Постанова № 39964603, 29.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4731/14-п Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/576/14 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 429 29.07.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Авраменко М.Г.

за участю:

прокурора - Корнєвої С.А.,

представника митниці - Захарова А.В.,

захисників -ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника правопорушника на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Ільник Турківського району Львівської області, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, -

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією в дохід держави України, вилучених згідно протоколу № 0215/125120101/14 від 05.05.2014 року валюти в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) доларів США.

З ОСОБА_5 стягнуто судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. на користь держави.

Відповідно до зазначеної постанови, 05.05.2014 року о 06 год. 45 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", громадянин України ОСОБА_5, який відлітав з України до м. Відень, Австрія, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № PS845, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України та своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 9 000 євро. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 15 426 доларів США, що знаходились в гаманці в сумочці пасажира.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажира, готівка належить йому особисто.

Пасажир обрав проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю "зелений коридор", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 13 826 доларів США (еквівалент 10 000 євро, згідно курсу НБУ на 05.05.2014 року).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_5 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_5, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 № 148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв'язку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0215/125120101/14 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_5 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, кошти в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці не вилучались.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду підлягає скасуванню, оскільки правопорушення вчинене ним з необережності у зв'язку з недосконалим знанням митного законодавства.

Просить суд звернути увагу та врахувати пом'якшуючі відповідальність обставини, а саме: він є громадянином пенсійного віку; конфісковані у нього кошти потрібні йому на лікування; він визнає провину та щиро розкаюється у скоєному; вказане правопорушення вчинене ним вперше та з необережності; на запитання митників він одразу повідомив про наявність в нього валюти, яка переміщувалась без ознак приховування.

З оскаржуваною постановою апелянт ознайомився лише 01 липня 2014 року, а тому просить суд поновити йому строк на апеляційне оскарження.

На підставі обставин викладених в апеляційній скарзі просить суд визнати скоєне ним правопорушення малозначним та звільнити його від адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, а провадження у справі закрити. Повернути йому конфісковані в дохід держави, згідно протоколу від 05.05.2014 року № 0215/125120101/14 грошові кошти у розмірі 1600 доларів США.

Вислухавши пояснення захисників, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора та пояснення представника обласної митниці Міндоходів про законність постанови суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність події порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України підтверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 05.05.2014р. № 0215/125120101/14, протоколом опитування в справі про порушення митних правил, доповідною запискою державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці Міндоходів, описом предметів вилучених у правопорушника та іншими доказами.

На підставі вказаних доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, у відповідності до санкції цієї статті наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень із конфіскацією вилученої валюти.

Стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією вилученої валюти накладено на ОСОБА_5 з дотриманням вимог закону, у межах санкції, передбаченої ст.471 МК України.

Доводи апеляційної скарги правопорушника, про вчинення ним правопорушення з необережності не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується виною у формі, як умислу так і необережності.

Доводи апелянта про необхідність врахування обставин, які пом'якшують адміністративну відповідальність не можуть бути підставою для скасування постанови судді в частині накладеного стягнення. Санкція ст.471 МК України є безальтернативною і передбачає накладення штрафу в розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi якщо безпосереднiми предметами правопорушення є товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфiскацiю цих товарiв. Нормами МК України не передбачено можливості накладення стягнення у розмірі меншому, ніж передбачено санкцією відповідної статті.

При накладенні стягнення, судом було враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене, підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу правопорушника - залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2014 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.