Постанова № 39849689, 15.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/2545/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Шкурпела І.П.,

від відповідача - Тімощук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фірма "Альпарі ХХІ" (надалі - позивач, ПП "Фірма "Альпарі ХХІ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року №0021161503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 8919 грн 27 коп. за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом порушено права та законні інтереси ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне застосування штрафних санкцій. Посилався на те, що підприємством своєчасно та в повному обсязі сплачено податок на прибуток приватних підприємств за 2013 рік в розмірі 89 195 грн, а невірне зазначення у платіжному дорученні номера бюджетного рахунка для зарахування суми коштів не призвело до втрат дохідної частини бюджету, оскільки кошти зараховано на вірний рахунок на підставі листа ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" від 12 березня 2014 року вих. №12/03-1.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" з податку на прибуток встановлено порушення останнім вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме - позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання в розмірі 89 192 грн 70 коп. З огляду на викладене та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 10 % від несвоєчасно сплаченої суми грошового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31441510, перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на прибуток приватних підприємств /а.с. 7/.

Фахівцем ДПІ у м. Полтаві 16 квітня 2014 року проведено камеральну перевірку податкової звітності ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" з податку на прибуток.

Перевіркою встановлено та відображено в акті перевірки від 16 квітня 2014 року №2504/16-01-15-03/31441510, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 89 192 грн 70 коп. /а.с. 35-36/.

На підставі зазначеного вище акта перевірки відповідачем 28 квітня 2014 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0021161503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 8919 грн 27 коп. за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" /а.с. 42/.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За твердженням відповідача, штрафні санкції в розмірі 8919 грн 27 коп. до позивача застосовано з огляду на несвоєчасну сплату останнім узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 89 192 грн 70 коп., що виникло за наступних обставин.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" до ДПІ у м. Полтаві 03 березня 2014 року подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій самостійно розраховано суму податку на прибуток за вказаний звітний (податковий) період в розмірі 89 195 грн /а.с. 38-40/.

В силу положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом /пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України/.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, граничний строк сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" загалом в розмірі 89 195 грн припадав на 11 березня 2014 року. За рахунок переплати зобов'язань попередніх періодів суму грошового зобов'язання зменшено на 2 грн 30 коп., а фактичне погашення зобов'язання зі сплати податку на прибуток відбулось 21 березня 2014 року шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку (призначеного для зарахування авансових внесків з податку на прибуток) на інший бюджетний рахунок (призначеного для зарахування податку на прибуток) на підставі листа ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" від 12 березня 2014 року.

За викладених обставин, на думку відповідача, позивачем порушено граничний строк сплати грошового зобов'язання в розмірі 89 192 грн 70 коп. на 10 календарних днів.

Однак, суд не погоджується з наведеними доводами з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" платіжним дорученням від 11 березня 2014 року №24 перерахувало до Державного бюджету України кошти в розмірі 89 195 грн. У графі "Призначення платежу" зазначено: "Податок на прибуток за 2013р." /а.с. 8/. Разом з цим, при сплаті коштів позивачем невірно зазначено номер бюджетного рахунку для їх зарахування, а саме замість рахунка №31115009700002 (призначеного для зарахування до Державного бюджету України податку на прибуток) вказано рахунок №311121657000002 (призначений для зарахування до Державного бюджету України авансових внесків з податку на прибуток).

Листом від 12 березня 2014 року вих. №12/03-1 ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" повідомило ДПІ у м. Полтаві про допущену помилку та просило зарахувати кошти в розмірі 89 195 грн на бюджетний рахунок №31115009700002 (призначений для зарахування до Державного бюджету України податку на прибуток) /а.с. 9/. Даний лист відповідач отримав 12 березня 2014 року.

Як підтверджено витягом з облікової картки ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000", ДПІ у м. Полтаві 21 березня 2014 року перерахувала кошти в розмірі 89 195 грн на бюджетний рахунок №31115009700002 /а.с. 32-34/.

Згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних відносинах відсутнє порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, адже, як зазначено вище, ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" сплатило кошти в розмірі 89 195 грн 11 березня 2014 року, тобто, в межах строку, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Таким чином, у діях позивача відсутні ознаки протиправної поведінки, спрямованої на ухилення від сплати податку, що, в свою чергу, спростовує доводи контролюючого органу про наявність в діях платника ознак порушення вимог податкового законодавства.

При цьому, невірне зазначення номера бюджетного рахунку не призвело до ненадходження коштів до бюджету, адже як податок на прибуток, так і авансові внески з податку на прибуток зараховуються до Державного бюджету України.

Оскільки у даному конкретному випадку помилкове перерахування коштів на неналежний бюджетний рахунок не вплинуло на виконання платником обов'язку зі сплати податку, підстави для застосування до позивача штрафу відповідно до положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відсутні.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України (зокрема, в ухвалі від 08 серпня 2013 року у справі №К/9991/38036/12 та постанові від 10 червня 2014 року у справі № К/9991/38801/12).

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що кошти в рахунок сплати узгодженого грошового зобов'язання позивач до Державного бюджету України перерахував у строки, визначені Податковим кодексом України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 28 квітня 2014 року №0021161503 необхідно визнати протиправним та скасувати.

За таких обставин, адміністративний позов ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" слід задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Водночас, згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, необхідно стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для утримання ДПІ у м. Полтаві.

Разом з цим, при розподілі судових витрат суд враховує той факт, що за звернення до суду з даним позовом ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" судовий збір сплачено без врахування положень частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в силу якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у м. Полтаві на користь ПП "Фірма "Альпарі ХХІ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 грн 70 коп., а решту суми - повернути позивачу з Державного бюджету України як надміру сплачену.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 28 квітня 2014 року №0021161503.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на користь Приватного підприємства "Фірма "Альпарі ХХІ" (код ЄДРПОУ 31441510) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Повернути Приватному підприємству "Фірма "Альпарі ХХІ" (код ЄДРПОУ 31441510) з Державного бюджету України надміру сплачений платіжним дорученням від 26 червня 2014 року №68 судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 липня 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба