Постанова № 39860118, 10.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2014 року 17:30 № 826/7353/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Інтерпап»до1. Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпростягнення надмірно сплачених митних платежів, визнання дій незаконними,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просить:

- визнати незаконними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» від 21.02.2014 р. № 112-юр про повернення з Державного бюджету України платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Інтерпап» надмірно сплачені при митному оформленні товару за вантажною митною декларацією від 19.04.2013 р. № 100260000/2013/101869 митні платежі з податку на додану вартість у розмірі 3164,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів у задоволенні заяви про повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з тих підстав, що судовим рішенням скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товару, а тому сума ПДВ у розмірі 3164,79 грн. є надмірно сплаченою та підлягає поверненню.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що повернення коштів на підставі рішень судів на які посилається позивач, є безпідставним та необґрунтованим. У відповідача відсутні підстави для повернення надмірно сплачених сум коштів з Державного бюджету України.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача 2. Згідно наданих письмових заперечень на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів подати підтвердження зарахування спірних коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» звернулось до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявою (вих. № 112-юр) про повернення надмірно сплачених митних платежів, здійснених при митному оформленні товару за вантажно-митною декларацією від 19.04.2013 року № 10260000/2013/101869.

Відповідачем 1 була надіслана відповідь від 12 березня 2014 року № 3156/1 /26-70-62-04, в якій було повідомлено про відмову в задоволенні даної заяви.

Позивач, вважаючи, що дії митниці щодо відмови у задоволенні заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів є незаконними, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення надмірно сплачених митних платежів, визнання дій незаконними.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України визначено що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України зазначено, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського Обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Тобто, контролюючим органом стосовно стягнення митних платежів, вказаних позивачем, є митні органи.

Відповідно до п. 43.1 ст. 41 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

Відповідно до ч. ч. 1 -3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 2.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.01.2006 №64/11938 (далі - Порядок №25/44), для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відкриті на їм я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки митних органів» (далі - депозитний рахунок 3734).

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.4 Порядку №25/44 сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в Головному управлінні Казначейства. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів, згідно з Порядком № 25/44, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій:

- зарахування до відповідних бюджетів України;

- повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з Порядком №25/44, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформленні митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку №25/44 повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Окрім того порядок повернення таких коштів регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 N 787 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюються за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідного органу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Так, 18 квітня 2013 року позивачем до Київської міжрегіональної митниці було заявлено до митного оформлення товар «Папір крейдований торгової марки «Ecocoat Gloss» виробництва компанії «Chenming (HK) Limitet (Китай) та подано митну декларацію № 100260000/2013/101823 з усіма необхідні документами.

Позивачем в митній декларації було заявлено товар за ціною контракту - 33 655,41 доларів США, що дорівнює 269 007,69 грн. (за курсом валюти 7,993 грн./дол. США) вагою нетто 39 594,60 кг, що відповідає інвойсу № 2013INV00726 від 20.03.2013 до контракт; 19SМ від 19.06.2012. Ціна за 1 кг-0,850 доларів США.

18.04.2013 року відповідачем 1 було прийнято рішення про коригування заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» митної вартості товарів № 100260000/2013/200258/2. Ціна за товар була відкоригована до 0,900 доларів США за 1 кг, що призвело до збільшення суми ПДВ на 3 164,79 грн.

Позивач, не погодившись з цим рішенням, скористався правом, передбаченим ст. 55 Митного кодексу України, випустивши товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом подання вантажної митної декларації від 19.04.2013 року № 100260000/2013/101869 та оскарживши рішення митниці в суді.

При цьому позивач, як це вимагається частиною 7 статті 55 Митного кодексу України сплатив митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною ним як декларантом в розмірі 53 804,54 грн. на рахунок митного органу та надав фінансову гарантію шляхом внесення грошової застави на рахунок митного органу в розмірі 3 164,79 грн., яка є різницею між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначною декларантом та сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.04.2013 р. № 100260000/2013/200258/2.

Митним органом було оформлено Аркуш коригування митної декларації від 19.04.2013 року № 10260000/2013/101869, згідно з яким, ТОВ ТГ «Інтерпап» до Державно бюджету 19.07.2013 року стягнуто 3 164,79 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2013 р. по справі № 826/7470/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 р., рішення відповідача 1 про коригування митної вартості товари № 100260000/2013/200258/2 від 18.04.2013 року визнано протиправним і скасовано. Отже, рішення набрало законної сили 08.08.2013 р.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, скасування судом рішення митниці про коригування (збільшення) суми вартості товарів тягне за собою необхідність коригування митної вартості до вартості, визначеної декларантом та повернення надмірно сплачених у зв'язку із таким коригуванням митних платежів.

Таким чином, станом на 08.08.2013 року, тобто після набрання чинності судового рішення про скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів, сума ПДВ розмірі 3 164,79 грн. є надмірно сплаченою до Державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди завданої таким рішенням не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у зв'язку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів.

Розмір надмірно сплачених коштів Відповідачем 1 не заперечується.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» від 21.02.2014 р. № 112-юр про повернення з Державного бюджету України платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом є протиправними, оскільки наявні всі правові підстави для задоволення заяви позивача щодо повернення надмірно сплачених сум з податку на додану вартість.

Враховуючи, що судом визнано протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у задоволенні заяви позивача про повернення з Державного бюджету України платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Інтерпап» надмірно сплачені при митному оформленні товару за вантажною митною декларацією від 19.04.2013 р. № 100260000/2013/101869 митні платежі з податку на додану вартість у розмірі 3164,79 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, вислухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» від 21.02.2014 р. № 112-юр про повернення з Державного бюджету України платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група «Інтерпап» надмірно сплачені при митному оформленні товару за вантажною митною декларацією від 19.04.2013 р. № 100260000/2013/101869 митні платежі з податку на додану вартість у розмірі 3164,79 грн.

4. Судові витрати в розмірі 182,70 присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» за рахунок Державного бюджету України.

5. Стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 33 коп. на користь Окружного адміністративного суду м. Києва (розрахунковий рахунок №31218206784007, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк одержувача ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходів бюджету 22030001 із рахунків Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (бул. І. Лепсе, 8-А, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 38716451).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук