Ухвала суду № 3993723, 10.06.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 11/788/06-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Юхименко О.В...

при секретарі Галоян О.Г.

за участю представників :

позивача: Соболева К.М., дов. від 10.06.2009р. № 10, Свідерський К.Е. дов. від

20.05.2009р. № 8;

відповідача : Стадніченко О.С. дов. № 28 від 30.03.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.

Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 05.12.2008р.

у справі № 11/788/06-АП

за позовом Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне

житлове об'єднання № 3», м. Запоріжжя

до відповідача  Державної податкової інспекції в Шевченківському районі

м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 20.04.2006року.

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 05.12.2008р. у справі № 11/788/06-АП (Суддя Гончаренко С.А.) позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 20.04.2006р.

Постанова суду першої інстанції мотивована наступними обставинами. Висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 50441грн. є безпідставним, оскільки постановою господарського суду Запорізької області від 22.03.2007р. у справі № 11/789/07-АП був задоволений позов шляхом скасування податкового повідомлення-рішення № 0000472301/0 від 20.04.2006р. з підстав правомірного віднесення сум до складу валових витрат у зв'язку з підтвердженням відповідними первинними документами витрат, понесених позивачем при оплаті підрядникам вартості ремонтних робіт. У відповідності до ч.1 ст 72 КАС України є звільненим від доказування факт правомірності включення до складу валових витрат за виконання ремонтних робіт з обслуговування будинків підрядниками ОСОБА_6 за договорами підряду № 53 від 12.07.2004р., № 3 від 19.03.2005р. та ОСОБА_3 за договором підряду № 1 від 21.04.2005року, № 2 від 11.05.2005р., № 3 від 05.09.2005р., № 4 від 11.11.2005р. Право позивача на податковий кредит підтверджено податковими накладними, що відповідає вимогам п.п.7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини. Акти приймання виконаних робіт, оформлені за результатами укладення договорів підряду з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не містять обов'язкових реквізитів: дати складання та посад і прізвищ осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій. У відповідності до п.п.5.3.9 ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» такі витрати не належать до складу валових витрат, оскільки вони не підтверджені відповідними документами.

На думку відповідача, витрати, понесені позивачем за такими підрядними роботами, безпідставно віднесені в порушення п.п.7.4.1 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 50441грн.

Просить постанову суду першої інстанції від 05.12.2008р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_1 у запереченнях на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Зокрема зазначає, що згідно до п.п.7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність платника податку настає лише в випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. Факти отримання результатів робіт підтверджуються відповідними податковими накладними, актами приймання виконаних робіт (форми КБ-2а), довідками про вартість виконаних робіт (КБ-3). Факти оплати підтверджуються відповідними платіжними документами позивача. У відповідності до п.7.5 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ за вказаними підрядними роботами.

Просить постанову суду першої інстанції від 05.12.2008р. залишити без змін.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.

Справу у відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 362 від 10.06.2009р. розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Судове засідання 10.06.2009р. фіксувалось за допомогою технічного комплексу «Камертон».

За результатами апеляційного розгляду справи, в судовому засіданні 10.06.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_2 була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2003р. по 31.12.2005р. За результатами перевірки складено акт № 31/23-1/05478640 від 13.04.2006року. Відповідно до висновків акту перевірки, позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 50441грн., у тому числі: у серпні 2004р. на суму 3310грн.; у жовтні 2005р. на суму 3317грн.; у листопаді 2004р на суму 6621грн.; у грудні 2004р. на суму 9992грн., у січні 2005р. на суму 10099грн.; у лютому 2005р. на суму 6732грн.; у березні 2005р. на суму 10370грн.

Включення до складу валових витрат за виконання ремонтних робіт з обслуговування будинків підрядниками: ОСОБА_6 за договорами підряду № 53 від 12.07.2004р., № 3 від 19.03.2005р. та ОСОБА_4 за договором підряду № 1 від 21.04.2005року, № 2 від 11.05.2005р., № 3 від 05.09.2005р., № 4 від 11.11.2005р. на думку податкового органу є безпідставним.

За вказане порушення, відповідачем 20.04.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 75661,50грн., в тому числі: 50441грн. за основним платежем та 25220,50грн. за штрафними (фінансовими ) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення до ДПІ, ДПА у Запорізькій області, ДПА України скарги залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

У пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення й зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. № 237/5 затверджені типові форми первинних документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних робіт».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В період з III кварталу 2004р. по IV квартал 2005р. підприємство включило до складу валових витрати по виконанню поточних ремонтних робіт, які щомісячно оформлювались актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3.

В акті перевірки відповідачем вказано, що в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями, внесеними до прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005р. та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005р. № 2505-ГУ), в частині того, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, враховуючи порушення, виявлені у п. 2.2 цього акту (завищення валових витрат), встановлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 50441,0грн., у т.ч.: у серпні 2004р. на суму 3310,00 грн. у жовтні 2005р. на суму 3317,00 грн. у листопаді 2004р. на суму 6621,00 грн. у грудні 2004р. на суму 9992,00 грн. у січні 2005р. на суму 10099,00 грн. у лютому 2005р. на суму 6732,00 грн. у березні 2005р. на суму 10370,00 грн. що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 50441,00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність такого висновку.

В листопаді 2007року ОСОБА_1 звернулось до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 із позовною вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2006р. № 0000472301/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у розмірі 120465,70 грн., у тому числі за основним платежем - 87960,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32505.70 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 22.03.2007р. в адміністративній справі № 11/789/07-АП позов задоволено з підстав правомірного віднесення сум до складу валових витрат у зв'язку із підтвердженням відповідними первинними документами витрат, понесених позивачем при оплаті підрядникам вартості ремонтних робіт.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11 2007р. по справі № 22а-412/07 зазначена вище постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.5.1 ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, судом в адміністративній справі встановлено юридичний факт правомірності включення до складу валових витрат виконання ремонтних робіт з обслуговування будинків підрядниками: ОСОБА_5 за договорами підряду № 53 від 12.07.2004р., № 3 від 19.03.2005р. та ОСОБА_4 за договорами підряду № 1 від 21.04.2005р., № 2 від 11.05.2005р., № 3 від 05.09.2005р., № 4 від 11.11.2005р.

Згідно до пп. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В редакції закону яка діяла до 31.03.2005р., пункт 7.4.1 був викладений в наступній редакції: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації».

Право позивача на податковий кредит підтверджено податковими накладними, що не суперечить пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно із пп. 7.2.6. цього Закону).

Відповідальність платника податку настає тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними.

Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повина довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАСУ).

Наданими відповідачем доказами не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 05.12.2008р. у справі № 11/788/06-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 19.06.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко