Ухвала суду № 39968305, 15.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р.Справа № 820/6704/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. по справі № 820/6704/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗАВТОМАТИКА"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика", звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення - рішення №0003861501 від 01.04.2014 року у повному обсязі та №0003891501 від 01.04.2014 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 49104,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13343,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача щодо порушень податкового законодавства, зроблені в акті перевірки є необґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0003861501 від 01.04.2014 року у повному обсязі та №0003891501 від 01.04.2014 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 49104,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 12276,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, приписів КАС України та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Західній ОДПІ м. Харкова в період з 26.02.2014 року по 12.03.2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо правомірності декларування ТОВ "Укргазавтоматика" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 115490,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 373333,00 грн. по декларації з ПДВ за січень 2014 року, відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9007790920 від 18.02.2014 року).

За результатами перевірки складено акт №850/20-33-15-01-09/31440428 від 19 березня 2014 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "Укргазавтоматика" завищено податковий кредит за березень 2013р. на суму ПДВ 42743,0 грн., за серпень 2013 року - на суму ПДВ 201111,20 грн., за жовтень 2013 року - на 131430,0 грн., за листопад 2013 року - на 51418,85 грн. Внаслідок вказаних порушень Товариством за березень 2013 року завищено залишок від'ємного значення (р. 24) по декларації на 42743,0 грн.; за серпень 2013 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) на суму 77107,00 грн. та залишок від'ємного значення на суму 124004,00 грн.; за жовтень 2013 року завищено залишок від'ємного значення на суму 131430,0 грн.;за листопад 2013 року завищено залишок від'ємного значення на суму 10720,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25) на суму 44646,00 грн.; за грудень 2013 року занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25) на суму 8724,00 грн.

За наслідками акту перевірки №850/20-33-15-01-09/31440428 від 19 березня 2014 року Західною ОДПІ м. Харкова 01 квітня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0003891501 та № 0003861501.

Також судом першої інстанції встановлено, що підставою для висновків Західної ОДПІ м. Харкова про завищення ТОВ "Укргазавтоматика" податкового кредиту за серпень 2013 р. на суму ПДВ 583,33 грн., жовтень 2013 р. на суму ПДВ 1 925,01 грн., слугувало твердження про те, що «згідно поданої декларації з ПДВ за серпень 2013 року та жовтень 2013 року, додатку 5 до вказаних декларацій та Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року та жовтень 2013 року до складу податкового кредиту зазначених періодів включено податкові накладні № 13 від 29 серпня 2013 року на суму ПДВ 583,33 грн., № 7 від 11.09.2013 р. на суму ПДВ 641,67 грн., № 2 від 12.06.2013 р. на суму ПДВ 191,67 грн., № 15 від 22.05.2013 р. на суму ПДВ 1 091,67 грн., в яких зазначений ІПН продавця 70928220328, до перевірки не надано податкові накладні з ІПН продавця 70928220328».

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято податкові повідомлення - рішення №0003861501 від 01.04.2014 року та №0003891501 від 01.04.2014 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 49104,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 12276,50 грн. за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, 25 листопада 2011 року між ТОВ "Укргазавтоматика" та ТОВ «БРОКЕКСПЕРТ» був укладений Договір № 1/25/11 про надання посередницьких послуг митного брокеру.

Наявні в матеріалах справи акти надання послуг підтверджують факт передання послуг з оформлення митної документації вищезазначеним контрагентом ТОВ "Укргазавтоматика" та факт отримання ним даних послуг.

За наслідками вказаних взаємовідносин, ТОВ "Укргазавтоматика" до податкового кредиту за серпень 2013 року було віднесено суму ПДВ у розмірі 583,33 грн. за податковою накладною № 13 від 29 серпня 2013 року, до податкового кредиту за жовтень 2013 року були віднесені суми ПДВ у загальному розмірі 1 925,01 грн. за податковими накладними № 7 від 11 вересня 2013 року, № 2 від 12 червня 2013 року, № 15 від 22 травня 2013 року, виписаними ТОВ «БРОКЕКСПЕРТ».

Розрахунки за вищевказані послуги, надані ТОВ «БРОКЕКСПЕРТ» позивачу за Договором № 1/25/11 про надання посередницьких послуг митного брокеру від 25 листопада 2011 року, було здійснено ТОВ "Укргазавтоматика" у безготівковій формі, в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Однак, згідно поданих ТОВ "Укргазавтоматика" декларацій з ПДВ за серпень 2013 року та жовтень 2013 року, додатку 5 до вказаних декларацій та Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року та жовтень 2013 року до складу податкового кредиту зазначених періодів включено вищезазначені податкові накладні з помилкою у ІПН продавця, а саме замість 370928220328 - зазначено70928220328.

Судом першої інстанції належним чином досліджено усі первинні документи, що були надані позивачем та які слугують належними підставами для формування позивачем податкового кредиту. При цьому, наявність помилок у звітності не спростовує факту підтвердження податковими накладними формування податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень ТОВ "Укргазавтоматика" в частині завищення податкового кредиту за серпень 2013 р. на суму ПДВ 583,33 грн., жовтень 2013 р. на суму ПДВ 1 925,01 грн. та невідповідність висновків податкового органу фактичним обставинам у справі.

Окрім цього, Західною ОДПІ м. Харкова в акті перевірки №850/20-33-15-01-09/31440428 від 19 березня 2014 року було встановлено завищення позивачем податкового кредиту за серпень 2013 року на суму ПДВ 200 527,87 грн., жовтень 2013 року на суму ПДВ 26 256,48 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М»

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Укргазавтоматика" та ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М» був укладений Договір № 0312/12 від 03 грудня 2012 року, за яким ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М» у серпні 2013 року та жовтні 2013 року були здійснені поставки товару позивачу, предметом якого, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 01 січня 2013 року до даного договору є поставка даним контрагентом позивачу контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, інших непродовольчих товарів.

Матеріалами справи підтверджується та судом першої інстанції належним чином досліджено видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М» в серпні 2013 року та жовтні 2013 року за Договором № 0312/12 від 03 грудня 2012 року, були перевезені даним контрагентом та поставлені ним на склад ТОВ "Укргазавтоматика", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, котрі відповідають положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є належними доказами підтвердження реальності вказаної господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, придбаного позивачем у ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укргазавтоматика" користувалося вищевказаним складом, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору № 1/01с/ар суборенди від 04 січня 2013 року, укладеного з ФОП ОСОБА_1. Розвантаження товару, придбаного позивачем у ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М» в серпні 2013 року та жовтні 2013 року, було здійснене на вказаному складі інженером ТОВ "Укргазавтоматика" ОСОБА_2, котрий є відповідальним за розвантаження товару на складі, що підтверджується Наказами № 15-ОК від 03 січня 2013 року та № 15/1-ОК від 03 січня 2013 року.

Розрахунки за товар, поставлений ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М» за Договором №0312/12 від 03 грудня 2012 року, було здійснено ТОВ "Укргазавтоматика" у безготівковій формі, в повному обсязі, що підтверджується наявними матеріалами справи.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на даному складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М» на підставі Договору № 0312/12 від 03 грудня 2012 року, представник позивача надав до суду оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за серпень 2013 року та жовтень 2013 року.

З матеріалів справи також вбачається, що товар, придбаний ТОВ "Укргазавтоматика" у ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М» за вказаним договором, був в подальшому реалізований іншим контрагентам, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності ТОВ "Укргазавтоматика".

Враховуючи викладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про невідповідність висновків Західною ОДПІ м. Харкова щодо завищення ТОВ "Укргазавтоматика" податкового кредиту за серпень 2013 року на суму ПДВ 200 527,87 грн., за жовтень 2013 року на суму ПДВ 26 256,48 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М».

Щодо встановленого Західною ОДПІ м. Харкова в акті перевірки № 850/20-33-15-01-09/31440428 від 19 березня 2014 року факту, що підставою для висновків про завищення ТОВ "Укргазавтоматика" податкового кредиту за листопад 2013 року на суму ПДВ 51418,85 грн., жовтень 2013 року на суму ПДВ 98983,00 грн. слугувало твердження про «ненадання жодних документів, які б підтверджували факт реального отримання (транспортування) товару від ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ», матеріалами справи встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Укргазавтоматика" та ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» був укладений Договір №0110/13 від 01 жовтня 2013 року.

За умовами п.1.1, п.2.1 вказаного договору продавець (ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ») зобов'язується передати у власність, а покупець (позивач) прийняти та оплатити продукцію (контрольно-вимірювальні прилади, автоматику та інші непродовольчі товари). Асортимент товару, котрий поставляється покупцю, визначається відповідно до накладних.

На виконання Договору №0110/13 від 01 жовтня 2013 року, ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» у листопаді 2013 року були здійснені поставки товару позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» за Договором № 0110/13 від 01 жовтня 2013 року, були перевезені даним контрагентом та поставлені ним на склад ТОВ "Укргазавтоматика", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.

На підтвердження факту реальності здійснення вказаної господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, придбаного ТОВ "Укргазавтоматика" у ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» є товарно-транспортні накладні, котрі відповідають положенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Окрім цього, щодо ведення позивачем на складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» на підставі Договору №0110/13 від 01 жовтня 2013 року, представником позивача були надані до суду та долучені до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за листопад 2013 року та жовтень 2013 року.

Відповідно до умов п.3.3 Договору № 0110/13 від 01 жовтня 2013 року, розрахунки за товар покупця з продавцем здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на р/р продавця. Розрахунки за товар, поставлений ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» у листопаді 2013 року та жовтні 2013 року за вказаним договором, було здійснено ТОВ "Укргазавтоматика" у безготівковій формі, в повному обсязі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Таким чином, товар, придбаний ТОВ "Укргазавтоматика" у ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» за вказаним договором, був в подальшому реалізований іншим контрагентам, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності ТОВ "Укргазавтоматика" та підтверджується наданими представником позивача доказами.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність та недоведеність висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2013 р. на суму ПДВ 51418,85 грн., жовтень 2013 р. на суму ПДВ 98983 грн..

Також, Західною ОДПІ м. Харкова в акті перевірки № 850/20-33-15-01-09/31440428 від 19 березня 2014 року зазначено про те, що підставою для висновків про завищення ТОВ "Укргазавтоматика" податкового кредиту за березень 2013 р. на суму ПДВ 42 743,10 грн., слугувало твердження про «ненадання жодних пояснень по взаємовідносинам ТОВ «Кварц Постач» та їх документального підтвердження»

07 січня 2013 року між ТОВ "Укргазавтоматика" та ТОВ «Кварц Постач» був укладений Договір № 0701/13 відповідно до п.1.1, п.2.1 якого, продавець (ТОВ «Кварц Постач») зобов'язується передати у власність, а покупець (позивач) прийняти та оплатити продукцію (контрольно-вимірювальні прилади, автоматику та інші непродовольчі товари). Асортимент товару, котрий поставляється покупцю, визначається відповідно до накладних.

Підтвердженням виконання Договору № 0701/13 від 07 січня 2013 року, за яким ТОВ «Кварц Постач» у березні 2013 року були здійснені поставки товару позивачу, є видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які за своїм змістом відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16 липня 1999 року.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ «Кварц Постач» за Договором №0701/13 від 07 січня 2013 року, були перевезені даним контрагентом та поставлені ним на склад ТОВ "Укргазавтоматика", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Кварц Постач» на підставі Договору № 0701/13 від 07 січня 2013 року, представником позивача була надана до суду оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за березень 2013 року.

З наявних матеріалів справи вбачається, що товар, придбаний ТОВ "Укргазавтоматика" у ТОВ «Кварц Постач» за вказаним договором, був в подальшому реалізований іншим контрагентам, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності ТОВ "Укргазавтоматика".

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції невідповідність фактичним обставинам справи висновків Західної ОДПІ м. Харкова щодо завищення позивачем податкового кредиту за березень 2013 року на суму ПДВ 42743,10 грн.

Виходячи з наведеного ТОВ «БРОКЕКСПЕРТ», ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М», ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» та ТОВ «Кварц Постач» виконали вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "Укргазавтоматика" належним чином оформлені податкові накладні, досліджені під час розгляду справи.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду про правомірність дій ТОВ "Укргазавтоматика" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «БРОКЕКСПЕРТ», ТОВ «КОМП'ЮТЕРИ-М», ТОВ «СПЕЦ БУДПРОЕКТ» та ТОВ «Кварц Постач», у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Західної ОДПІ м.Харкова №0003861501 від 01.04.2014 року у повному обсязі та №0003891501 від 01.04.2014 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 49104,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 12276,50 грн. є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року по справі 820/6704/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. по справі № 820/6704/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.