Постанова № 39961775, 30.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 року 810/3725/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Динаміка» до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Динаміка» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11 березня 214 року №0001142204.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення ДП «Динаміка» пункту 201.10 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 50000,00 грн. у листопаді 2013 року є помилковими.

Позивач стверджує, що правомірно сформував податкові зобов’язання та показники податкового кредиту за перевіряємий період, а до виявлених розбіжностей у даних Єдиного реєстру податкових накладних призвела технічна помилка у зазначені номеру податкової накладної, що не вплинула на розмір податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкового кредиту і була виправлена у наступних податкових періодах методом «сторно».

За наведених обставин, позивач вважає, що податковий орган не мав правових підстав збільшувати підприємству зобов’язання з податку на додану вартість та нараховувати штрафні санкції.

Відповідач позов не визнав, надіслав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних Єдиного державного реєстру податкових накладних за листопад 2013 року було встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року 50000,00 грн. ПДВ на підставі податкової накладної №1677 від 25 листопада 2013 року, виписаною ТОВ «Форвей» яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого податковий орган прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 50000,00 грн. Відповідач наголошує на тому, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Із зазначених підстав у задоволені позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 8 липня 2014 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 23 липня 2014 року представники сторін не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Натомість, 23 липня 2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання позивача, яким розгляд справи просив здійснювати за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

У свою чергу, відповідач у запереченнях на позов від 16 липня 2014 року також просив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до матеріалів справи, у січні 2014 року, посадовою особою Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статі 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року (№9081843426 від 19 грудня 2013 року).

Результати перевірки позивача оформлено актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих Дочірнім підприємством «Динаміка» з питань достовірності та повноти відображення даних реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за листопад 2013 року(далі – акт перевірки)(а.с. 10-13).

Перевіркою відображених показників ДП «Динаміка» в реєстрі податкових накладних до Декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року податкову накладну №1677 від 25 листопада 2011 року, що не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до співставлення даних Єдиного реєстру податкових накладних АІС «Податковий блок» встановлені відхилення даних реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за листопад 2013 року на суму ПДВ 50000,00 грн.

Так, при звірці виявлено, що загальна сума податкового кредиту за Реєстром податкових накладних складає 54166,67 грн., водночас, згідно накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, сума податкового кредиту складає 4166,67 грн. Отже, різниця між задекларованою та фактичною сумою податкового кредиту становить 50000,00 грн.

На підставі акту перевірки Вишгородською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року №0001142204, яким ДП «Динаміка» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 62500,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 50000,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 12500,00 грн. (а.с. 8).

За результатами процедури адміністративного оскарження рішеннями Головного управління Міндорходів у Київській області від 15 травня 2014 року №1172/10/10-36-10-01-04-281 (а.с. 16-17), зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач із рішенням відповідача не погоджується у зв’язку з чим звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходив із наступних міркувань.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, пунктом 198.6 статті 196 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Суд встановив, що у листопаді 2013 року ТОВ «Форвей» виписало на користь ДП «Динаміка» податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 62500,01 грн., у тому числі від 4 листопада 2013 року №179 на суму ПДВ 4166,67 грн., від 12 листопада 2013 року №754 на суму ПДВ 4166,67 грн., від 25 листопада 2013 року №1677 на суму ПДВ 4166,67 грн. та від 29 листопада 2013 року №2095 на суму ПДВ 50000,00 грн. (а.с.61-64).

19 грудня 2013 року позивачем до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області подано податкову накладну з податку на додану вартість за листопад 2013 року (а.с. 18-23), згідно додатку 5 якої, обсяг податкового кредиту за листопад 2013 року склав 154922,00 грн., у тому числі 62500,01 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Форвей» (ряд 15, а.с. 23).

Як вбачається із Реєстру податкових накладних, позивачем до розділу ІІ «Отримані податкові накладні» податкову накладну від 29 листопада 2013 року за №2095, виписану ТОВ «Форвей» (ідентифікаційний код 318394226558), на суму ПДВ 50000,00 грн. включено з опискою у зазначенні номеру, зокрема у реєстрі вказано номер « 1677», замість « 2095». (а.с. 43-47).

