Ухвала суду № 39942765, 24.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року м. Київ К/9991/20273/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012

у справі № 2а/0470/4465/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Едвік»

до Державної податкової інспекції у Амур-

Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Едвік» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Едвік») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.09.10 №0004722302/0 та від 10.09.2010 №0004732302/0, від 17.11.2010 №0004722302/1 та від 17.11.2010 №0004732302/1, від 21.01.2011 №0004722302/2 та від 21.01.2011 №0004732302/2, від 08.04.2011 №0004722302/3/10937 та від 08.04.2010 №0004732302/3/0938.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складений акт від 30.08.2010 №2513/23-2/31971041.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» послуги мерчандайзингу, оплачені позивачем, не пов'язані з його господарською діяльністю, що, на думку податкового органу, призвело до безпідставного завищення валових витрат на суму 113090,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у зв'язку із неповязаністю послуг мерчандайзингу, оплачених позивачем, з його господарською діяльністю, податкових кредит завищений на 90472,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.09.2010 №0004722302/0 про нарахування податку на прибуток у розмірі 113090,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 56545,00 грн., та від 10.09.2010 №0004732302/0 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 90472,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 45236,00 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що між ТОВ «Едвік» та ТОВ «Адвентіс», TOB «РББ Груп», TOB «Квіза Трейд», TOB «Фоззі Ост», TOB «Фоззі Січ», TOB «Караван», ПП «Реарді», у перевіряємому періоді, укладено договори поставки товарів. Згідно з умовами договору поставки ТОВ «Едвік» (Постачальник) зобов'язався передати Покупцям у встановлені строки товар, а Покупці зобов'язані прийняти товар та сплатити його вартість.

Крім цього, між вказаними сторонами укладені Додаткові угоди про надання послуг, згідно з якими Покупці зобов'язані надати Постачальнику комплекс послуг з передпродажної підготовки товарів.

Податковий орган вважає, що передпродажні послуги, які були надані позивачу, згідно укладених договорів з ТОВ «Адвентіс», TOB «РББ Груп», TOB «Квіза Трейд», TOB «Фоззі Ост», TOB «Фоззі Січ», TOB «Караван», ПП «Реарді», не мають відношення до господарської діяльності позивача, у зв'язку з тим, що він є оптовим продавцем, і не приймає безпосередньої участі в організації роздрібної торгівлі продукції в торгівельних мережах покупців, право власності на товар переходить від TOB «Едвік»до покупців у момент підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті його поставки, таким чином ТОВ «Едвік»не може виступати замовником послуг по передпродажній підготовці товарної продукції, у зв'язку з тим, що покупець набув права власності на продукцію.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення та податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17.11.2010 №0004722302/1 та від 17.11.2010 №0004732302/1, від 21.01.2011 №0004722302/2 та від 21.01.2011 №0004732302/2, від 08.04.2011 №0004722302/3/10937 та від 08.04.2010 №0004732302/3/0938.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно з пп. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Виходячи із змісту п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неодмінною характерною рисою господарською діяльністю з метою оподаткування є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у перевіряємому періоді позивач здійснював господарську діяльність, яка, зокрема, полягала у оптовій торгівлі.

З метою просування товарів та збільшення попиту покупців позивачем, у перевіряємому періоді з покупцями, укладалися договори про надання послуг з передпродажної підготовки товарів. Умовами цих договорів є надання послуг, які пов'язані з просуванням продукції, що поставлялася ТОВ «Едвік»за вищевказаними договорами поставки.

Отже, вказані договори укладені позивачем з метою забезпечення дотримання попиту на продукцію, що поставлялася позивачем у межах здійснення господарської діяльності, яка полягала у оптовій торгівлі, а тому такі угоди спрямовані на отримання позивачем доходів від реалізованої продукції.

Таким чином, оскільки витрати позивача на придбавання послуг з передпродажної підготовки товарів пов'язані з господарською діяльністю, то ТОВ «Едвік» правомірно віднесено ці витрати до складу валових витрат виробництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 2 ст. 9 названого Закону, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження господарських операцій щодо придбавання послуг з передпродажної підготовки товарів, позивачем надавались акти виконання робіт, в яких відображено зміст та обсяг господарських операцій, сторони, які брали участь у господарських операціях, дані про відповідальних осіб за господарські операції. Тобто, акти перевірки відображають суть господарських операцій, які мали місце в межах договорів про надання послуг, у зв'язку з чим ці акти мають ознаки первинних документів, які підтверджують понесені позивачем витрати.

Оскільки, характер витрат на придбання послуг з передпродажної підготовки свідчить про пов'язаність таких витрат з власною господарською діяльністю позивача, то має місце юридичний факт, з яким пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» пов'язує виникнення у платника податку права на податковий кредит.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно визнали відповідність зазначеній нормі права дій позивача щодо формування податкового кредиту по господарським операціям щодо придбавання послуг з передпродажної підготовки товарів.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування судових рішень попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.О. Рибченко