Ухвала суду № 39884629, 23.07.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/246/2014(м)

222/225/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23липня 2014 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Шаліної Т.О.

суддів: Куракової В.В. , Шапар Ю.І.

при секретарі: Чепіга Н.В.

за участю прокурора: Максименко Н.Г.

захисників: ОСОБА_1

представників потерпілих - адвокатів: ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Володарського районного суду Донецької області від 05 травня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженець с. Скотовата, Ясинуватського

району, Донецької області, громадянин України, працюючий

водієм, раніше не судимий; проживаючий за адресою:

АДРЕСА_1

засуджений за ст. 286 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

ВСТАНОВИЛА

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

11 вересня 2012 року, приблизно о 23-30 годині ОСОБА_3, у темний час доби, керуючи автобусом марки «MAN A13», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював на ньому рух по проїжджій частині автодороги Н-20 сполученням «Слов'янськ -Донецьк - Маріуполь» з боку міста Волноваха в напрямку міста Маріуполя, у Володарському районі Донецької області. Проїжджаючи ділянку вищевказаної автодороги поблизу розташування кілометрового знаку «220», ОСОБА_3, маючи можливість своєчасно виявити небезпеку для подальшого руху на своїй полосі у вигляді автомобіля марки «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який здійснював рух вперед в попутному напрямку, діючи необережно, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, будучи неуважним, належним чином не слідкуючи за дорожньою обстановкою, не прийняв заходів щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу та продовжив рух в заданому напрямку по правій полосі руху зазначеної автодороги, внаслідок чого скоїв зіткнення передньою правою частиною керованого ним автобусу марки «MAN A13», реєстраційний номер НОМЕР_1, із задньою частиною вищевказаного автомобіля марки «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2.

У подальшому автомобіль марки «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2, в некерованому стані скоїв зіткнення своєю передньою частиною із задньою частиною технічно несправного сідлового тягача марки «MAN 18.430», реєстраційний номер НОМЕР_3, под. керуванням водія ОСОБА_5, буксирування якого здійснював вантажний самоскид марки «ТАТRA Т815», реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, які здійснювали рух в попутному напрямку, які здійснювали рух в попутному напрямку по автодорозі Н-20 сполученням «Слов'янськ -Донецьк - Маріуполь» з боку міста Волноваха в напрямку міста Маріуполя у Володарському районі Донецької області.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події водій автомобілю «Daewoo Nexia» ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події, а пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_7 помер у кареті швидкої медичної допомоги під час транспортування до медичного закладу.

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, на підставі ст. 417 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрити, за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України, у задоволенні позовних вимог потерпілих до ОСОБА_3 відмовити. Вказує, що суд суттєві порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме допустив неповноту судового розгляду, не прийнявши до уваги ряд доказів, наданих стороною захисту, які мали суттєве значення при розгляді кримінального провадження, не відновивши з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, а саме невмотивовано відмовив у задоволенні його клопотання від 30 квітня 2014 року про призначення судових експертиз, необхідних для усунення протиріч, які містяться у висновках експертиз, проведених під час досудового слідства та з'ясованих обставин виниклих під час розгляду справи в суді при допиті обвинуваченого, свідків, дослідження матеріалів провадження. Таким чином у своєму вироку суд не надав повної юридичної оцінки доказам, які знаходяться у матеріалах провадження, зібраним під час судового розгляду, проаналізував їх частково, тобто вважає, що висновки суду не відповідають реальним обставинам справи, невмотивовані відмови суду від витребування доказів, які захисник самостійно отримати не має можливості, позбавили його обвинуваченого права на захист. Також про порушення права на захист свідчить обмеження судом часу виступу сторони захисту в судових дебатах, позбавлення захисника права з останньою промовою, обміну учасників судового засідання репліками.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги; потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх представника ОСОБА_2, які заперечували проти доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_1; прокурора, який також заперечував проти доводів апеляційної скарги; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є обґрунтованими.

Викладені у апеляційній скарзі доводи про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на доказах, якими його винність не підтверджується, а навпаки - спростовується, є безпідставними.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд у ній проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи. Викладені у вироку висновки про доведеність винності ОСОБА_3 у вчинені вказаного кримінального правопорушення відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами. А зокрема, його винність підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, висновками судово-медичної та транспортно-трасологічної автотехнічної експертиз та протоколами слідчих дій.

Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи обвинуваченого ОСОБА_3 аналогічні тим, що викладені у апеляційній скарзі про те, що дорожньо-транспортна пригода, під час якої були смертельно травмовані двоє потерпілих, сталася не з його вини.

Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Суд обґрунтовано, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, послався на висновки судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи,згідно із висновками якої «в момент первоначального контакта правая передняя часть автобуса«MAN A13», регистрационный номер НОМЕР_1, контактировал с задней частью автомобиля НОМЕР_5. В момент первоначального контакта передняя часть автомобиляНОМЕР_5 контактировалва с задній частью седельного тягача МАН 18.4340 регистрационный номер НОМЕР_6. Место столкновения автобуса MAN A13», регистрационный номер НОМЕР_1 с автомобилемНОМЕР_5 и место столкновения автомобиля НОМЕР_5 с седельным тягачом МАН 18.4340 регистрационный номер НОМЕР_6 распологалось на правой полосе движения в направлении г. Мариуполя. С технической точки зрения исключается образование механических повреждений в передней части автомобиля НОМЕР_7 от столкновения с передней частью грузового седельного тягача МАН 18.4340 регистрационный номер НОМЕР_6. Наступление события происшествия действиями водителя ОСОБА_4, ОСОБА_11 и ОСОБА_12 не определялось, и они не располагали технической возможностью предотвратить происшествие. В данной дорожной обстановке водитель автобуса MAN A13», регистрационный номер НОМЕР_1 ОСОБА_13 при выполнении требований п.12.3 Правил дорожного движения располагал технической возможностью предотвратить происшествие. В данной дорожно-транспортной ситуации действия водителя автобуса MAN A13», регистрационный номер НОМЕР_1 ОСОБА_13 не соответствовали требованиям п.12.3 Правил дорожного движения и находились в причинной связи с наступлением происшествия. ( а.с. 47-62,164-166, 189-194 т.2). Ці висновки повністю узгоджуються з поясненнями очевидців цього ДТП, а саме свідків ОСОБА_6, ОСОБА_14, протоколом огляду місця події та схеми до нього, висновками додаткової автотехнічної експертизи №5365 від 11.01.2013 року (а.с.159-160 т.2).

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги у той частині, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у проведені автотехнічної експертизи і не долучив її висновки, які були зроблені на підставі заява захисника до експертної установи оскільки, органом досудового слідства по справі була проведена судова автотехнична транспортно-трасологічна експертиза та додаткові експертизи, а додаткова чи повторна експертизи можуть бути призначені якщо експертиза буде в неповною або не досить ясною, і коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності. Під час розгляду справи судом не були встановлені ці підстави, не вказувала на ці підстави і сторона захисту. Що стосується відмови у долучені висновків експертизи, то ці доводи суперечать матеріали справи із якою вбачається, що недивлячись на те, що ці висновки були надані суду під час дебатів, вони були долучені до справи і містяться у т. 5 а.с. 8-20.

Дослідивши висновки автотехнічної експертизи № 44 від 22.04.2014року, яка була проведена на підставі адвокатського запиту від 04.04.2014 року, колегія суддів вважає, що вона не може бути підставою для скасування вироку, оскільки всі ісходні дані, на підставі яких вона була проведена, надані адвокатом з пояснень тільки обвинуваченого ОСОБА_15 при його допиті у судовому засіданні, але ці пояснення суперечать протоколу огляду місця події та схеми до нього, яка підписана ОСОБА_3 і на якій відображено положення всіх транспортних засобів -учасників дорожньо-транспортної події та інших доказів по справі, із якої вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася на правій смузі руху, а тому твердження обвинуваченого, що зіткнення між його автобусом та автомобілем «Daewoo Nexia», відбулось на лівій смузі є неспроможними.

Що стосується доводів апеляційної скарги про невідповідність номерного знаку автомобіля марки «Daewoo Nexia», регістраційний номер НОМЕР_2, то вони були досліджені також судом першої інстанції і колегія суддів згодна із висновками суд у цій частині.

Перевірялись судом і доводи про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 недозволених методів ведення слідства і свого підтвердження вони не знайшли. Більш того, обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового слідства не перебував під вартою і мав можливість оскаржувати неправомірні дії відносно нього, але він нікуди не звертався, перевірку цих фактів проводив прокурор на підставі повідомлення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що з боку обвинуваченого ОСОБА_3 не було порушень вимог Правил дорожнього руху, які знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою під час якої були смертельно травмовані потерпілі є безпідставними і виходячи з доказів, які були перевірені у судовому засіданні, суд правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.286ч.3 КК України КК України. Підстав для скасування вироку і виправдання обвинуваченого по справі не вбачається. Оскільки саме від його необережних дій настала смерть потерпілих.

Керуючись ст.407КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Володарського районного суду Донецької області від 5 травня 2014 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.

Судді: