Постанова № 39862965, 23.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа№ 910/4033/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2014р. у справі № 910/4033/14 (суддя Мандриченко О.В.)

За позовом Приватної агрофірми «Дністер»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсним договору оренди № 08-08/12 від 08.08.2012р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (скаржник): ОСОБА_3 (довіреність від 07.05.2014р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2014р. позовні вимоги Приватної агрофірми «Дністер» задоволено, визнано недійсним договір оренди спецтехніки № 08-08/12 від 08.08.2012р., що укладений між Приватною агрофірмою «Дністер» та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, стягнуто судові витрати.

Ухвалою суду від 05.06.2014р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у якій, скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2014р. по справі № 910/4033/14 за позовом Приватної агрофірми «Дністер» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у позові.

З рішенням суду від 08.05.2014р. апелянт не згоден та вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За твердженнями скаржника, оспорюваний договір оренди був прийнятий до виконання ПАФ «Дністер», його укладення було схвалено позивачем, відповідно в силу вимог ст. 241 ЦК України, відсутні підстави для визнання цього договору недійсним.

В судове засідання не з'явились представники позивача - ПАФ «Дністер», однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, апеляційна скарга може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судом розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги обґрунтоване неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання, однак зазначені обставини не є перешкодою для розгляду скарги, оскільки стороною у справі є ПАФ «Дністер», а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість уповноважити на участь в судовому засіданні іншу особу.

Відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо.

Заявлена вимога позивача зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 надіслати на поштову адресу Приватної агрофірми «Дністер» (81600, Львівська обл., м. Миколаїв, Майдан Незалежності 4) копію апеляційної скарги у даній справі судом розцінюється як вчинення умисних дій представником сторони на затягування судового процесу по розгляду апеляційної скарги, оскільки до апеляційної скарги долучені докази направлення апеляційної скарги на юридичну адресу Приватної агрофірми «Дністер» за якою підприємство отримує поштову кореспонденцію, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду у справі. Окрім того доказом отримання апеляційної скарги ПАФ «Дністер» є роздруківка з інтернет-ресурсу про вручення рекомендованого відправлення з штрих-кодом 7900039339117 (представлена в оригіналі квитанція № 8695 від 26.05.2014р. про направлення апеляційної скарги позивачу) 28.05.2014р., а повноважний представник ПАФ «Дністер» адвокат ОСОБА_5 був ознайомлений з матеріалами справи в Київському апеляційному господарському суді 13.06.2014р., тобто задовго до призначеного у справі судового засідання.

Через відсутність неможливості розгляду апеляційної скарги на призначену дату судового засідання у судовому засіданні про яке повідомлені належним чином представники сторін, судом відхилені заявлені позивачем клопотання про необхідність продовження строку розгляду спору, про відкладення розгляду апеляційної скарги та про зобов'язання апелянта здійснити відправлення апеляційної скарги на зазначену представником адресу агрофірми.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про наявність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що згідно предмету укладеного 08.08.2012р. між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 як орендодавцем та Приватною агрофірмою «Дністер», як орендарем, договору оренди спецтехніки, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування (оренду):

- бульдозер марки Fiat - Allis HD-31 з номерним знаком Т00460ВС.

Предметом спору у справі є вимога позивача про недійсність договору від 08.08.2012р., що укладений між сторонами; підставою позову визначено перевищення повноважень директора ПАФ «Дністер» ОСОБА_6, яким підписано зазначений договір без рішення зборів учасників, як це передбачено п. 6.6 редакції статуту Приватної агрофірми «Дністер» затвердженого загальними зборами учасників Приватної агрофірми «Дністер» протоколом 01-09/11 від 28.09.2011р..

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Згідно ст. 202, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Договір від 08.08.2012р. зі сторони позивача підписано директором агрофірми - ОСОБА_6, який згідно з преамбулою договору, діяв на підставі статуту ПАФ «Дністер».

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 05.05.2014р., ОСОБА_6 є керівником ПАФ «Дністер».

Згідно з п. 6.12 Статуту ПАФ «Дністер» (в редакції, затвердженій загальними зборами учасників Приватної агрофірми «Дністер» протоколом 01-09/11 від 28.09.2011р.) директор має право без доручення здійснювати дії від імені Агрофірми, укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Агрофірми, давати доручення стосовно господарської діяльності на суму, що не перевищує 50% статутного капіталу Агрофірми.

Статут підприємства не має обмежень щодо укладення директором агрофірми господарських договорів (по сумі що не перевищує 50% статутного капіталу), а позивач не надав доказів, які б підтверджували обмеження повноважень директора підприємства на момент укладання договору оренди 08.08.2012р..

Крім того, протягом більше трьох років від дня укладення договору, здійснення орендного користування переданим підприємству майном, збори учасників агрофірми не вирішували питання щодо обмеження повноважень директора, і позивачем не оспорювався договір, як такий, що укладений з перевищенням повноважень виконавчого органу в особі директора.

Компетенція найвищого органу управління агрофірми згідно положень п. 6.6 статуту не скасовує повноважень директора передбачених статутом товариства (п. 6.12), а свідчить про те, що прийняття рішення про укладення правочинів (стосовно нерухомості, активів, залучення коштів, надання гарантій, позик, поруки, оренди, безоплатної передачі майна, або відчуження іншим шляхом) належить, також, і до компетенції зборів учасників агрофірми.

Статутом агрофірми прийняття рішень про укладення договорів оренди не визначено виключною компетенцією загальних зборів, а відповідних вимог не містить і законодавство України. Перелік повноважень найвищого органу агрофірми - зборів учасників агрофірми не є вичерпним, у п. 6.6 статуту вказано, що найвищий орган агрофірми може розглядати й інші питання діяльності Агрофірми, і не означає неможливості вирішення питань діяльності агрофірми іншими органами в межах наданих статутом повноважень без попереднього їх розгляду зборами учасників.

Правове регулювання відносин оренди на законодавчому рівні, зокрема в частині спеціальних норм у відношенні суб'єктів господарювання (ст. 291 ГК України) передбачає, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Термін оренди майна визначений у розділі 4 договору: з дати підписання акту приймання-передачі і до 08 серпня 2015 року.

Здійснення орендного користування при проведенні орендних платежів протягом визначеного строку оренди є господарським зобов'язанням позивача, яке виникло з договору оренди від 08.08.2012р., а виконання договору позивачем підтверджується представленими до матеріалів справи: актом приймання-передачі майна, що орендується від 08.08.2012р. (підтверджено прийняття ПАФ «Дністер» в користування майна погодженого договором); актами надання послуг № 2 від 31.08.2012р., № 3 від 30.09.2012р., № 4 від 31.10.2012р., № 5 від 30.11.2012р., № 6 від 31.12.2012р. (підтверджено здійснення орендного користування), у наданій до справи позовній заяві фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спірним договором зазначено про отримання від ПАФ «Дністер» оплат за договором в розмірі 133 800 грн. (аркуш справи №55-56), платіжні доручення про проведення ПАФ «Дністер» оплат за договором № 08-08/12 від 08.08.2012р. залучені до матеріалів справи.

Згідно з положеннями ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Встановлені під час розгляду справи обставини щодо вчинення дій по виконанню договору від 08.08.2012р. з боку позивача свідчать про визнання та схвалення підприємством укладеного договору оренди, у зв'язку з чим посилання позивача на підписання договору директором з перевищенням повноважень, не може бути підставою недійсності договору при наявних доказах визнання та схвалення укладеного від імені підприємства правочину самим підприємством.

В частині застосування положень закону, судом апеляційної інстанції враховуються висновки зроблені Верховним Судом України у постанові від 10 квітня 2012р. у справі № 3-16гс12, які обов'язкові до врахування при прийнятті рішення господарським судом в силу положень ч. 3 ст. 82 ГПК України.

Статутом позивача передбачено право його директора на укладення угод від імені ПАФ «Дністер», позивачем було вчинено наступне схвалення спірного договору, а в судовому порядку не доведено обставин з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання договору недійсним.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов'язане із підписанням договору оренди від 08.08.2012р. від імені ПАФ «Дністер» його ж директором. Жодних належних доказів, що ОСОБА_6 діяв від свого імені або ж з якимось іншим умислом порушити права ПАФ «Дністер», позивачем не надано.

Вимоги про недійсність договору з підстав перевищення повноважень директором підприємства свідчать про фактичне звинувачення особи у перевищенні наданих повноважень, неправомірному використанні печатки підприємства (шахрайство) тощо та є складом злочину, що переслідується кримінальним законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Станом на час розгляду справи, позивачем не надано суду обвинувального вироку чи відомостей про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_6 за встановленим фактом перевищення повноважень при укладенні договору оренди від 08.08.2012р., а відтак усі заяви позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України судове рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2014р. № 910/4033/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватної агрофірми «Дністер» відмовити.

4. Стягнути з Приватної агрофірми «Дністер» (81635, Львівська обл., Миколаївський район, с. Верин, ідент. код 03762064) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (04119, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 609 грн. (шістсот дев'ять гривень) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/4033/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала