриманих за наслідками господарських правовідносин з контрагентами ТОВ "Лігран", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", та спростовують висновки відповідача, зазначені в Акті перевірки. У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність та необгрутованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та необхідність його скасування, як такого, що порушує права та законні інтереси платника податку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Лігран", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "Транс-Атлантика Сервіс".

Означеного висновку Лівобережна ОДПІ дійшла з огляду на матеріали перевірок контрагентів позивача, за вказаними матеріалами встановлено, що у перевіряємих, відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності - відсутній персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, місцезнаходження товариств та їх посадових осіб не встановлено.

У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контрагентами позивача, податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків, обумовлених господарськими операціями між позивачем та ТОВ "Лігран", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "Транс-Атлантика Сервіс".

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те що між позивачем (покупцем) та ТОВ "Лігран" (постачальником) було укладено договір поставки №25/04-12-2 від 25.04.2012 р., відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю Alpolik 305 (PE) M9177 Champagne Metallic G 30% 1575*2100*3 mm, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Ангстрем Континенталь" (виконавець) було укладено договір №12-189 від 16.07.2012 р., відповідно до якого виконавець зобов'язується надати а замовник прийняти та оплатити відповідно до умов договру послуги з технічної експлуатації техніки.

Також, позивачем з ТОВ "Транс Атлантика Сервіс" було укладено договори №211-08/12 від 21.08.2012 р. та №202-06/12 від 22.06.2012 р., згідно яких постачальник (ТОВ "Транс Атлантика Сервіс") зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити продукцію у кількості та асортименті визначених специфікаціями за ціною відповідно до договору.

На думку податкового органу, вказані правочини укладено без мети реального настання наслідків ним обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов'язань з ПДВ з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про недійсність укладених договорів.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладених договорів, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача.

При цьому, на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ "Лігран", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "Транс-Атлантика Сервіс" позивачем надано копії податкових накладних №539 від 14.05.2012 р., №597 від 15.05.2012 р., №749 від 24.07.2012 р., №399 від 02.08.2012 р., №1079 від 23.08.2012 р..

Також, позивачем було надано копії видаткових накладних №б/н від 26.07.2012 р., №РН-1079 від 23.08.2012 р., №597 від 15.05.2012 р., №539 від 14.05.2012 р., акти здачі приймання робіт (надання послуг) №3418 від 30.06.2012 року, №3818 від 31.08.2012 року, специфікацію №1 до договору №202-06/12 від 22.06.2012 року, Специфікацію №1 до договору №211-08/12 від 21 серпня 2012 року та квитанції про сплату коштів за отримані роботи (послуги)..

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Лігран", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", наслідком яких є виконання робіт, та поставка товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, отримані за рахунок договорів, укладених позивачем з означеними контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпрпопетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі 804/11839/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко