Ухвала суду № 39968321, 22.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р.Справа № 820/4621/14

Головуючий 1 інстанції: Мар'єнко Л.М.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Калиновський В.А., Суддя Бенедик А.П.

при секретарі Зарицька Т.В.

за участю:

представника позивача - Радюк І.В.

представника відповідача - Наконечний А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 820/4621/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс»

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Респектплюс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 07.03.14 р. № 0000152201 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 485682,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 121420,5 грн. та № 0000162201 збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 15195,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3798,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.14 р. по справі № 820/4621/14 позов був задоволений.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.14 р. по справі № 820/4621/14 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Респектплюс» (код ЄДРПОУ 381586682) зареєстровано як юридична особа (т. 1 а.с. 82), перебуває на обліку в Основ'янській ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, є платником ПДВ (т. 1 а.с. 83, 84). Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 716454 від 11.10.12 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ «Респектплюс» за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10), постачання інших готових страв (56.29), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), рекламні агентства (73.11) (т. 3 а.с. 219).

Також судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт № 526/20-38-22-01-04/38158682 від 25.02.14 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.04.12 р. по 31.12.12 р., в якому були зафіксовані порушення платником податків вимог п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 р. на суму 66942,0 грн., 4 квартал 2012 р. на суму 418740,0 грн.; п. 201, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення ПДВ за липень 2012 р. у сумі 1750,0 грн., за серпень 2012 р. у сумі 3613,0 грн., за вересень 2012 р. у сумі 3211,0 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 4253,0 грн., за листопад 2012 р. у сумі 383,0 грн., за грудень 2012 р. у сумі 1985,0 грн.

Не погоджуючись з прийнятими Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Судом першої інстанції був досліджений договір поставки продукції № 143 від 01.07.12 р., укладений між підприємством позивача (покупець) та ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3) (постачальник) (зареєстрований платником ПДВ), предметом якого є поставка комп'ютерної техніки, периферії, комплектуючих, витратних матеріалів, мережеве/телефонного обладнання та матеріалів, перелічених у специфікаціях. Отримання товару (материнська плата, кулер, модуль пам'яті, клавіатуру, тонер тощо) оформлено видатковими та податковими накладними (т. 1 а.с. 78-81, 187, 189, 191, 193, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208 та т. 4 а.с. 21-24), а оплата вартості поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 209-219). Жодних зауважень до вказаних документів відповідачем не висловлено.

Також в рішенні суду першої інстанції зазначено та це підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, на підтвердження реальності придбаних підприємством позивача ТМЦ у Товариства інвалідів «Щит» УМВС України м. Харків, ТОВ «Полтава-Інтелект-Сервіс», ПП «Стар трейд 1», ПАТ «Юрія», ТОВ «ДК Європродукт», ТОВ «ТД «Молохіт», ТОВ «Раваль» надані договори поставки, акти здачі-приймання робіт (послуг), податкові та видаткові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, видаткові накладні (на повернення товару постачальнику), ТТН, платіжні доручення, відомості по рахунку 632, оборотно-сальдові відомості за період 01.04.12 р. - 31.12.12 р. (т.1 а.с. 89-159, 235-250, т. 2 а.с. 1-249, т. 3 а.с. 1-218, т. 4 а.с. 2-15, 19-20), наявність яких на час проведення перевірки відповідач не заперечує.

При цьому суд першої інстанції правомірно зазначив, що законодавець не ставить право позивача на формування податкового кредиту у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а тому угоди, укладені між позивачем та його вище переліченими контрагентами є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

На підставі зазначеного вище, судом першої інстанції був зроблений висновок, що подані позивачем докази підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ «Респектплюс» витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Судом першої інстанції також був досліджений договір оренди № 53/Ж/12 З від 01.07.12 р., укладений між позивачем (орендар) та НВПП «Стінг» (код ЄДРПОУ 25472556) (орендодавець), предметом якого є надання в тимчасове платне користування (оренду) приміщення 1-го поверху літ. Ж-4, загальною площею 2163,70 кв. м., приміщення 2-го поверху, літ. Ж-4, загальною площею 517,10 кв. м., приміщення 3-го поверху, літ. Ж-4, загальною площею 878 кв. м., приміщення технічного поверху, літ. Ж-4, розташовані загальною площею 785,90 кв. м., приміщення 4-го поверху, літ Ж-4, загальною площею 436,60 кв. м. розташовані за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-а. Загальна площа складає 4781,30 кв. м. (т.1 а.с.53-56). Згідно п. 4.1 договору орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 66,67 грн. за 1 кв. м., крім того ПДВ - 13,33 грн., тобто за 4781,30 кв. м. - 318769,27 грн. (63753,85 ПДВ).

Додатковою угодою № 1 від 01.10.12 р. до п. 4.1 договору оренди № 53/Ж/12 від 01.07.12 р. були внесені зміни, якими передбачено, що орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 160,0 грн. за 1 кв. м., у т.ч. ПДВ 20% - 26,67 грн. Всього за 1 кв. м., з урахуванням ПДВ - 160,0 грн., разом за 4781,30 кв. м. на місяць орендна плата складає 765008,0 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 127501,33 грн.

Також в ході розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що між позивачем та НВПП «Стінг» був укладений договір оренди основних засобів № 28-ОС від 01.07.12 р., предметом якого є передача в оперативну оренду майна, заставна ціна якого та перелік вказуються у акті приймання - передачі (т. 1 а.с. 64-65).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, НВПП «Стінг» є власником приміщень, оренда яких була предметом договору № 53/Ж/12 З від 01.07.12 р., на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.08.08 р., право власності зареєстровано КП «Харківське МБТІ», номер запису 4185. При цьому позивач за актом прийму-передачі від 01.07.12 р. прийняв в оренду вказані нежитлові приміщення. Крім того, факт передачі майна за договором № 28-ОС від 01.07.12 р. підтверджено актами прийому-передачі майна від 01.07.12 р. № 1 (т.1 а.с. 66-73).

Разом з тим, в ході проведення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що позивач завищив валові витрати на суму 2308974,0 грн., оскільки акти виконаних робіт (послуг) по взаємовідносинам з НВПП «Стінг» не містять зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру та підпис відповідальної особи, при цьому, що означає «зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру» при відносинах оренди відповідач ні в акті перевірки, ні в доводах апеляційної скарги не вказав.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З долучених до матеріалів справи актів здачі-прийняття послуг з оренди вказані всі зазначені вище реквізити, зокрема, вказаний зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції та на кожному акті здачі-прийняття послуг з оренди містяться підписи директорів ТОВ «Респектплюс» та НВПП «Стінг», які скріплені печатками, що свідчить про те, що висновок контролюючого органу щодо завищення підприємством позивача валових витрат на загальну суму 2308974,0 грн. є помилковим.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції визнав безпідставним посилання відповідача на акт перевірки Нововодолажської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Грейф» № 342/20-20-22-08/36563291 від 16.12.13 р., акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі и. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 273/2240/37318658 від 28.03.13 р. та акт перевірки Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 1724/17.2-07/НОМЕР_3 від 25.03.13 р., оскільки ПК України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.11 р. у справах № 21-42а10 та № 21-47а10, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01.09 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про правомірність заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.14 р. по справі № 820/4621/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.14 р. по справі № 820/4621/14 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.14 р. по справі № 820/4621/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П.