Таким чином, рядки 77 та 88 розділу ІІ Реєстру виданих та отриманих податкових накладних містять запис про дві різні податкові накладні з однаковим номером, при цьому запис у рядку 88 Реєстру здійснено позивачем помилково, що у свою чергу спричинило висновок податкового органу про відсутність факту реєстрації у Реєстрі накладної, яка б підтверджувала суму ПДВ у розмірі 50000,00 грн. (а.с. 46 та 47).

Також судом встановлено, що позивач, отримавши акт перевірки, з’ясувавши суть помилки, подав до Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 року від 19 лютого 2014 (а.с. 48-59) року, в якому у рядках 61 та 62 Розділу ІІ Реєстру виправив виявлену камеральною перевіркою описку у зазначені номеру податкової накладної методом «сторно» (а.с. 59).

Наказом Міндоходів від 25 листопада 2013 року №708, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2013 року, затверджено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом „сторно” за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно пункту 1 розділу V Порядку, платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щодня зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом.

У силу положень пункту 2 розділу V Порядку, при виправленні помилки методом „сторно” до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком „-” та правильний запис із знаком „+”.

Метод „сторно” здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів І та/або ІІ Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу І та/або колонках 2 - 7 розділу ІІ Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу І та/або колонках 8 - 16 розділу ІІ Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком „+” чи „-”. При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера „У” (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку „З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період” Реєстру.

Також, відповідно до пункту 6 розділу І Порядку, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відтак, Реєстр отриманих та виданих податкових накладних є лише основою для відображення зведених результатів в податкових деклараціях, однак не визначає наявність або відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, тоді як саме податкова накладна виступає підставою для формування податкового кредиту.

Суд бере до уваги, що безпосередньою підставою для формування платником податку податкового кредиту з податку на додану вартість є факт отримання ним належним чином оформленої податкової накладної, зареєстрованої у встановленому законодавством порядку у Єдиному реєстрі податкових накладних, а не інформація, що міститься про такі накладні у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

У взаємозв’язку із вищезазначеним, судом встановлено факт отримання позивачем належним чином оформленої податкової накладної, яка у встановленому порядку була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого у позивача і виникло право на формування податкового кредиту. В свою чергу, дані Реєстру отриманих та виданих податкових накладних не можуть розглядатись як достатній доказ відсутності у позивача права на податковий кредит.

Крім того, суд звертає увагу на положення пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого наявність розбіжностей у даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних платника податку та його контрагента є підставою для повідомлення податковим органом платника податку про наявність таких розбіжностей з метою надання відповідному платнику податку можливості уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

У ході дослідження письмових доказів, наявних у матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем описки у Реєстрі податкових накладних за листопад 2013 року у строк встановлений абазом другим пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу виправлені шляхом внесення до Реєстру за лютий 2014 року відповідних коригувань методом «сторно».

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що про позивачу було відомо про зазначені описки до проведення камеральної перевірки, або що вказані податкові накладні не відповідають вимогам Закону.

Суд також зазначає, що встановлена у Реєстрі за листопад 2013 року технічна описка та її подальше коригування не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів, оскільки допущена позивачем помилка у реєстрі податкових накладних за листопад 2013 року в частині номеру податкової накладної не призводить до змін у складі податкового кредиту позивача, відтак, позивач також не зобов’язаний подавати уточнену податкову звітність з ПДВ.

З врахуванням тих обставин, що ДП «Динаміка» самостійно виправлено допущену технічну описку у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2013 року, беручи до уваги, що дана помилка не вплинула на фактичні показники податкового кредиту та податкових зобов’язань за перевіряємий період, суд не знаходить підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 50000,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 12500,00 грн.

Отже, податкове повідомлення рішення від 11 березня 2014 року №0001142204 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували твердження позивача не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв’язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що податковим органом не доведено законність та обґрунтованість свого рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11 березня 2014 року №0001142204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Динаміка» (код ЄДРПОУ 31801915) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні – протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.