Ухвала суду № 39867454, 08.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2014 рокусправа № 808/7772/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2013 року у справі №808/7772/13-а за позовом:ОСОБА_1 до: про:Запорізького районного відділу Державної міграційної служби України визнання протиправною відмову у наданні дозволу на імміграцію та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013р. ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізького районного відділу Державної міграційної служби України про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на імміграцію та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 3-5/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №808/7772/13-а за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточненого адміністративного позову /а.с. 16-18/, на те, що 21.06.2013р. Запорізьким районним відділом державної міграційної служби України у Запорізькій області позивачу було відмовлено у наданні дозволу на імміграцію, у зв'язку з тим, що перелік документів, наданих позивачем разом із заявою, не відповідає вимогам п.2 ст. 9 та п. 4 ст. 10 Закону України «Про імміграцію» та пп. 9, 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1983 від 26.12.2002 року, також у зв'язку з тим, що позивачем у заяві про надання дозволу на імміграцію було зазначено свідомо неправдиві відомості щодо місця її проживання в Україні. Позивач вважає таку відмову незаконною та просив суд визнати протиправною відмову Запорізького районного відділу Державної міграційної служби України у наданні дозволу на імміграцію ОСОБА_1, зобов'язати Запорізький районний відділ Державної міграційної служби України у Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання їй дозволу на імміграцію в Україну.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. у справі №808/7772/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя -Нестеренко Л.О.) /а.с. 95-96/.

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм чинного матеріального права, просить скасувати постанову суду від 25.12.2013р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі /а.с. 101-104/.

Відповідач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції у даній справі об'єктивно, повно, всебічно досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, прийнято законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду від 15.12.2013р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача та представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції встановлено, що 31.07.2012р. позивач звернувся до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Запорізькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію /а.с. 35-36/.

Листом від 29.08.2012 вих. № 2328/84 року Запорізький районний відділ Державної міграційної служби України повідомив позивача про необхідність у найкоротший термін надати в додаток до її заяви документи з фактичного місця проживання на території України, про законність перебування на території України, заяви батька дитини, посвідченої нотаріально, про те, що він не заперечує проти імміграції дитини разом з матір'ю /а.с. 61/.

У зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки поданої нею заяви про надання дозволу на імміграцію, відповідач у своєму висновку від 04.12.2012р. відмовив їй та її неповнолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у наданні дозволу на імміграцію на підставі п.4 ст.10, ч.9 ст.9 Закону України «Про імміграцію», у зв'язку з зазначенням в заяві завідомо неправдивих відомостей та ненаданням усіх зазначених документів про надання дозволу на імміграцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про імміграцію» заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:

1) особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;

2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції.

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо

тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим

нотаріально, подаватися іншою особою.

За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.

Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи:

1) три фотокартки;

2) копія документа, що посвідчує особу;

3) документ про місце проживання особи;

4) відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі);

5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1983 від 26.12.2002р..

Відповідно до п.14 Порядку територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з'ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України «Про імміграцію», надсилають відповідні запити до регіональних органів СБУ, Національного центрального бюро Інтерполу та Держкомкордону. Регіональні органи СБУ, Національне центральне бюро Інтерполу та Держкомкордон проводять у межах своєї компетенції у місячний термін після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який зробив запит.

Відповідно до п. 16 Порядку у разі коли прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції територіальних органів і підрозділів, ці органи аналізують у місячний термін отриману від зазначених в абзаці другому пункту 14 цього Порядку органів інформацію та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що позивачем разом з заявою про надання дозволу на імміграцію не було надано відповідачу: - документи про законність його перебування на території України, - нотаріально посвідчену заяву батька дитини про те, що він не заперечує проти імміграції дитини разом з матір'ю. Крім цього відповідно до довідки №01-29/2148 від 08.10.2012р., яка видана виконавчим комітетом Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізького області / а.с. 55/ за адресою вул. Радянська, 32, с. Біленьке, Запорізького району Запорізького області. ОСОБА_1, позивач у даній справі, не проживала.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що відповідач відмовляючи у наданні дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 діяв на підставі та в межах і у спосіб передбачений чинним законодавством.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив у даній справі обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, і тому постанову суду першої інстанції від 25.12.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм права і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.12.2013р. у справі №808/7772/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 16.07.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко