Постанова № 39961774, 28.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року №810/4044/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Сєрєдницький В.М. (за довіреністю)

від відповідача: Лешкевич О.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проОдеського міського центру зайнятості Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» стягнення надміру виплачених коштів по безробіттю, -В С Т А Н О В И В:

Одеський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - відповідач) про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» на користь Одеського центру зайнятості надмірно виплачених коштів безробітній у сумі 2551,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» була звільнена ОСОБА_3, яка за подальшою реалізацією своїх прав на працю звернулась до Одеського міського центру зайнятості, де їй надано статус безробітньої з виплатою допомоги по безробіттю як застрахованій особі залежно від стажу. Позивач стверджував, що у зв'язку з внесенням посадовими особами відповідача недостовірних даних в довідку від 2 квітня 2013 року про середню заробітну плату ОСОБА_3, Одеським міським центром зайнятості була зайво виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 2551,53 грн. На теперішній час сума коштів в розмірі 2551,53 грн. відповідачем добровільно не сплачена. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 2551,53 грн. зайво виплаченого забезпечення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що відомості зазначені у довідці про середню заробітну плату є достовірними, а при видачі довідки підприємством не було порушено вимог закону. У задоволені позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» від 27 березня 2013 року №1088-ос з особового складу у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнено ОСОБА_3 з посади бухгалтера представництва ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» у місті Одеса. (а.с. 27).

Відповідачем видано ОСОБА_3 довідку від 2 квітня 2013 року №3.01-1-03/886 про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття), згідно з якою надана інформація про місяці розрахункового періоду, кількість календарних днів у розрахунковому періоді, нарахована заробітна плата, з якої сплачувались страхові внески за розрахунковий період, заробітна плата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати та страхові внески, сплачені застрахованою особою до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а саме включено період з вересня 2012 року по лютий 2013 року.

Як вбачається із наданої довідки, сума сплачених страхових внесків застрахованою особою до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом вересня 2012 року по лютий 2013 року склала 769,17 грн. (а.с. 23).

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Одеського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III.

Згідно з даними персональної картки №153013041500029 та відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ОСОБА_3 з 15 квітня 2013 року надано статус безробітної.

На підставі наказу Одеського міського центру зайнятості від 22 квітня 2013 року ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю у розмірі 70% від середньої заробітної плати (доходу) (а.с. 6).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62 та постановою правління Пенсійного Фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248, центрами зайнятості проводяться розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Для проведення зазначених розслідувань центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України, шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, ведення особистого селянського господарства, отримання пенсії.

Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, ДПА України та ПФУ, як центральними органами виконавчої влади. Даний обмін інформацією здійснюється з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та визначення розміру матеріального забезпечення.

Керуючись викладеним, Бориспільським міськрайонним центром зайнятості, на підставі звернення Одеського міського центру зайнятості від 25 жовтня 2013 року №4446/13/02 проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість наслення»

Результати розслідування оформлені актом від 22 січня 2014 року №17 (далі - акт розслідування) (а.с. 7).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що перевірка здійснювалась шляхом електронної звірки даних, що зазначені у документах, поданих ОСОБА_3 до Одеського міського центру зайнятості, на підставі яких їй призначено допомогу по безробіттю з даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

Співставленням документів, поданих ОСОБА_3 з даними реєстрів позивачем було виявлено що протягом січня-лютого 2013 року страхові внески застрахованою особою та роботодавцем до Пенсійного фонду не перераховувались.

Крім того, під час розслідування відповідачем була надана нова довідка про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) від 22 січня 2014 року №3.01-1-03/4, у якій відображено фактично нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески (а.с. 19).

Дані вказаної довідки свідчать про те, що за період січень та лютий 2013 року відповідачем заробітна плата ОСОБА_3 виплачена не була, страхові внески до Фонду не перераховувались, а розмір середньоденної (середньогодинної) заробітної плати зменшився до 78.93 грн, порівняно з довідкою від 2 квітня 2014 року, де середньоденна заробітна плата (дохід) вказана у розмірі 118,04 грн.

Таким чином, було встановлено, що інформація про середню заробітну плату, відображена у довідці від 2 квітня 2013 року №3.01-1-03/886 не відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства та даним реєстрів Пенсійного фонду, оскільки у довідці вказані недостовірні відомості про виплачену заробітну плату і сплачені страхові внески за січень і лютий 2013 року, що в подальшому призвело до необгрунтованих виплат допомоги по безробіттю ОСОБА_3

На підставі акту розслідування, Одеським міським центром зайнятості здійснено перерахунок розміру допомоги по безробіттю, яка надмірно виплачена ОСОБА_3, у зв'язку із недостовірності довідки про доходи 2 квітня 2013 року №3.01-1-03/886, виданої ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».

Наказом від 7 березня 2014 року №94 відповідача, на підставі статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зобов'язано виплатити кошти у розмірі 2551,53 грн., що надмірно виплачені ОСОБА_3 (а.с. 8-9).

Лист - претензію №1145/19/06 від 14 березня 2014 року (а.с 9) з пропозицією повернути кошти у розмірі 2551,53 грн. направлено відповідачу, однак станом на момент звернення до суду, кошти відповідачем у добровільному порядку повернуті не були, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду.

Спірні правовідносини врегульовуються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (з урахуванням відповідних змін; далі - Основи законодавства №16/98), Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №1533), «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №5067) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства №16/98 загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства №16/98 є допомога по безробіттю.

Стаття 26 Основ законодавства №16/98 визначає, що допомога по безробіттю належить до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Законом України №5067 визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

У статті 2 Закону України №5067 передбачено, що безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (далі - Порядок №219).

Пунктом 11 Порядку №219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до пункту 12 Порядку №219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву з зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені у частині 3 статті 1 Закону України №5067, і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Статтею 23 Закону України №1533 передбачений порядок визначення розміру допомоги по безробіттю, за частиною 6 якої порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі - одноразової її виплати, для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136 (далі - Порядок №307), допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості (пункт 2 статті 12 Закону України №1533).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону №1533 роботодавець, зокрема, зобов'язаний подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників.

Зі змісту статей 7 та 16 Закону №1533 вбачається, що виплата допомоги по безробіттю здійснюється саме за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 6.2 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Відповідно до статті 12 Закону України №1533 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно з частиною 3 статті 35 Закону №1533 достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62 та постановою правління Пенсійного Фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248, якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у ході розслідування, з метою підтвердження розміру середньої заробітної плати ОСОБА_3 подано до Фонду довідку від 22 січня 2014 року №3.01-1-03/4(а.с. 19), що містить інші відомості про розмір середньої заробітної плати та суми сплачених страхових внесків, ніж у довідці від 2 квітня 2013 року №3.01-1-03/886 (а.с.21), на підставі якої позивачем розраховано та призначено допомогу по безробіттю.

Так, розбіжності стосуються, зокрема, сум заробітної плати та страхових внесків за січень і лютий 2013 року, а також середньоденної заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що згідно довідки від 2 квітня 2013 року, ОСОБА_3 у січні та лютому 2013 року виплачено заробітну плату у сумі 7078,90 грн. та сплачено до Фонду страхових внесків за цей же період у сумі 254,84 грн.

У свою чергу, відповідно до даних реєстрів позивача та Пенсійного фонду України, вказані суми заробітної плати та страхових внесків відповідачем виплачені (сплачені) не були, що підтверджується довідкою про середню заробітну плату від 22 січня 2014 року №3.01-1-03/4 (а.с. 19), з якої вказані суми заробітної плати та страхових внесків за січень і лютий 2013 року виключені.

Суд також звертає увагу, що між довідкою від 22 січня 2014 року і 2 квітня 2013 року існує також розбіжність у розмірі середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу) - 78,93 і 118,04 грн. відповідно.

У судовому засіданні представник відповідача щодо факту видачі нової довідки від 22 січня 2014 року і достовірності її відомостей не заперечував, водночас щодо підстав та обставин, що призвели до вказаних розбіжностей змістовної відповіді надати не зміг. Доказів, які б підтверджували достовірність відомостей про середню заробітну плату та суми сплачених страхових внесків, що містяться у довідці від 2 квітня 2013 року не надав та не повідомив про причини неможливості надати такі докази.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується висновок про невідповідність інформації про середню заробітну плату, наведену у довідці від 2 квітня 2013 року №3.01-1-03/886 з фактичним розміром виплаченої заробітної плати та сплачених страхових внесків, що призвело до необґрунтованої виплати матеріального забезпечення безробітній у розмірі 2551,53 грн.

Станом на час розгляду даної справи в суді сторонами не надано доказів про добровільне виконання відповідачем вимог Одеського міського центру зайнятості щодо сплати надмірно виплаченої допомоги по безробіттю.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що судом не було встановлено підстав для визнання протиправним дій відповідача, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (ідентифікаційний код 20048090) на користь Одеського міського центру зайнятості надміру виплачені кошти як допомоги по безробіттю у сумі 2551 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 53 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2014 року.