Постанова № 39878154, 08.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8484/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

при секретарі Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БТК Агро» до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

12.12.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «БТК Агро» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень: від 21.06.2013р. № 0000162200 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ на 125 321 грн., в т.ч. за основним платежем на 57 105 грн. та штрафними санкціями - 68 216 грн., від 21.06.2013р. № 0001661700 про збільшення податкового зобов'язання по ПДФО на 14 573,22 грн., в т.ч. за основним платежем на 2 310,15 грн. та штрафними санкціями - 12 263,07 грн., від 11.09.2013р. № 0000292200 про донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у вигляді штрафу 170 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок ДПІ про заниження ПДВ внаслідок неправомірного віднесення позивачем до скороченої декларації з ПДВ податку на додану вартість по наданню послуг СП «Агро Нива» та ТОВ «Винхол Оксамитне» не ґрунтуються на правильному застосуванні ст.209 ПК України. При проведенні перевірки податковим органом не враховано, що позивач за 2010р. не здійснював забруднення навколишнього природного середовища, в зв'язку з чим відсутні підстави для подання ДПІ розрахунку по даному збору, та як наслідок донарахування відповідних зобов'язань. Висновок ДПІ про заниження ПДФО при виплаті доходу ОСОБА_2 за здійснення перевезень також не ґрунтується на законі, враховуючи, що ОСОБА_2 був СПД, у позивача відсутній обов'язок щодо утримання з виплачених сум податку з доходів фізичних осіб.

ДПІ заперечувало проти позову та зазначала, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі вимог законодавства з урахуванням всіх обставин справи, в зв'язку з чим, просила у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року позов задоволений частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 21.06.2013р. № 0000162200 та № 0001661700 частково: на суму основного платежу 1428,15 грн. та штрафних санкцій - 7 423,39 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

Проведеною документальною позаплановою перевіркою ТОВ «БТК Агро», за результатами якої 05.06.2013р. складений акт № 330/2200/36340986, встановлено порушення позивачем, в тому числі:

- пп.209.15.2 п.209.15.ст.209 ПК України, в результаті чого занижений ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2011р. - листопад 2012р., всього на суму 57 105 грн.,

- пп.6.5.1 ст.6 Закону України від 22.05.2003р. № 889 «Про податок з доходів

фізичних осіб», п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, в зв'язку з

чим не утримано ПДФО за 2010-2011рр на загальну суму 2 310,15 грн.,

- ст.ст.4,9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабміну України від 01.03.1999р. № 303, пп.2.1 п.2, пп.3.1 п.3 пп.6.2 п.6, пп.7.2

п.7 наказу Мінохорони України від 19.07.1999р. № 162/379, пп.4.1.4б п.4.1 ст.4

Закону України від 21.12.2000р. №2181 «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в

частині ненадання ТОВ «БТК Агро» розрахунку збору за забруднення

навколишнього природного середовища за 2010р.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок відображення позивачем у скороченій декларації з ПДВ за 2011- 2012рр. сум ПДВ по операціям по наданню позивачем іншим суб'єктам господарювання - СП «Агро Нива» та ТОВ «Винхол Оксамитне» послуг з обробки та збиранню винограду. Враховуючи, що контрагенти позивача не є суб'єктами ФСП, позивачем суми ПДВ по операціям з ними повинні відображатися у загальній декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

ДПІ також вважала заниження позивачем ПДФО за рахунок несплати цих сум при виплаті доходу ОСОБА_2 та заробітної плати ОСОБА_3, яка перевищувала встановлений п.6.5.1 ст.6 Закону № 889 розмір для застосування соціальної пільги.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «БТК Агро» не наданий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010р., що є порушення Порядку № 303.

За наслідками перевірки податковий орган 21.06.2013р. склав податкові повідомлення-рішення:

- № 0001661700 про збільшення грошового зобов'язання по ПДФО на 14 573,22 грн., в т.ч. за основним платежем на 2 310,15 грн. та штрафними санкціями - 12 263,07 грн.,

- № 0000162200 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 125 321 грн., в

т.ч. за основним платежем на 57 105 грн. та штрафними санкціями на 68 216 грн.

- № 0000182200 про застосування штрафних санкцій за забруднення

навколишнього природного середовища в розмірі 850 грн.

Не погодившись із прийнятими ППР, позивач скористався правом на адміністративне оскарження їх до Головного управління Міндоходів в Одеській області. Рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.08.2013р. № 663/10/15-32-10-02-07 ППР № 0001661700 та № 0000162200 залишені без змін, ППР № 0000182200 скасовано.

На підставі зазначеного рішення податкового органу 11.09.2013р. прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000292200 застосування штрафних санкцій за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 170 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування ППР № 0000162200 в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «СП «Агро Нива» з червня 2011р. по листопад 2012р. та ТОВ «Винхол Оксамитне» у листопаді 2011р. до скороченої декларації з ПДВ.

