Постанова № 39878155, 24.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4654/13-а

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Федусика А.Г.,

Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014р. в справі за позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

27 жовтня 2010 року Херсонський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про повернення коштів допомоги по безробіттю за період з листопада 2008р. по червень 2010р., матеріальної допомоги в період навчання, компенсації витрат на проїзд, вартості професійного навчання у сумі 13 748,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до проведеної перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», було встановлено, що за даними трудової книжки відповідач звільнена за власним бажанням у зв'язку з переїздом, а за наказом - звільнена за власним бажанням згідно поданої заяви. Оскільки відповідач на час реєстрації подав неправдиві відомості, позивач вважає, що вона отримала допомогу по безробіттю обманним шляхом та повинна її повернути.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Херсонського центру зайнятості кошти в сумі 13 748,44 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями відповідач подала касаційну скаргу в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.05.2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд України, повертаючи справу на новий розгляд, зазначив, що судами не були досліджені обставини звільнення ОСОБА_2 та не встановлені причини розбіжностей формулювання її звільнення, оскільки згідно записів в трудовій книжці відповідач звільнена за власним бажанням в зв'язку із переїздом, згідно наказу та заяви про звільнення - за власним бажанням без зазначення поважної причини.

При новому розгляді справи постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Херсонського центру зайнятості кошти в сумі 13 748,44 грн.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приховавши факт звільнення без поважної причини, незаконно отримала матеріальне забезпечення, а саме: допомогу по безробіттю за період з 28.11.2008р. по 14.09.2009р. у сумі 8 796,64 грн., матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного з 15.09.2009р. по 22.11.2009р. у сумі 1 874, 50 грн., компенсацію вартості на проїзд за період з 15.09.2009р. по 30.04.2010р. у сумі 584 грн., вартість навчання з 15.09.2010р. по 10.06.2010р. у сумі 2 493, 30 грн. Всього 13 748,44 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

ОСОБА_2 звернулась із заявою 21 листопада 2008 року до Херсонського центру зайнятості про надання статусу безробітної (а.с.10). Згідно наказу № НТ081128 від 28 листопада 2008 року, на підставі поданої заяви відповідачу присвоєно статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 28 листопада 2008 року, як такій, що звільнена за власним бажанням з поважної причини (у зв'язку з переїздом). З правами та обов'язками безробітної ОСОБА_2 ознайомлена на інформаційному семінарі 28.11.2008 року.

Відповідно до заяви безробітної ОСОБА_2 14.09.2009р. укладено договір № 212009091400068 між Херсонським центром зайнятості та відповідачем, щодо його професійного навчання за професією кухар-кондитер 3-го розряду строком на 8,20 місяців (175 год.) (а.с. 12).

Згідно корінця направлення на навчання № 60-0907 від 14.09.2009р. ОСОБА_2 зараховано до Державного навчального закладу «Херсонське вище професійне училище ресторанного господарства».

Відповідно до акту перевірки достовірності страхових випадків і обґрунтованості виплат матеріального забезпечення згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 507/р-4 від 18.05.2010р встановлено, що ОСОБА_2 працювала на ТОВ «Данон Дніпро» з 13.09.2006р. по 20.10.2008р. та була звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, без зазначення поважної причини, що підтверджується заявою про звільнення та наказом № 405-К від 20.10.2008р. (а.с. 14-15).

Листом № 11-11/4071 від 02.09.2010р. направленим рекомендованою кореспонденцією, запропоновано ОСОБА_2, добровільно повернути отримані кошти, даний лист відповідач отримав, але на момент подачі позову заборгованості не сплатив.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач був попереджений, що в разі отримання допомоги по безробіттю незаконним шляхом (отримання заробітку, доходу, пенсії, проходження очного курсу навчання в навчальному закладу; приховування факту працевлаштування та в інших випадках) і відмови від добровільного повернення службі зайнятості суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю цю суму буде стягнено в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звільнена за власним бажанням за відсутності поважної причини. Про зазначені обставини повідомила сама відповідачка, пояснивши, що наміру на переїзд в неї не було та вона не переїжджала до іншої місцевості.

З метою усунення неповноти з'ясування обставин по справі, про що зазначено судом касаційної інстанції, Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 06 травня 2014р. від ТОВ «Данон Дніпро», де працювала ОСОБА_2, витребувана інформація про причини розходження даних про формулюванні причин звільнення ОСОБА_2 в наказі про звільнення та в трудовій книжці.

