Постанова № 39860119, 04.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2014 року 14:00 № 2а-10454/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Солекс»,

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про

скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солекс» (надалі – позивач) звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Святошинському районі міста Києва №0002372330/0 від 08.05.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 №К/9991/12018/11 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому Вищий адміністративний суд України вказав, що суди при вирішенні спору не звернули уваги на зазначені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) та не встановили, яким чином набувалось право гри, яка саме операція (обмінна чи надання послуги) здійснювалась при прийманні грошей, з огляду на доводи позивача про використання опломбованого та приведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій – контрольно-касового апарату, модель якого внесено до Державного реєстру.

Розгляд справи здійснено із врахуванням частини п’ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю порушень, за які відповідачем накладено штрафні санкції. На думку позивача, не оснащення гральних автоматів запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю) не може бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки здійснюючи розрахунки із споживачами позивачем застосовувався належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, який внесений до державного реєстру, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято правомірно та з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

ДПІ у Київському районі м. Донецька проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а саме, зали гральних автоматів, розташованої у м. Донецьку, пр-т Київський, 55-Е, за результатами якої складено акт №0432/26/57/23/24102644 від 10.04.2009.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме, встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходились 25 гральних автоматів, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, які не переведені у фіскальний режим роботи, не обладнані запам’ятовуючим пристроєм (фіскальною пам’яттю).

На підставі акта перевірки, відповідно до п.п. 1, 2 ст.17 Закону №265/95-ВР відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8750 грн. №0002372330 від 08.05.2009.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

В силу приписів п.п. 1, 2, 5 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Разом з тим, згідно абз. 3, 9 ст. 2 Закону №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Гральний автомат, відповідно до вимог п. 1.2 розділу 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 за №622/12496 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), відтак є автоматом з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно зі ст.12 Закону №265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Позивачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і не зареєстровані у органі державної податкової служби.

Відповідно до ст. 13 Закону №265/95-ВР вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 11 Закону №265/95-ВР терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Постанова №121) встановлено строк переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів – з 31.12.2006.

Пунктом 2 Постанови №121 на Міністерство промислової політики покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.2009 №7 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (який діяв на момент перевірки) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій також було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Між тим, звертається увага що названа комп’ютерно-касова система «Фіскал» вже була включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, починаючи з 01.07.2008 згідно наказів Державної податкової адміністрації України №430 від 01.07.2008 та №581 від 10.09.2008.

Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов’язок щодо забезпечення переведення суб’єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

А суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати систему «Фіскал» з моменту включення даної комп’ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і з цього часу не повинні вводити в експлуатацію гральні автомати, які не забезпечують можливості застосування цієї системи. При цьому, судом наголошується на тому, що вони і мали технічну можливість це здійснити.

Як встановлено судом з наявних у матеріалах справи документів, перевірка позивача була проведена після дати, з якої суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати систему фіскал.

В матеріалах справи відсутні докази придбання та встановлення позивачем комп’ютерно-касової системи «Фіскал» на гральні автомати, що ним використовуються.

Обов’язок дотримуватись вимог Закону щодо фіскалізації гральних послуг на індивідуальному гральному автоматі покладається саме на того суб’єкта господарювання, яким такі послуги надаються.

За таких обставин, суб’єкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування реєстратора розрахункових операцій, не повинен взагалі здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.

З огляду на наведене не підлягають дослідженню обставини щодо сумісності чи несумісності комп’ютерно-касової системи «Фіскал» із тими гральними автоматами, що введені позивачем в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

А також, зважаючи на це, не приймаються судом до уваги посилання позивача на використання зареєстрованого касового апарату, оскільки на час здійснення перевірки у позивача був обов’язок щодо оснащення гральних автоматів фіскальною пам’яттю.

Таким чином, позивач зобов’язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Згідно з п.п. 2 ст. 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи зміст частини 3 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про доведеність відповідачем законності винесення спірного рішення, та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Солекс» відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.О. Іщук