Ухвала суду № 39905725, 21.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 липня 2014 року Справа № 5024/948/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Самусенко С.С.,суддів:Губенко Н.М., Дунаєвської Н.Г., Кочерової Н.О., Мележик Н.І.,

розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 18.03.2014у справі№ 5024/948/2012за заявоюПублічного акціонерного товариства "Херсонгаз"доПублічного акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія"за участю1. Фонду Державного майна України; 2. Прокуратури Херсонської областіпровизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 у справі № 5024/948/2012, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013, визнано вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог; вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Публічного акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія" в розмірі 11 330 629,91 грн. відхилено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2014 у справі № 5024/948/2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2014 у справі № 5024/948/2012 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 11117 ГПК України, у якій заявник просить вказану постанову скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги до боржника та включити їх до реєстру вимог кредиторів першої черги.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2013 у справі № 5017/1408/2012, від 09.10.2013 у справі № 1/65-Б та від 11.01.2011 у справі № 9/40, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У постанові від 18.03.2014 у справі № 5024/948/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо невизнання вимог банку та невключення їх до реєстру вимог кредиторів боржника на відповідну суму. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що боржник у справі про банкрутство є тільки майновим поручителем згідно з договором застави, укладеним у забезпечення зобов'язань третьої особи за кредитним договором, отже, кредиторські вимоги банку до боржника у справі про банкрутство не є грошовими, у зв'язку з чим не підлягають визнанню, а боржник, як майновий поручитель, несе відповідальність перед банком тільки власним майном, переданим в заставу

Однак, приймаючи постанову від 11.01.2011 у справі № 9/40, на яку посилається заявник, та вирішуючи спір у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції дійшов протилежного правового висновку. Так, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання додаткових вимог ініціюючого кредитора, Вищий господарський суд України виходив з того, що боржник у справі про банкрутство виступав майновим поручителем, передавши в іпотеку та заставу банку майно в забезпечення виконання зобов'язання третьої особи за кредитними договорами. Вищий господарський суд України зазначив, що заявлені у справі додаткові вимоги банку до боржника у справі про банкрутство є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна боржника та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Водночас у постановах від 09.10.2013 у справі № 1/65-Б (у частині, що стосується доводів заявника) та від 31.01.2013 у справі № 5017/1408/2012 рішення судів попередніх інстанцій, скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Допустити справу № 5024/948/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС. СамусенкоСудді:Н. Губенко Н. Дунаєвська Н. Кочерова Н. Мележик