У відповіді від 26.05.2014р. № 228 ТОВ «Данон Дніпро» повідомило, що причини розходження даних у формулюванні причин звільнення йому не відомі.

Разом з цим, враховуючи пояснення відповідача в суді першої інстанції про відсутність поважної причини для звільнення, які підтверджуються змістом касаційної та апеляційних скарг ОСОБА_2, судова колегія приходить до висновку про відповідач звільнена з ТОВ «Данон Дніпро» 20.10.2008р. за власним бажанням без поважних обставин та в трудовій книжці відповідачки допущена помилка.

При цьому, судова колегія вважає, що вини позивача у наданні недостовірних даних до центру зайнятості не встановлено, оскільки трудова книжка заповнювалась посадовою особою ТОВ «Данон Дніпро» та з невідомих причин запис про звільнення здійснений відмінним від запису у наказі та у заяві відповідача про звільнення.

Оцінюючи викладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_2 державної допомоги з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості, як визначено ч.3 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ.

Проте, судова колегія враховує, що відсутність поважних причин при звільненні не виключає право для особи на отримання соціального страхування на випадок безробіття. В даному випадку допомога по безробіттю виплачується не з 8 дня, а з 91-календарного дня після реєстрації застрахованої особи (ч.3 ст.23 Закону № 1533-ІІІ).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума заборгованості в розмірі 13 748,44 грн. складається з допомоги по безробіттю в розмірі 8 796,64 грн., матеріальної допомоги в період професійної підготовки в розмірі 1 874,50 грн., компенсації на проїзд - 584 грн., вартості навчання - 2 493,3 грн.

Позивач зареєстрована в Херсонському міському центрі зайнятості 21.11.2008р., та підстави вважати, що така реєстрація відбулась з порушенням встановленого порядку відсутні.

Враховуючи вищезазначене, відповідач має право на отримання державної допомоги по безробіттю за вирахуванням 90 днів (3 місяців) з дня її реєстрації в державній службі зайнятості, тобто з 21.02.2009р.

Професійна підготовка відповідача проходила з вересня по листопад 2009р. та пов'язані з нею виплати відбувались з вересня 2009р. по травень 2010р, що підтверджується витягом з наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 (а.с.20-21).

Оскільки професійне навчання відповідача та відповідні виплати Херсонським міським центром зайнятості проводилися у періоді після 90 днів після реєстрації ОСОБА_2 в центрі зайнятості, остання мала право на таке навчання та отримання відповідної державної допомоги навіть за відсутності поважної причини при звільненні.

В ході апеляційного розгляду на вимогу суду центром зайнятості наданий помісячний розрахунок здійснених виплат (а.с.150).

Виходячи, що відповідач мала право на отримання допомоги по безробіттю з 21.02.2009р., нею надмірно отримані виплати за 90 днів в розмірі 3 228,7 грн.

При цьому, судова колегія враховує, що розмір допомоги по безробіттю, на яке б позивач мала право за відсутності поважної причини для звільнення (80 відсотків до визначеного розміру відповідно до п.2.4 розділу 2 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного", затвердженого наказом Мінпраці від 20.11.2000р. № 308) відповідає розміру допомоги, починаючи з 91 дня, яке вона отримувала (ч.1 ст.23 Закону № 1533-ІІІ).

Визначаючи остаточну суму для стягнення, судова колегія зазначає, що згідно довідки ПП «Галан-Транс» від 20.01.2014р. № 2 за період роботи 07.08.2013р. по 06.12.2013 р. з заробітної плати ОСОБА_2 були проведені утримання та перераховано на рахунок Херсонського центру зайнятості 564,41 грн. (а.с. 112).

Відтак, остаточна сума заборгованості складає 2 664,29 грн. (3 228,7-564,41).

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі, неврахування наведених правових норм призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє частково.

Згідно ч.5 ст.94 КАС України витрати на оплату судового збору, яки мала понести відповідачка при подачі апеляційної скарги, компенсуються за рахунок Держаного бюджету.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення позову Херсонського міського центру зайнятості.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Херсонського міського центру зайнятості 2 664 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 29 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: А.Г. Федусик