Судова колегія погоджується з цим висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (абз. 1 п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103,4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Із змісту пп.209.15.2 п.209.15 ст. 209 ПК України вбачається, що діяльність у сфері сільського господарства є, окрім виробництва продукції рослинництва чи тваринництва, також надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Згідно з п.п. 209.17.14. ст.209 ПК України, дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства поширюється на надання послуг, зокрема у рослинництві, надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: обрізання винограду; надання послуг із збирання врожаю надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу.

Позивач є сільськогосподарським підприємством, та знаходить на спеціальному режимі оподаткування.

В ході перевірки встановлено, що відповідно до договорів від 01.03.2011р. № 05/11 та від 01.06.2011р. № 23/11 та первинних бухгалтерських та податкових документів, позивачем надані послуги ТОВ СП «Агро-Нива» по обробці молодих виноградників у періоді червень 2011р. - листопад 2012р. та ТОВ «Винхол Осамитне» - по збиранню винограду у листопаді 2011р. (стор.8 акту, додаток 7 до акту а.с.43).

Аналіз наведених норм права з врахуванням обставин справи дає підстав для висновку, що позивач, надаючи послуги сільськогосподарським підприємствам по обробці виноградників та по збору врожаю винограду, здійснював діяльність у сфері сільського господарства, а тому правомірно відобразив результати діяльності з постачання сільськогосподарських послуг у скороченій декларації з ПДВ.

Податковим кодексом не передбачено критерію віднесення послуг до сільськогосподарських лише в разі надання їх підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування.

Підпункт 209.15.2 п.209.15 ст. 209 ПК України визначає, що такі послуги мають надаватися сільгосппідприємствам.

Доводи апелянта проте, що на момент проведення господарських операцій контрагенти позивача не являлись сільськогосподарськими, оскільки наявні в них основні ресурси - земельні ділянки надані в суборенду позивачу, спростовується наступним.

З витребуваних апеляційним судом від позивача документів вбачається, що 01.06.2011р. позивач уклав з ТОВ СП «Агро-Нива» та ТОВ «Винхол Оксамитне» договори суборенди земельних ділянок, відповідно розміром 264,47 га та 110,3057 га. Разом з тим у зв'язку із відсутністю граничних знаків земельних ділянок в натурі, фактично земельні ділянки передані 12.12.2011р., що підтверджується відповідними актами (а.с.252-274).

Отже, станом на грудень 2011р. ТОВ СП «Агро-Нива» та ТОВ «Винхол Оксамитне» мали в своєму розпорядженні та користуванні земельні ділянки, а тому позивач мав змогу надавати їм сільськогосподарські послуги.

Крім того, позивачем надані копії договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ СП «Агро Нива» та фізичними особами, відповідно до яких з 07.12.2010р. ТОВ СП «Агро Нива» мало у довгостроковому користування земельні ділянки, загальною площею більше ніж 10 га., для виробництва сільськогосподарських культур та вирощування багаторічних насаджень.

Наведені обставини доводять можливість надання позивачем сільськогосподарських послуг ТОВ СП «Агро-Нива» по обробці молодих виноградників з липня по листопад 2012р.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.06.2012 року № 0000162200, оскільки товариством дотримано вимоги податкового законодавства при віднесення сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «СП «Агро Нива» та ТОВ «Винхол Оксамитне» до скороченої декларації з ПДВ.

Частково задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013р. № 0001661700 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, утриманого податковим агентом, в т.ч. за основним платежем на суму 2 310,15 грн. та штрафними санкціями - 12 263,07 грн., суд першої інстанції виходив з відсутності порушень податкового законодавства щодо утримання податку при виплаті доходу ФОП ОСОБА_2 Проте таке порушення мало місце при виплаті зарплати ОСОБА_3

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, проте вважає, що при частковому скасуванні нарахованої штрафної санкції суд визначив її невірно.

Згідно акту перевірки грошове зобов'язання з ПДФО складається з наступних порушень (стор.21-23):

- ФОП ОСОБА_2 надані послуги позивачу з перевезення вантажу (винограду), в зв'язку із чим 06.10.2011р. йому виплачений дохід в розмірі 9 521 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 428,15 грн.,

- при виплаті заробітної плати ОСОБА_3 позивачем застосована соціальна пільга, як працівнику, чий розмір заробітної плати не перевищує суму місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового періоду. Проте, в ході перевірки встановлено, що в період з березня по вересень 2010р. заробітна плата працівника була більшою, ніж місячний прожитковий мінімум, в зв'язку із чим позивачу донарахований податок з доходів фізичних осіб в розмірі 882 грн.

- при виплаті заробітної плати працівникам з каси ТОВ «БТК Агро» податок з доходів фізичних осіб має бути перерахований до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем виплати (п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України). Актом перевірки встановлено, що 07.10.2011р. з каси підприємства виплачена зарплата, податок з доходів фізичних осіб утриманий в розмірі 28 265,45 грн. та перерахований до бюджету лише 10.10.2011р., 12.10.2012р. з каси підприємства виплачена зарплата, в т.ч. ПДФО в розмірі 16 436,68 грн., а перерахування податку відбулось 16.10.2011р. На несвоєчасно перераховані суми податку ДПІ застосувала штрафні санкції в розмірі 25%, відповідно 7 066,36 грн. та 4 109,17 грн., що відповідає положенням п.127.1 ст.127 ПК України,

- за надання недостовірних відомостей в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь платників податку і сум утриманих з них податків за 4 кв. 2010р, за 2011р., за 1-3 кв.2012р. нарахована штрафна санкція, передбачена п.119.2 ст.119 ПК України в розмірі 510 грн.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідно до п.177.8 ст.177 ПК України позивач звільнений від обов'язку утримувати податок з доходів, виплачених фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 На підтвердження правомірності неутримання податку з доходів позивач надав копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2, яку він отримав від контрагента при здійсненні господарської операції (а.с.64).

Доводи апелянта, що ФОП ОСОБА_2 у 2011р. здійснював діяльність зі сплатою фіксованого податку за видом діяльності 52.62.0 - роздрібна торгівля з лотків на ринках, а тому відповідно до ст.13 Декрету Кабміну «Про прибутковий податок з громадян», доходи такого підприємця, одержані від інших видів підприємницькою діяльності, оподатковуються в загальному порядку, не спростовують висновків суду.

Аналіз наведених норм права дає підстав для висновку, що знаходження ФОП ОСОБА_2 на фіксованому податку та надання ним інших послуг, не передбачених патентом, не встановлює для ТОВ «БТК Агро», як суб'єкта, який нараховує та виплачує дохід, утримувати податок з виплаченого доходу, оскільки в нього відсутній обов'язок витребовувати від фізичної особи-підприємця інші документи, ніж свідоцтво про державну реєстрацію.

В даному випадку має місце неналежне декларування своїх доходів ФОП ОСОБА_2 та несплата їм податку з інших доходів, ніж зазначених у патенті, що має наслідком збільшення грошового зобов'язання з ПДФО саме ОСОБА_2, а не ТОВ «БТК Агро».

З приводу несвоєчасності сплати позивачем до бюджету утриманого податку судом першої інстанції абсолютно вірно зазначено, що 07.10.2011р. - день, коли утриманий ПДФО при виплаті зарплати, був п'ятницею, тому 10.10.2011р., коли здійснено перерахування податку до бюджету є наступним першим робочим днем, в зв'язку з чим позивачем дотримано вимоги п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України.

Інші порушення ТОВ «БТК Агро» в частині не нарахування податку з доходів фізичної особи та несвоєчасного перерахування до бюджету є доведеними та не спростовані позивачем.

Відтак, ППР від 21.06.2013р. № 0001661700 підлягає скасуванню в частині донарахування ПДФО по операції із ФОП ОСОБА_2 на суму основного платежу - 1 428,15 грн. та штрафних санкцій в розмірі 357,04 грн., а також в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 7 066,36 грн. за несвоєчасне перерахування утриманого доходу в розмірі 28 265,45 грн.

Також підлягає скасуванню нарахована штрафна санкція за надання недостовірних відомостей в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь платників податку і сум утриманих з них податків, враховуючи наступне.

Відповідно до п.51 1 ст.51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Оскільки в ході судового розгляду встановлена правомірність неутримання позивачем сум податку з ФОП ОСОБА_2 у жовтні 2011р., а інших порушень неврахованого або неутриманого податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік та 2012р., яки б могли вплинути на правильність сум нарахованого та утриманого податку, перевіркою не встановлено (стор.23 акту перевірки), відсутні підстави для накладення штрафу.

За порушення при утриманні податку з доходів працівника ТОВ «БТК Агро» ОСОБА_3, яке мало місце протягом березня-вересня 2010р., яке вплинуло на правильність та достовірність податкового розрахунку за 2010р., відповідальність має визначатися не ПК України, який набрав чинності лише з 01.01.2011р., а Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, який передбачає відповідальність у вигляді штрафу за аналогічні порушення в іншому розмірі.

Відповідно до наданого розрахунку грошового зобов'язання по ПДФО, податковий орган, нараховуючи штрафні санкції, керувався лише п.119.1 ст.119, п.127.1 ст.127 ПК України.

Судом першої інстанції правильно визначений розмір основного платежу, на який скасовується ППР від 21.06.2013р. № 0001661700, а саме на суму 1428,15 грн.

Проте, судом невірно визначена сума штрафної санкції, на яку скасовується зазначене податкове повідомлення-рішення, загальний розмір якої повинен складати 7 643,90 грн.

Предметом апеляційного оскарження є податкові повідомлення-рішення від 21.06.2013р. № 0000162200 та № 0001661700. Тому підстав для надання правової оцінки податковому повідомленню-рішенню від 11.09.2013р. № 0000292200 колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.201 КАС України, судова колегія змінює рішення суду в частині скасування ППР № 0001661700 від 21.06.2013р.щодо нарахування штрафних санкцій,в іншій частині - залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,201,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року - змінити в частині розміру штрафної санкції, на яку скасовується податкове повідомлення-рішення № 0001661700 від 21.06.2013р., а саме на суму 7 643 (сім тисяч шістсот сорок три) грн. 90 коп.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко